
- •1.1Педагогика как наука, предмет, категории
- •1.2 Методи навчання, підходи до класифікації
- •2.1 Система пед. Наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Педагогіка для різних категорій учнів.
- •2.2 Словесні, наочні, практичні методи
- •3.1 Педагогічна діяльність
- •3.2 Програмоване навчання. Компьютерне навчання. Дистанційне навчання.
- •4.2 Практикум, семінар, екскурсія, нетрадиційні форми навчання
- •5.1 Розумове виховання. Розумові якості
- •6.2 Проблемне навчання
- •7.1 Педагогічне спілкування
- •8.1 Громадянське виховання Сухомлинський
- •8.2 Контроль
- •10.1 Зміст шкільної освіти
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •10.2 Свідомість і активність як принципи навчання
- •11.1 Виховання. Його особливість мета
- •12.1 Методи виховання. Стимулювання
- •12.2 Принципи науковості і принципи зв’язку з життям
- •13.1 Дитячий колектив
- •14.2 Самостійна робота
- •16.1 Спільна виховна робота школи і сімї
- •16.2 Принцип оптимізації
- •17.1 Фізиче виховання
- •17.2 Принцип наочності
- •18.1 Трудове виховання
- •18.2 Принцип міцності
- •19.1 Моральне виховання сухомлинский
- •19.2 Форми організаціі навчання. Урок
- •2. Планування роботи класного керівника
- •20.2 Принцип виховуючего навчання
- •21.2 Принцип індивідуального підхіду. Діференційне навчання
- •22.1 Дітячі громадські організаціі
- •23.1 Педична культура вчителя
- •23.2 Методи навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності
- •24.1 Методи організаціі діяльності
- •24.2 Загальна характеристика освітних технологій
- •1. Типологія освітніх технологій
- •2. Прогресивні педагогічні технології та інші освітні моделі
- •26.2 Розвивальне навчання
- •27.1 Правове навчання
- •27.2 Актуальні проблеми дидактики
- •2. Технологія вибору методів навчання.
- •29.1 Педагогіка спів виробництва
- •29.2 Сухомлинский 5 парад
- •1 Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: платон
- •3. Особливості організаціі навчального процесу у середньовічних університетах
- •4. Мета і завдання виховання за коменським
- •5. Принципи природо відповідності за коменським
- •6. Обґрунтування каменським класно-урочної системи
- •7. Програма виховання джентльмена-ділка за локком
- •8. Концепція природо відповідного виховання руссо
- •9. Мета та напрями виховання песталоцці
- •11. Сутність виховання особистості дитини Дістервег
- •12. Погляди Дістервега на роль учителя
- •13. Перші школи Київської русі
- •14. Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах
- •1. Глибоке національне виховання, розвиток та освіта підростаючого покоління.
- •2. Чітка організація педагогічного процесу.
- •3. Ретельно розроблений і глибоко продуманий зміст процесу навчання.
- •4. Чітке методичне забезпечення педагогічного процесу.
- •15. Організація навчально-виховного процесу у києво-могилянській академії
- •16. Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку XVIII ст. У період царювання Петра I
- •17. Внесок Ломоносова в розробку структури та змісту навчально-виховного процесу в московському університеті
- •18. Організація навчально-виховногопроцесу у Харківському колегіумі
- •19. Просвітнецько-педагогічна діяльність Сковороди на харківщині
- •20. Ідея спорідненої праці Сковороди
- •25. Антропологічне розуміння ушинським праці
- •26. Вимоги до уроку ушинський
- •27. Мета виховання в колективі макаренко
- •28. Типи батьківських авторитетів макаренко
- •29. Мета освіти сухомлинський
- •30. Школі під блакитник небом сухомлинський
- •31. Гуманізму та оптимізму сухомлинський
- •32. Формування педагогічної культури учителя сухомлинський
24.2 Загальна характеристика освітних технологій
Від чіткого усвідомлення поняття «освітня технологія» зараз перейдено до класифікації сучасних освітніх технологій.
У науково-педагогічній літературі поняття «освітня технологія» вживається дуже широко. Воно може означати напрям у дидактиці, галузь наукових досліджень щодо виявлення принципів і розробки оптимальних систем, конструювання відтворюючих дидактичних процесів із заздалегідь заданими характеристиками, потім —технологічно розроблену систему навчання, далі — систему методів і прийомів будь якого вчителя, на сам кінець — методику й окремі методу навчання.
Сьогодні інноваційні педагогічні процеси стали важливим стимулом розвитку освіти та мають потребу в науковому осмисленні.
О. Пригожий відзначає, що поняття «інновація» вперше з?явилося в дослідженнях у XIX столітті й означало введення деяких елементів однієї культури в іншу. Іншими словами, інновація — це введення, утілення нового.
На думку М. Поташника, інновації— це такі зміни, які, зберігаючи все позитивне в накопиченому досвіді, рятують шкільну систему від виявлених дефектів і переводять її повністю або частково на новий рівень, що відрізняється від існуючого поліпшенням умов і результатів функціонування. При цьому, якщо будь які зміни не несуть абсолютно нової ідеї, але в даний момент і в даній ситуації набувають особливого значення для навчально-виховного процесу, то й такі зміни треба вважати інновацією.
М. Кларин у поняття «інновація» вкладає такий зміст: «інновація» відноситься не тільки до створення та поширення нововведень, але й до перетворень, змін у образі діяльності, стилі мислення, що з цими нововведеннями пов?язані.
Існують різні підходи в обґрунтуванні необхідності впровадження інновацій у сучасну освіту (ідеї гуманістичної філософії, глобалистики). Виходячи з теоретичного аналізу джерел, загальним для різноманіття наукових положень є те, що основним напрямом педагогічної інноватики вчені розглядають підготовку людини до адекватного сприйняття світу та життя в ньому.
М. Хміль уважає, що ускладнення вимог до особистості в сучасному світі обумовило такі тенденції глобальних змін у сфері освіти:
• перехід від статичної моделі освіти до формування динамічних структур розумових дій учнів;
• орієнтація навчання на активне засвоєння учнями способів пізнавальної діяльності;
• адаптація процесу навчання до запитів і потреб особистості з перспективою мобільної самореалізації в постійно змінюючихся умовах сучасного суспільства.
На думку М. Хміль, дані тенденції вплинули й на зростання інтересу педагогів до педагогічних технологій.
Сучасний етап гуманізації освіти орієнтує педагогічні пошуки в галузь особистісної зорієнтированої освіти, що визнає цінність кожної людини. Таким чином, у особистісно зорієнтованому педагогічному процесі потрібна технологія «виходу на особистість», яка допомагає побачити особистість у іншому та в собі. Я солідарна з М. Бабаєвим, що інноваційною педагогічною технологією є відтворений на практиці проект педагогічної системи, який приводить до оптимізації з позиції особистісної зорієнтованої освіти.