- •1.1Педагогика как наука, предмет, категории
- •1.2 Методи навчання, підходи до класифікації
- •2.1 Система пед. Наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Педагогіка для різних категорій учнів.
- •2.2 Словесні, наочні, практичні методи
- •3.1 Педагогічна діяльність
- •3.2 Програмоване навчання. Компьютерне навчання. Дистанційне навчання.
- •4.2 Практикум, семінар, екскурсія, нетрадиційні форми навчання
- •5.1 Розумове виховання. Розумові якості
- •6.2 Проблемне навчання
- •7.1 Педагогічне спілкування
- •8.1 Громадянське виховання Сухомлинський
- •8.2 Контроль
- •10.1 Зміст шкільної освіти
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •10.2 Свідомість і активність як принципи навчання
- •11.1 Виховання. Його особливість мета
- •12.1 Методи виховання. Стимулювання
- •12.2 Принципи науковості і принципи зв’язку з життям
- •13.1 Дитячий колектив
- •14.2 Самостійна робота
- •16.1 Спільна виховна робота школи і сімї
- •16.2 Принцип оптимізації
- •17.1 Фізиче виховання
- •17.2 Принцип наочності
- •18.1 Трудове виховання
- •18.2 Принцип міцності
- •19.1 Моральне виховання сухомлинский
- •19.2 Форми організаціі навчання. Урок
- •2. Планування роботи класного керівника
- •20.2 Принцип виховуючего навчання
- •21.2 Принцип індивідуального підхіду. Діференційне навчання
- •22.1 Дітячі громадські організаціі
- •23.1 Педична культура вчителя
- •23.2 Методи навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності
- •24.1 Методи організаціі діяльності
- •24.2 Загальна характеристика освітних технологій
- •1. Типологія освітніх технологій
- •2. Прогресивні педагогічні технології та інші освітні моделі
- •26.2 Розвивальне навчання
- •27.1 Правове навчання
- •27.2 Актуальні проблеми дидактики
- •2. Технологія вибору методів навчання.
- •29.1 Педагогіка спів виробництва
- •29.2 Сухомлинский 5 парад
- •1 Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: платон
- •3. Особливості організаціі навчального процесу у середньовічних університетах
- •4. Мета і завдання виховання за коменським
- •5. Принципи природо відповідності за коменським
- •6. Обґрунтування каменським класно-урочної системи
- •7. Програма виховання джентльмена-ділка за локком
- •8. Концепція природо відповідного виховання руссо
- •9. Мета та напрями виховання песталоцці
- •11. Сутність виховання особистості дитини Дістервег
- •12. Погляди Дістервега на роль учителя
- •13. Перші школи Київської русі
- •14. Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах
- •1. Глибоке національне виховання, розвиток та освіта підростаючого покоління.
- •2. Чітка організація педагогічного процесу.
- •3. Ретельно розроблений і глибоко продуманий зміст процесу навчання.
- •4. Чітке методичне забезпечення педагогічного процесу.
- •15. Організація навчально-виховного процесу у києво-могилянській академії
- •16. Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку XVIII ст. У період царювання Петра I
- •17. Внесок Ломоносова в розробку структури та змісту навчально-виховного процесу в московському університеті
- •18. Організація навчально-виховногопроцесу у Харківському колегіумі
- •19. Просвітнецько-педагогічна діяльність Сковороди на харківщині
- •20. Ідея спорідненої праці Сковороди
- •25. Антропологічне розуміння ушинським праці
- •26. Вимоги до уроку ушинський
- •27. Мета виховання в колективі макаренко
- •28. Типи батьківських авторитетів макаренко
- •29. Мета освіти сухомлинський
- •30. Школі під блакитник небом сухомлинський
- •31. Гуманізму та оптимізму сухомлинський
- •32. Формування педагогічної культури учителя сухомлинський
3. Ретельно розроблений і глибоко продуманий зміст процесу навчання.
Загалом, навчання в братських школах ділилось на два етапи: початкове і середнє.
