7. Індивідуальна робота студентів

Індивідуальна робота студентів з курсу має на меті додатково розширити та поглибити обсяг знань, отриманих на аудиторних заняттях та закріпити вміння студентів самостійно працювати з відповідними технічними, довідниковими, нормативними та іншими джерелами з морських рухомих об’єктів та морських технологій.

Індивідуальна робота здійснюється відповідно до варіантів завдань (див. Додаток 2) з використанням методичних рекомендацій, розроблених на кафедрі та під керівництвом викладача. Оформлене індивідуальне завдання є складовою модульного контролю (МКР) і підлягає захисту у встановлений термін (див. розд. 4).

Приклад індивідуального завдання: написати реферат на тему "ВПК проекта 1134 типу "Севастополь", як представник військового морського рухомого об'єкта кінця ХХ століття для протичовнової боротьби на морі".

8. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів передбачає проробку лекційного матеріалу, вивчення додаткових питань навчальної дисципліни, написання реферату та підготовку до модульного і підсумкового контролю знань.

9. Методичні вказівки

З метою роз’яснення найбільш складних питань дисципліни та підвищення якості виконання індивідуального завдання слід проводити групові та індивідуальні консультації за розкладом кафедри.

Під час контрольних заходів рівень засвоєння матеріалу змістового модуля оцінюється шляхом проведення тестування з термінологічного мінімуму (див. Додаток 1), модульної контрольної роботи (МКР) та захисту реферату.

Як наочний матеріал на більшості лекцій і індивідуальних заняттях використовуються фотографії, навчальні відеофільми, альбоми схем та плакати з архіву кафедри морських технологій із зображенням конструктивних елементів та архітектурного вигляду сучасних морських рухомих об’єктів. Для поглибленого вивчення дисципліни рекомендується користуватися додатковими джерелами інформації та періодичними виданнями (див. розд. 5).

10. Критерії підсумкової оцінки та система рейтингових балів

10.1 Критерії підсумкової оцінки

Важливим елементом системи контролю знань є встановлення межі кількісної оцінки рейтингу студента. Вважається за логічне прийняти 100-бальну оцінювальну шкалу.

Рейтинг студентів повинен складатися тільки з балів, отриманих ним на проміжному контрольному заході, а сума балів, одержаних ним за поточну роботу, повинна розглядатися лише як допуск студента до заліку.

Підсумкова оцінка з дисципліни складається з оцінок, отриманих за поточний (модульний) контроль, результатів виконання індивідуального завдання та заліку. У разі успішного навчання протягом семестру, тобто своєчасного якісного виконання та захисту індивідуального завдання, отримання мінімально встановленої суми балів по кожному модулю, підсумкова оцінка може бути виставлена автоматично, без проведення заліку.

За всі контрольні завдання протягом семестру студент може отримати від 0 до 100 балів. Студент, який отримав не менше 60 балів, за його бажанням може бути звільнений від заліку за умови, що він набрав за виконання усіх видів навчальних робіт по всім модулям суму балів, яка складається з суми балів по кожному модулю. Ця сума балів повинна перевищувати суму встановлених мінімумів (для цієї дисципліни вона складає 60 балів).

Студент, який набрав за всі контрольні заходи менше 60 балів, здає підсумковий семестровий залік (проводиться у письмовій формі) під час екзаменаційної сесії, до якого він допускається, якщо має за виконання всіх передбачених елементів модуля суму балів не менше 50.

Оцінка здійснюється таким чином: виконано контрольний розділ реферату, практичне завдання без помилок або з незначною помилкою – максимальна, або близька до неї кількість балів; за значну кількість помилок виставляється кількість балів близьких до середніх значень; з одною грубою помилкою, або значною кількістю дрібних помилок – мінімальна кількість балів, або близьких до неї.

У процесі переходу до оцінювання знань за європейською системою ЕСТS можна використовувати різні шкали згідно з табл. 10.1.