Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
10.Охорона праці3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
188.93 Кб
Скачать

10.3.Вібрація.

Вібрація - загальнобіологічний шкідливий чинник, що призводить до фахових захворювань – віброзахворюваннь.

Гігієнічне нормування вібрації передбачає встановлення найбільш

допустимих рівнів віброшвидкості (м/с). ГОСТ 12.1012 – 78 ССБТ „Вібрація. Загальні вимоги безпеки” є основним документом, який визначає гігієнічні норми вібрації. У во виробництву сиру кисломолочного підвищена вібрація може виникати при роботі сепаратора для відокремлення згустку, змішувача, охолоджувача, а також фасувального автомату.

По способу передачі на людину вібрація підрозділяється на загальну і локальну. Загальна - діє через опорні поверхні ніг на весь організм у цілому. Локальна - на окремі ділянки тіла. Загальну поділяють по характеру передачі на: транспортну (при прямуванні машин); транспортно-технологічну (при виконанні роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологічну (при роботі механізмів і людина знаходиться поруч).

Способи захисту від вібрації:

У автоматичних виробництвах захистом є дистанційне керування (виключає контакт).

У неавтоматичних виробництвах:

- Зниження вібрації в джерелах їхніх виникнень: підвищення точності опрацювання деталей; оптимізація технологічного процесу; поліпшення балансування.

- Відстройка від режимів резонансу (збільшення жорсткості системи); вібродемпфірування (пружинні віброізолятори).

Поліпшення організації праці вібронебезпечних процесів: загальна кількість часу в контакті з віброобладнанням не повинно перевищувати зміни;

одноразову дію не повинно перевищувати для локальної - 20 хвилин, для загальної - 40 хвилин.

10.4.Освітленість.

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність різких тіней; розмір освітлення, постійність в часі (відсутність пульсації світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установлень повинні бути довговічні, вибухоло-пожежо-электробезпечні.

Експлуатація включає: регулярне очищення засклених прорізів і світильників від бруду; своєчасну заміну перегорілих ламп;

контроль напруги в мережі; регулярний ремонт арматури світильників; регулярний косметичний ремонт приміщення.

Основна задача освітлення у виробництві – створення сприятливих умов для ведення технологічного процесу і забезпечення максимальної продуктивності праці. Погане освітлення викликає захворювання зору, розлад нервової системи, підвищує ризик виробничих травм. У приміщеннях підприємства вдень застосовується природне бічне освітлення через вікна. У вечірні години або при недостатньому природному освітленні застосовується штучне освітлення. Воно створюється штучними джерелами світла і поділяється на робоче, аварійне, охоронне, евакуаційне. У виробничих цехах застосовуються люмінісцентні лампи ЛД – 40 та світильники ШОД 2*40.

Розрахунок кількості ламп штучного освітлення в цеху по виробництву сиру кисломолочного за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Основне рівняння методу:

F=E*K*S*Z/n *N

де, F- світловий потік однієї лампи (ЛД – 40 – 1960 лм);

Е- мінімальна нормована освітленість для роботи мінімального класу точності, лк (враховуючи характер робіт, розряд робіт та найменший розмір об`єкту розрізнення, найменша освітленість при люмінесцентних лампах-200 мл);

S- площа цеху, м2; S = 276 м2;

К- коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, затемненість світильників, К=1.5;

Z- нормований коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення,

Z=1.2;

n- кількість ламп, шт.;

N- коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки, %. N=0,61%.

Звідки, кількість ламп:

n= E*K*S*Z/F *N, шт.

Для визначення коефіцієнту світлового потоку освітлювальної установки знаходимо індекс приміщення:

І=а*в/Нр(а+в)

де, а і в – відповідно ширина і довжина приміщення, 6*48;

Нр- висота підвішування світильників над робочим місцем, 4.5 м.

І=6*48 / 4.2 (6+276) = 0,24

Знаходимо кількість ламп, необхідних для забезпечення нормальної освітленості:

n = 300*1.5*276*1,2/1960*0.61 = 124 шт.

Кількість світильників:

С= n/2 = 124/2 = 62 шт.