
- •Мiнiстерство аграрної політики та продовольства україни
- •Суми 2011
- •Суми 2011
- •Розділ і оформлення курсових проектів (робіт), дипломних проектів (бакалавра і спеціаліста)
- •1.2.5 Основна частина
- •1.2.6 Список використаних джерел.
- •1.2.7 Додатки
- •Розділ іі оформлення науково-дослідних робіт (рефератів), магістерських робіт
- •1.2.5 Основна частина
- •1.2.6 Список використаних джерел.
- •1.2.7 Додатки
- •Розділ ііі загальні вказівки по виконанню кваліфікаційних робіт
- •3 Правила оформлення текстових документів
- •3.1 Загальні вимоги
- •3.2 Вимоги до документів, що містять в основному суцільний текст
- •3.2.1 Побудова документу
- •1 Техніко-економічне обгрунтування проекту
- •2 Технологічна частина
- •3.2.2 Виклад тексту документів
- •3.2.3 Формули
- •3.2.4 Примітки
- •3.2.5 Посилання
- •3.2.6 Оформлення ілюстрацій
- •3.2.7 Оформлення додатків
- •3.2.8 Побудова таблиць
- •3.2.9 Виноски
- •3.3 Вимоги до текстових документів, що містять текст, розбитий на графи
- •3.4 Правила виконання графічних матеріалів
- •3.4.1 Загальні вимоги
- •3.4.2 Правила виконання основного напису
- •3.4.3 Нанесення розмірів, ухилів, відміток, написів
- •3.4.4 Складання специфікацій
- •3.4.5 Оформлення схем
- •3.4.6 Вимоги до оформлення будівельних креслень
- •Розділ іv правила шифрування кваліфікаційної роботи
- •Приклад 29:
- •Післямова
- •Список використаної літератури
- •Додатки
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни сумський національний аграрний університет
- •Пояснювальна записка
- •Сумський національний аграрний університет
- •Суми 20 ---------
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни сумський національний аграрний університет
- •Розрахунково-пояснювальна записка до дипломного проекту: проект ковбасного цеху потужністю 0, 5 т виробів за зміну
- •Суми 20____
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни сумський національний аграрний університет
- •Пояснювальна записка до магістерської роботи: розробка нових видів м’ясних напівфабрикатів з використанням плазми крові і інших інгредієнтів
- •Суми 20 ---------
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни сумський національний аграрний університет
- •На курсовий проект (роботу) студенту
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни сумський національний аграрний університет
- •На дипломний проект (роботу) студенту
- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни сумський національний аграрний університет
- •На магістерську роботу студенту
- •1.Тема роботи: розробка нових видів м’ясних напівфабрикатів з використанням плазми крові і інших інгредієнтів
- •Реферат
- •Реферат
- •4 Курс:
3.2.9 Виноски
Якщо необхідно пояснити окремі дані, приведені в тексті або таблицях документа, то ці дані допускається оформляти виносками.
Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою і поміщають на рівні верхнього обріза шрифту.
Виноски в тексті розташовують з абзацного відступу в кінці сторінки, на якій вони позначені, і відокремлюють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією з лівого боку, а до даних, розташованих в таблиці, в кінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.
Знак виноски ставлять безпосередньо після слова, числа, символу, речення, якому дається пояснення, і перед текстом пояснення.
Нумерація виносок окрема для кожної сторінки.
Допускається замість цифр виконувати виноски зірочками. Не рекомендується застосовувати більше чотирьох зірочок.
Приклад 23:
Цитата в тексті: «Вихід цілої крупи до сушіння 1)».
Відповідне представлення виноски
_____________
1) Вихід цілої крупи визначали в одному контрольному зразку всієї партії рису-зерна.
3.3 Вимоги до текстових документів, що містять текст, розбитий на графи
Текстові документи, що містять текст, розбитий на графи, при необхідності, розділяють на розділи і підрозділи, які не нумерують.
Найменування розділів і підрозділів записують у вигляді заголовків рядковими буквами (окрім першої прописної) і не підкреслюють.
Розташування заголовків для відомостей встановлене відповідними стандартами ЄСКД.
Нижче за кожен заголовок повинен бути залишений один вільний рядок, вище – не менше одного вільного рядка.
Примітки до розділів, підрозділів або до всього документа нумерують.
У текстових документах, що мають рядки, всі записи слід проводити на кожному рядку в один ряд.
Для полегшення внесення змін:
ведуть запис в нижній частині поля рядка. Записи не повинні зливатися з лініями, що розмежовують рядки і графи;
залишають вільні рядки між розділами і підрозділами, а в документах великого об'єму – також усередині розділів і підрозділів.
Якщо в графі документа записаний текст в декілька рядків, то в подальших графах запис починають на рівні першого рядка. Якщо в подальших графах запис розміщується на одному рядку, то при машинописному способі виконання її допускається поміщати на рівні останнього рядка.
3.4 Правила виконання графічних матеріалів
3.4.1 Загальні вимоги
Графічна частина проекту (роботи) включає: генеральні плани, технологічні плани, компонувальні плани, схеми, креслення загальних видів, а також іншу графічну документацію, передбачену завданням на проектування.
