1 Нохіга Аеіаіе. Декларация об отношении церкви к нехристианским рели-гиям // Христиане й муеульмане: Проблеми диалога.- м., 2000.- с. 5.

2 Гегель г.В.Ф. Лекции по философии истории.— сПб., 2000.— с. 377.

ності численних мусульманських міжнародних організацій, утому числі екстремістських. Прикметна ознака, що активізація радикальних ісламських рухів 1990-2000 рр. пояснюється не релігійними, а культурними, психологічними та геополітичними чинниками. Йдеться про розвиток глобалізації, яка для багатьох мусульман тотожна "американізації". У першу чергу, вона загрожує традиційному ритму життя, матеріальному добробуту та привелейованому соціальному статусу міського середнього класу — дрібних підприємців, торговців, лікарів, інженерів, держслужбовців, учителів. Представники цих професійних груп, на думку західних експертів, складають масову базу найвпливовіших ісламських угруповань.

Попри це, згідно з даними соцопитування «Мусульмани в українському суспільстві», дві третини опитаних мусульман у нашій країні виступають за діалог з християнами, наголошують на своєму миролюбному ставленні до цієї релігії та її вірних.