- •1.1Педагогика как наука, предмет, категории
- •1.2 Методи навчання, підходи до класифікації
- •2.1 Система пед. Наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Педагогіка для різних категорій учнів.
- •2.2 Словесні, наочні, практичні методи
- •3.1 Педагогічна діяльність
- •3.2 Програмоване навчання. Компьютерне навчання. Дистанційне навчання.
- •4.2 Практикум, семінар, екскурсія, нетрадиційні форми навчання
- •5.1 Розумове виховання. Розумові якості
- •6.2 Проблемне навчання
- •7.1 Педагогічне спілкування
- •8.1 Громадянське виховання Сухомлинський
- •8.2 Контроль
- •10.1 Зміст шкільної освіти
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •10.2 Свідомість і активність як принципи навчання
- •11.1 Виховання. Його особливість мета
- •12.1 Методи виховання. Стимулювання
- •12.2 Принципи науковості і принципи зв’язку з життям
- •13.1 Дитячий колектив
- •14.2 Самостійна робота
- •16.1 Спільна виховна робота школи і сімї
- •16.2 Принцип оптимізації
- •17.1 Фізиче виховання
- •17.2 Принцип наочності
- •18.1 Трудове виховання
- •18.2 Принцип міцності
- •19.1 Моральне виховання сухомлинский
- •19.2 Форми організаціі навчання. Урок
- •2. Планування роботи класного керівника
- •20.2 Принцип виховуючего навчання
- •21.2 Принцип індивідуального підхіду. Діференційне навчання
- •22.1 Дітячі громадські організаціі
- •23.1 Педична культура вчителя
- •23.2 Методи навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності
- •24.1 Методи організаціі діяльності
- •24.2 Загальна характеристика освітних технологій
- •1. Типологія освітніх технологій
- •2. Прогресивні педагогічні технології та інші освітні моделі
- •26.2 Розвивальне навчання
- •27.1 Правове навчання
- •27.2 Актуальні проблеми дидактики
- •2. Технологія вибору методів навчання.
- •29.1 Педагогіка спів виробництва
- •29.2 Сухомлинский 5 парад
- •1 Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: платон
- •3. Особливості організаціі навчального процесу у середньовічних університетах
- •4. Мета і завдання виховання за коменським
- •5. Принципи природо відповідності за коменським
- •6. Обґрунтування каменським класно-урочної системи
- •7. Програма виховання джентльмена-ділка за локком
- •8. Концепція природо відповідного виховання руссо
- •9. Мета та напрями виховання песталоцці
- •11. Сутність виховання особистості дитини Дістервег
- •12. Погляди Дістервега на роль учителя
- •13. Перші школи Київської русі
- •14. Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах
- •1. Глибоке національне виховання, розвиток та освіта підростаючого покоління.
- •2. Чітка організація педагогічного процесу.
- •3. Ретельно розроблений і глибоко продуманий зміст процесу навчання.
- •4. Чітке методичне забезпечення педагогічного процесу.
- •15. Організація навчально-виховного процесу у києво-могилянській академії
- •16. Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку XVIII ст. У період царювання Петра I
- •17. Внесок Ломоносова в розробку структури та змісту навчально-виховного процесу в московському університеті
- •18. Організація навчально-виховногопроцесу у Харківському колегіумі
- •19. Просвітнецько-педагогічна діяльність Сковороди на харківщині
- •20. Ідея спорідненої праці Сковороди
- •25. Антропологічне розуміння ушинським праці
- •26. Вимоги до уроку ушинський
- •27. Мета виховання в колективі макаренко
- •28. Типи батьківських авторитетів макаренко
- •29. Мета освіти сухомлинський
- •30. Школі під блакитник небом сухомлинський
- •31. Гуманізму та оптимізму сухомлинський
- •32. Формування педагогічної культури учителя сухомлинський
30. Школі під блакитник небом сухомлинський
Одним із найвідоміших його нововведень є знаменита “Школа радості під блакитним небом”, яка переконує в тому, що найголовнішим у вчительській діяльності є знання дитини. Знання дитини сприяє її розумінню [6, 203].