Графічний матеріал виконується на креслярському папері формату А1 (594х841 мм). При необхідності допускається використовувати інші формати: А0 (841х1189 мм), А2 (420х210 мм), а також додатково похідні формати, які утворюються збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам (згідно ГОСТ 2.301).
Позначення необхідного формату складається з позначення основного формату і кратності збільшення, наприклад: А1х2, А4х8 і ін.
Графічний матеріал виконується олівцем або із застосуванням друкуючих і графічних пристроїв виведення ЕОМ (ГОСТ 2.004-88). Загальний хід виконання креслення олівцем наступний. Починають виконувати креслення з викреслювання рамки формату, виділення поля креслення і місця розташування основного напису. Після цього на полі креслення намічають розташування зображень – наносять контури зображення або габаритні нариси. Це дає можливість оцінити правильність вибору місця розташування зображень і при необхідності внести зміни. Якщо зображення симетричні, проводять осі симетрії; відзначають центри кіл штрихпунктирними лініями; наносять решту елементів зображення. При цьому спочатку викреслюють дуги кіл, а потім лінії, дотичні до них.
Насиченість креслень зображеннями повинна складати приблизно 70 % площі формату. Назва креслення розташовується над його зображенням (і не підкреслюється). Якщо на аркуші є лише одне зображення, його назва приводиться тільки в основному написі креслення.
У будівельних кресленнях розмірні лінії ограновуються зарубками завдовжки 2-4 мм, в інших випадках розмірні лінії з обох боків обмежуються стрілками
Всі креслення виконують в масштабі згідно ГОСТ 2.302-68. Розрізняють масштаби зменшення – 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000, масштаби збільшення – 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1.
Масштаби зображень на будівельних кресленнях вибираються, як правило, з числа наступних:
плани і розрізи – 1:15; 1:20; 1:25; 1:50; 1:100; 1:200;
схеми генплану – 1:200; 1:400; 1:500; 1:1000; 1:2000.
При проектуванні генеральних планів великих проектів допускається використовувати масштаби 1:2000; 1:5000; 1:10000; 1:20000; 1:25000; 1:50000. Допускається при обґрунтуванні використовувати інші масштаби, відповідні ГОСТ 2.302-68. Якщо на аркуші розміщено декілька зображень, виконаних в різних масштабах, то масштаби указують на полі креслення під найменуванням кожного зображення.
У пояснювальній записці дипломного проекту (роботи) повинні бути посилання на всі аркуші графічного матеріалу, наприклад: «… див. аркуш 5 графічної частини». Графічні матеріали, в яких представлені одна таблиця або схема (таблиця економічних показників та ін.), найменування указують тільки в кутовому штампі, а при двох і більше таблицях і схемах – найменування указують над кожною з них.
Кожне креслення графічної частини повинне мати основний напис.
Всі написи на кресленнях повинні виконуватися стандартним креслярським шрифтом. Креслярський шрифт застосовують також для виконання написів на інших технічних документах. При цьому букви шрифту, цифри, окремі написи і текст виконують від руки. Окремі написи можуть складатися з одних прописних букв. Цифри, що зустрічаються в тексті, також виконуються заввишки, рівній висоті прописних букв.
Всі написи і розмірні числа на кресленнях повинні бути чіткими і ясними. Виконуються написи шрифтами, передбаченими ГОСТ 2.304-81. Ці шрифти включають російський, латинський і грецький алфавіти, а також арабські і римські цифри.
Стандарт встановлює наступні розміри шрифту: (1,8); 2,5; 3.5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Розмір шрифту h визначає висоту прописних (заголовних) букв і цифр в міліметрах. Стандартом встановлено наступні два типи шрифту залежно від товщини d ліній шрифту: тип A без нахилу і з нахилом біля 75° до горизонтального рядка; тип Б без нахилу і з нахилом під 75°.
Текстову частину, написи і таблиці включають в креслення в тих випадках, коли що містяться в них дані, вказівки і роз'яснення неможливо або недоцільно виразити графічно або умовними позначеннями.
Зміст тексту і написів повинен бути коротким і точним. У написах на кресленнях не повинно бути скорочень слів, за винятком загальноприйнятих, а також встановлених в стандартах.
Текстову частину, поміщену на полі креслення, розташовують над основним написом. Між текстовою частиною і основним написом не допускається поміщати зображення, таблиці і тому подібне. Рекомендується наступне розташування основних елементів креслення (див. рис 1).
а б
Рисунок 1 – Розташування елементів креслень при горизонтальному (а) і вертикальному (б) розміщенні зображення:
– для генерального плану: 1 – техніко-економічні показники, 2 – експлікація будівель і споруд, 3 – умовні позначення (при їх наявності), 4 – роза вітрів;
– для технологічних планів і розрізів: 2 – перелік обладнання, 3 – експлікація приміщень;
– для апаратурно-технологічної схеми: 1 – перелік ліній руху сировини, 2 – перелік обладнання, 3 – умовних позначень точок ТХК;
– для схеми автоматизації: 3 – перелік обладнання.