Початкове навчання – це читання (розпізнавання букв та їх складання, пояснення прочитаного, осмислення і розуміння). Письмо, вивчення граматики, лічба, церковний спів та порядок.
Середнє навчання охоплювало вивчення граматики, риторики, діалектики, музики. Учні вивчали слов’янську, українську (просту),грецьку, латинську та польську мови.
Навчання читати здійснювалось буквоскладальним методом. Воно охоплювало такі етапи: розпізнавання букв та їх складання,та пояснення прочитаного, міркування і розуміння. Найповніше уявлення про порядок вивчення дав перший друкований буквар, виданий у Львові І.Федоровим у 1574 році. Зважаючи на розміщення навчального матеріалу, спочатку вивчали азбуку від літери “A” до іжиці. Учні запам’ятовували назву кожної букви. Після цього азбуку читали від іжиці до “A”. Таке багаторазове повторювання повторювання азбуки допомагало учням краще запам’ятати назви й зображення кожної букви і перешкоджало механічному запам’ятовуванню назв букв у їх послідовному порядку. Коли учні твердо запам’ятовували назви букв, вони переходили до читання складів. У кінці букваря містилися різні афоризми, молитви, повчання як матеріал для читання. Буквар був також і підручником для початкового навчання лічби – кожна вправа мала певний порядковий номер. Після вивчення азбуки діти переходили до вивчення Псалтиря і Часослова.
4. Чітке методичне забезпечення педагогічного процесу.
Стверджувати
Можна сміливо стверджувати, що принцип наочності навчання займав у роботі вчителів братських шкіл провідне місце, Найпоширенішим видом наочності були словесна і порівняльна аналогія та зіставлення. Ними часто користувались у політичних, полемічних та навчальних творах. Це
робило мову яскравою і сприяло глибшому засвоєнню матеріалу. Наприклад, Старицький порівнював грім з шумом, що спричиняє нагріте залізо при спусканні у воду; процес дихання звірів, птахів і людини – з роботою “міхів ковальських”. [4.90.].
З цікавим прикладом наочності ми зустрічаємося в азбуці Каріона Істоміна. Він, показуючи різноманітні зображення літер у букварі, як правило, починав із зображення фігури людини.
З метою наочності широко використовувалась книга. З найдавніших часів в Київській Русі книгу не тільки прикрашали різноманітними елементами, а й ілюстрували. І якщо враховувати, що вона призначалась не тільки для читання. А часто й для навчання, то можна сказати. Що ілюстровані рукописні підручники в нашій країні існували ще в найдавніші часи. Значна кількість таких книг була у XVI – XVII столітті. Львівський рукописний підручник з математики (1630) містить велику кількість схем, таблиць, креслень та малюнків. Одним з перших видань ілюстрованих навчальних посібників був “ Анфологіон” (1619). Книга насичена великою кількістю художньо-виконаних заставок і мініатюр. З метою наочності навчання широко використовувались і руки. За допомогою рук діти вчилися рахувати до десяти.
Для кращого розуміння матеріалу учні мали опитувати один одного, а залишаючи школу. Повторювати його з тим, щоб прийшовши додому, ще раз прочитати урок батькам. На наступному уроці учитель проводив опитування вивченого матеріалу, а в суботу повторювалось усе, що вивчалось протягом тижня. Така система повторювання забезпечувала глибокі і систематичні знання. Крім щоденних опитувань, у братських школах проводились і періодичні перевірки знань. Так, у Луцьку ректор мав через кожні чотири тижні проводити іспити.
Отже, братські школи встановили чіткий порядок навчального дня і навіть такий цікавий з педагогічної точки зору захід, як контроль батьків за виконанням домашнього завдання. До речі, Статут братських шкіл , очевидно, передбачав досить високий освітній рівень батьків чи осіб, що їх замінювали.
У братських школах навчання проводилось різноманітними методами. Здебільшого це було читання лекцій за записами, які учителі давали учням для переписування додому. Рекомендувалось також проводити бесіди, які в основному мали катехізесний характер. У старших класах організовувались приватні та публічні диспути.