Налаштування bios

За допомогою спеціальної підпрограми CMOS Setup користувачу трапляється нагода вказати параметри і режими функціонування окремих компонентів комп'ютера. Щоб це зробити, досить натиснути одну з наступних клавіш або їх поєднання: Delete, Esc, Ctrl+Esc,Ctrl+Alt+Esc, Alt+F2 і ін. Комбінація клавіш для запуску CMOS Setup залежить від версії і виробника BIOS. Інколи інформація про відповідну клавішу або комбінацію клавіш виводиться на екрані.

Існує декілька зарезервованих клавіш, що дозволяють виконувати наперед визначене (by default) налаштування BIOS. Такою для сучасних AMIBIOS та AwardBIOS є клавіша Insert, за допомогою якої можна вибрати найбільш стабільний набір параметрів BIOS без запуску програми CMOS Setup. Інші комбінації клавіш викликають процедури оновлення BIOS: дозволяють виконати перепрограмування мікросхеми BIOS більш новою версією програмного коду тощо.

Фінальна стадія

На фінальній стадії виконується те, задля чого власне й розроблявся BIOS. В наперед заданий (один і той же для всіх персональних платформ) програмний сегмент записуються процедури обробки операцій введення та виведення даних. Це дозволяє операційній системі, коли вона перейме управління від BIOS, послуговуватись бібліотеками програм в оперативній пам'яті, що вже запопадливо розміщені там.

Якби всі програми самостійно намагалися опікуватися периферійними пристроями та містили б в собі подібні інструкції, то вони працювали вельми не ефективно та займали б забагато місця. Окрім того, кожен новий пристрій потребував би повної модифікації існуючих програм. Щоб уникнути подібних проблем, велику частину роботи по обробці даних переклали на BIOS. Це, напевно, не вирішило всіх проблем, але щонайменше значно спростило їх вирішення.

Хоча сучасні операційні системи практично не використовують або взагалі не використовують можливості BIOS по обробці операцій введення-виведення, з розвитком технічного прогресу роль BIOS зовсім не зменшується. З введенням у дію стандарту ACPI одна із першочергових задач BIOS — підготовка та передача операційній системі методів керування ресурсами персональної платформи. Це додаткові можливості без яких не можливо уявити сучасний комп'ютер.

Фінальна стадія завершується завантаженням операційної системи. Управління передається програмі, що знаходиться в Boot-секторі (завантажувальному секторі) дискети, жорсткого диска, компакт-диска) або віддаленого носія, вказаного по мережі. Далі управління беруть на себе вбудовані механізми операційної системи.

Висновок: На цій лабораторній роботі ми розглянули принцип та стадії

роботи, та пристрої зберігання BIOS.

Лабораторна робота №4

Тема: Пристрої введення інформації(клавіатура, маніпулятор "миша", джойстик).

План

1. Пристрій введення ;

2. Клавіатура;

3. Маніпулятор типу «миша»;

4. Джойстик.

1. Пристрій введення

Пристрій введення — пристрій для внесення даних до комп'ютера під час його роботи.

Види пристроїв введення

Основним пристроєм введення текстових символів та послідовностей (команд) в комп'ютер є клавіатура.

Пристрої введення графічної інформації

• Сканер

• Відео- і Веб-камера

• Цифровий фотоапарат

• Плата відеозахоплення

Пристрої введення звуку

• Мікрофон

• Диктофон

Пристрої введення текстової інформації

• Клавіатура

Вказівні (координатні) пристрої

• Миша

• Трекбол

• Трекпойнт

• Тачпад

• Джойстик

• Roller Mouse

• Графічний планшет

• Світлове перо

• Клавіатура

Ігрові пристрої введення

• Джойстик

• Геймпад

• Кермо

• Штурвал для авіасимулятору

• Танцювальна платформа