20.Система банківських рахунків та їх характеристика

Банківські рахунки- це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, забов’язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Банківські рахунки поділяють:

1)поточний

• З овердрафтом

• Картковий

2)кредитний

• Контокорентний (об’єднує в собі поточний і кредитний рахунок)

3)кореспондентський( це рахунок одного банку в іншому)

4)депозитний

• Строковий

• До запитання

5)бюджетний ( тільки в грн.)

6)розподільчий (призначений для зарахування виручки піприємствами-експортерами) (тільки в іноземній валюті)

За 2010 рік загальна кількість відкритих клієнтами рахунків збільшились 6,8 млн.

21.Порядок відкриття банками поточних рахунків юридичним особам

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності для зберігання грошових коштів та здійснення розрахунків за всіма видами їх діяльності. Види діяльності, якими може займатись підприємство перелічені у його статуті або в документі, що його замінює.

Для відкриття поточного рахунку підприємство надає установі банку такі документи:

1. Заяву на відкриття поточного рахунку встановленого зразка. Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.

3. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально.

4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.

5. Картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису платіжних документів. У картку включається також зразок відбитку печатки, присвоєної підприємству.

22.Розрахунки із застосуванням платіжних доручень

Платіжне доручення – це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючого банку при списанні зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Застосовується в межах однієї країни, інколи в межах одного міста.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

- за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

- в порядку попередньої оплати;

- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;

- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

- в інших випадках за згодою сторін.

1. Постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги)

2. Постачальник виставляє рахунок

3. Покупець подає до банку, що його обслуговує платіжне доручення неменше ніж в 2-х примірниках

4. Банк покупця списує з його рахунку кошти

5. Банк повідомляє покупця про списання коштів

6. Банк покупця надсилає платіжне доручення до банку постачальника

7. Банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника

8. Банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на його рахунок

Переваги розрахунків платіжними дорученнями:

• Простий і швидкий документообіг

• Можливість використання як для товарних так і для нетоварних платежів

• Зазначивши дату валютування покупець має змогу попередньо перевірити якість товарів, послуг чи робіт

Недоліки:

• Немає гарантії платежу для постачальника

• Для продавця недоліком є можливість затримання оплати через відсутність коштів на поточному рахунку покупця