
- •1.1Педагогика как наука, предмет, категории
- •1.2 Методи навчання, підходи до класифікації
- •2.1 Система пед. Наук. Методи науково-педагогічних досліджень. Педагогіка для різних категорій учнів.
- •2.2 Словесні, наочні, практичні методи
- •3.1 Педагогічна діяльність
- •3.2 Програмоване навчання. Компьютерне навчання. Дистанційне навчання.
- •4.2 Практикум, семінар, екскурсія, нетрадиційні форми навчання
- •5.1 Розумове виховання. Розумові якості
- •6.2 Проблемне навчання
- •7.1 Педагогічне спілкування
- •8.1 Громадянське виховання Сухомлинський
- •8.2 Контроль
- •10.1 Зміст шкільної освіти
- •9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
- •10.2 Свідомість і активність як принципи навчання
- •11.1 Виховання. Його особливість мета
- •12.1 Методи виховання. Стимулювання
- •12.2 Принципи науковості і принципи зв’язку з життям
- •13.1 Дитячий колектив
- •14.2 Самостійна робота
- •16.1 Спільна виховна робота школи і сімї
- •16.2 Принцип оптимізації
- •17.1 Фізиче виховання
- •17.2 Принцип наочності
- •18.1 Трудове виховання
- •18.2 Принцип міцності
- •19.1 Моральне виховання сухомлинский
- •19.2 Форми організаціі навчання. Урок
- •2. Планування роботи класного керівника
- •20.2 Принцип виховуючего навчання
- •21.2 Принцип індивідуального підхіду. Діференційне навчання
- •22.1 Дітячі громадські організаціі
- •23.1 Педична культура вчителя
- •23.2 Методи навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності
- •24.1 Методи організаціі діяльності
- •24.2 Загальна характеристика освітних технологій
- •1. Типологія освітніх технологій
- •2. Прогресивні педагогічні технології та інші освітні моделі
- •26.2 Розвивальне навчання
- •27.1 Правове навчання
- •27.2 Актуальні проблеми дидактики
- •2. Технологія вибору методів навчання.
- •29.1 Педагогіка спів виробництва
- •29.2 Сухомлинский 5 парад
- •1 Порівняльний аналіз виховних систем у давньогрецьких полісах – спарті та афінах
- •2. Педагогічні погляди давньогрецьких філософів: платон
- •3. Особливості організаціі навчального процесу у середньовічних університетах
- •4. Мета і завдання виховання за коменським
- •5. Принципи природо відповідності за коменським
- •6. Обґрунтування каменським класно-урочної системи
- •7. Програма виховання джентльмена-ділка за локком
- •8. Концепція природо відповідного виховання руссо
- •9. Мета та напрями виховання песталоцці
- •11. Сутність виховання особистості дитини Дістервег
- •12. Погляди Дістервега на роль учителя
- •13. Перші школи Київської русі
- •14. Організація навчально-виховного процесу в українських братських школах
- •1. Глибоке національне виховання, розвиток та освіта підростаючого покоління.
- •2. Чітка організація педагогічного процесу.
- •3. Ретельно розроблений і глибоко продуманий зміст процесу навчання.
- •4. Чітке методичне забезпечення педагогічного процесу.
- •15. Організація навчально-виховного процесу у києво-могилянській академії
- •16. Принципи організації, зміст навчання в освітніх закладах у Росії на початку XVIII ст. У період царювання Петра I
- •17. Внесок Ломоносова в розробку структури та змісту навчально-виховного процесу в московському університеті
- •18. Організація навчально-виховногопроцесу у Харківському колегіумі
- •19. Просвітнецько-педагогічна діяльність Сковороди на харківщині
- •20. Ідея спорідненої праці Сковороди
- •25. Антропологічне розуміння ушинським праці
- •26. Вимоги до уроку ушинський
- •27. Мета виховання в колективі макаренко
- •28. Типи батьківських авторитетів макаренко
- •29. Мета освіти сухомлинський
- •30. Школі під блакитник небом сухомлинський
- •31. Гуманізму та оптимізму сухомлинський
- •32. Формування педагогічної культури учителя сухомлинський
10.1 Зміст шкільної освіти
Зміст освіти — це чітко окреслена система знань, умінь і навичок, якими люди оволодівають у навчальних закладах.