У школі радості під блакитним небом Василь Сухомлинський здійснював пізнавально-виховну і навчальну роботу з майбутніми першокласниками, яка розпочиналася за два роки перед вступом до школи. Діти дивувалися. Коли Василь Олександрович запросив їх прийти до школи, однак повів не в клас, а до саду: “Наша школа буде під блакитним небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею, на винограднику, на зеленому лузі. Скиньмо ось тут черевички й підемо босоніж, як ви звикли ходити раніше» [10, 28]. У цій школі відбувався живий контакт малят з природою, з навколишнім середовищем як джерелом здоров’я, думки і дитячої творчості. Програма занять складалася В.Сухомлинським та вчителями початкових класів. Щороку вона вдосконалювалася. Зміст цієї роботи конкретніше розкривають такі рубрики розділу –“Школа радості” з відомої книги “Серце віддаю дітям”: Перший рік – вивчення дітей, Наш куточок мрії, Природа – джерело здоров’я, Кожна дитина – художник, Турбота про живе і прекрасне, Наші подорожі в світ праці. Ми слухаємо музику природи, Зимові радощі й турботи, Перше свято жайворонка, Як ми вчилися писати й читати, Ми живемо в саду здоров’я тощо. Особлива увага приділялася тому, щоб навчити дітей читати до початку занять в 1 класі.
У школі під блакитним небом дбали про загальний розумовий та емоційний розвиток малюків, розвиток їхнього логічного мислення. З цією метою ходили на екскурсії. Діти спостерігали різноманітні явища природи, життя в ній, висловлювали власні думки у бесідах на теми: “живе і неживе в природі”, “пори року”, тощо.
У початкових класах Василь Олександрович рекомендував частину уроків у погожі весняні та осінні дні проводити не в класному приміщенні, і на повітрі, бо вважав, що майже 85% дітей відстають у навчанні з якихось прихованих недругів, тому він насамперед піклувався про зміцнення здоров’я своїх вихованців. Вони і спали вдень на відкритому повітрі, і домашні завдання виконували у спеціально збудованих альтанках. У цілому школа В.Сухомлинського повертала дитинство тим малюкам, які з різних причин н мали його сім’ї.
31. Гуманізму та оптимізму сухомлинський
принцип гуманизма можно представить как стройную систему. Эта система включает систему блоков, каждый из которых - это требования к деятельности учителя: 1. Систематическое заботы о всестороннем развитии ребенка. 2. Любовь к детям и каждого отдельного ребенка. 3. Уважение к ребенку, умение видеть в каждом человеке личность. 4. Вера в ребенка как залог педагогического успеха. 5. Глубокое знание ребенка. 6. Понимание ребенка - педагогическая эмпатия. 7. Бережное отношение к духовному миру и природе ребенка. 8. Умение развивать у ребенка чувства собственного достоинства. 9. Умение включать ребенка в круг интересов, жизни и заботам других людей. 10. Быть другом, мудрым советником ребенка. Василий Александрович Сухомлинский учил педагогов создавать организованную систему воздействий на воспитанников, которая способствует всестороннему развития ребенка, построенная на принципах гуманизма. Он подчеркивал, что "Педагогический эффект каждого воздействия на личность зависит от того, насколько продуманы, целеустремленные, эффективные другие средства воздействия " [58,243]. Методика гуманистического воспитания у Василия Сухомлинского представляет собой систему органически соединенных различных способов, методов, приемов воздействия на воспитанников, реализовались средствами искусного общения учителя с учениками. В Павлышской средней школе, которую еще при жизни педагога (1948-1970 гг) называли школой-лабораторией педагогической мысли и практики воспитания, постепенно создавалась и отшлифовывалась стройная методика гуманистического воспитания, которая содержит следующие основные методы: ? Воспитание словом: разъяснение учителем нравственных понятий, ценностей, норм, правил гуманного поведения, этические беседы; словесное выявление доверия и недоверия; внушения; убеждения, размышления, создание сказочных образов гуманной поведения и взаимоотношений т.д. ?