На кожному етапі суспільно-економічного розвитку до змісту освіти висуваються вимоги, зумовлені життєвими потребами. Виходячи з особливостей соціального й економічного розвитку українського суспільства з погляду перспектив його становлення, можна визначити такі вимоги до змісту освіти:
• розробка державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань, умінь, навичок творчої діяльності;
• добір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для отримання освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей;
• вивчення рідної мови в усіх навчально-виховних закладах, утвердження її як основної мови функціонування загальноосвітньої, професійної та вищої школи;
• орієнтація на інтегровані курси;
• оптимальне поєднання гуманітарної та природно-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів.
Визначальними чинниками, якими керуються при визначенні змісту освіти для загальноосвітньої школи, є:
• рівень досягнень науки й техніки в різних галузях;
• завдання виховання всебічно розвиненої особистості;
• фізичні й соціально-психологічні можливості учнів певного
віку;
• відповідність обсягу змісту відведеному часу на вивчення конкретної дисципліни;
• наявність навчально-матеріальної бази;
• відповідність міжнародним стандартам і національним особливостям.
9.2. Які є види освіти і в чому їх сутність?
Розрізняють такі види освіти: загальна, політехнічна, професійна.
Загальна освіта передбачає оволодіння знаннями з основ наук і підготовку учнів до отримання професійної освіти.
Політехнічна освіта (від гр. poly — багато + techne — мистецтво, майстерність, вправність) має вирішувати такі завдання: ознайомлення з різноманітними галузями виробництва; розуміння сутності низки технологічних процесів; оволодіння певними вміннями та навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів. Певними компонентами політехнічної освіти людина оволодіває впродовж усього життя: у системі родинного виховання (ознайомлення з технологією приготування їжі, вирощування сільськогосподарських культур тощо); під час навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах (ознайомлення з технологією виробництва електроенергії, видобування нафти і т. ін.); під час екскурсій на виробництво; у процесі професійної діяльності. Загальну картину оволодіння політехнічною освітою наведено на рис .19.
Професійна освіта спрямована на оволодіння знаннями, уміннями та навичками, які необхідні для виконання завдань професійної діяльності.
9.3. Які рівні освіти встановлено в Україні?
Відповідно до Закону України "Про освіту" (1996 р.) встановлено такі освітні рівні:
• початкова загальна освіта (1 —4 класи);
• базова загальна середня освіта (5—9 класи);
• повна загальна середня освіта (10—12 класи);
• професійно-технічна освіта;
• базова вища освіта;
• повна вища освіта.
9.4. Які структурні компоненти становлять зміст загальної освіти?
Зміст загальної освіти складається з таких структурних частин:
1) система знань про природу, суспільство, способи діяльності, засвоєння яких є основою формування в учнів наукового світогляду;
2) досвід практичної діяльності, тобто система інтелектуальних та практичних умінь і навичок, що становлять основу сукупності конкретних видів діяльності, необхідних молодому поколінню для збереження надбань попередніх поколінь;
3) досвід творчої діяльності, який забезпечував би подальший розвиток культури людства;
4)досвід ціннісного ставлення людини до навколишнього світу.
Основні компоненти змісту загальної освіти подано на рис. 21.
9.5. На яких документах базується навчальний процес і зміст освіти в Україні?
Процес навчання і зміст освіти регламентуються такими документами: навчальними планами, навчальними програмами, підручниками, навчальними посібниками.
Навчальний план — це затверджений Міністерством освіти і науки України документ, в якому для кожного типу загальноосвітніх навчально-виховних закладів визначено перелік навчальних предметів, порядок їх вивчення за роками, кількість тижневих годин на їх вивчення, структура навчального року.
Навчальна програма — це документ, затверджений Міністерством освіти і науки України, в якому подано характеристику змісту навчального матеріалу із зазначенням розділів, тем, орієнтовної кількості годин на їх вивчення. Програма має традиційну структуру: пояснювальна записка, перелік розділів і тем, перелік обов'язкових знань, умінь і навичок учнів, критерії та норми оцінювання.
Підручник — це навчальна книга, в якій розкрито зміст навчального матеріалу відповідно до вимог чинної програми.
Навчальний посібник — це навчальна книга, в якій подано навчальний матеріал, що не обов'язково відповідає вимогам чинної програми, а виходить за її межі, а також визначено додаткові завдання, спрямовані на розширення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхньої самостійної пошукової пізнавальної діяльності.