
- •Відмінювання географічних назв
- •1. Географічні назви з іменниковими закінченнями — українські та інших союзних республік, а також іншомовні — відмінюються як звичайні іменники і, II та III відмін:
- •1. Вживання м’якого знака.
- •2. Вставні слова і речення.
- •1. Чергування голосних (о-і, е-і, о-а, о е-і).
- •2. Правопис складних прикметників.
- •1. Правопис ненаголошених голосних е, й, о, а.
- •2. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні (тире, двокрапка).
- •1. Чергування у – в, і - и.
- •2. Розділові знаки у складносурядному реченні.
- •1. Подвоєння приголосних при їх збігу.
- •2. Пряма мова і розділові знаки при ній.
- •1. Подовження приголосних перед я, ю, є, ї.
- •2. Правопис складних іменників.
- •1. Правила переносу слів.
- •2. Правопис частки не з іменниками, прикметниками.
- •1. Будова слова. Способи творення слів.
- •2. Розділові знаки між групою підмета і присудка.
- •1. М’який знак, апостроф, подвоєння букв в словах іншомовного походження.
- •2. Утворення чоловічих та жіночих імен по батькові. Відмінювання прізвищ.
- •1. Іменник. Рід, число іменників.
- •2. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
- •1. Типи відмін іменників. Поділ іменників і відміни на групи.
- •2. Творення і правопис присвійних прикметників.
- •1. Прикметник. Розряди за значенням.
2. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні (тире, двокрапка).
Безсполучникове складне речення – це таке речення, частини якого з’єднуються за допомогою інтонації без сполучників.
Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють.
Між частинами безсполучникового речення ставиться:
Двокрапка:
якщо наступна частина розкриває зміст попередньої (між ними можна вставити а саме):
І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка стоїть.
якщо наступна частина виражає причину того, про що йдеться в попередній частині (між ними можна вставити бо, тому):
Мир у світі таки буде: його хочуть усі люди.
Тире:
коли зміст частин протиставляється (можна вставити а):
На небі сонце – серед нив я.
коли у першій частині вказується час або умова дії, а друга вказує на наслідок (можна вставити коли, якщо):
Прийшов рано – збудилися дороги.
Вовків боятись – в ліс не ходити.
якщо у другій частині міститься порівняння з тим про, що говориться в першій частині (можна вставити немов):
Подивилась ясно – заспівали скрипки.
якщо друга частина вказує на різку зміну подій:
Вдарив революціонер – захитався світ.
Білет № 9
1. Чергування у – в, і - и.
В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах:
У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
між приголосними:
наш учитель
на початку речення перед приголосним:
Учора відбулися загальні збори.
перед в, ф, льв, св, тв, хв:
Одягнена у хвою, шумить дрімуча тайга.
після паузи (на письмі після розділових знаків) перед приголосними:
Це було, мені здається, у минулому році.
В вживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
між голосними:
Була в Одесі.
на початку речення перед голосними:
В Антарктиді працюють наукові експедиції.
після голосних перед приголосними, крім в, ф, льв, св, тв, хв:
Вони познайомилися ще в дитинстві.
Сполучник і та початковий ненаголошений і в ряді випадків чергується з й.
І вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
після приголосних або паузи ( на письмі після розділових знаків) перед голосними:
Вірю в пам’ять і серце людське.
на початку речення:
І хліб зійшов, як гімн весні і літу...
Й вживається, щоб уникнути збігу голосних:
між голосними:
У садку співали Ольга й Андрій.
після голосного перед приголосним:
Навчає баєчка великого й малого.
У – В не чергується:
У словах, що вживаються тільки з в або тільки з у:
вдача, вступ, увага, уява
у власних іменах і словах іншомовного походження:
Врубель, Угорщина, утопія
І – Й не чергується:
при зіставленні понять:
Дні і ночі. Війна і мир
перед словами, що починаються з є, ї, й, ю, я:
дівчата і юнаки.
2. Розділові знаки у складносурядному реченні.
Складносурядне речення – це таке речення, яке складається з двох або більше частин не залежних одна від одної.
У складносурядному реченні:
Кома ставиться:
коли частини речення з’єднані сполучниками сурядності:
Сполучники сурядності:
єднальні: і, та (і), й, ні-ні
протиставні: а, але, зате, проте, однак, та (а)
розділові: або-або, то-то, хоч-хоч, чи-чи, не то – не то
Згода дім будує, а незгода руйнує.
Кома не ставиться:
якщо обидві частини мають спільний другорядний член речення:
Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.
якщо речення, що складають складносурядне речення, є окличними, спонукальними, безособовими і називними, питальними:
Було затишно і пахло полином.
коли є спільне речення, яке стосується двох частин складносурядного речення:
Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика.
Крапка з комою ставиться:
якщо речення зовсім не пов’язані між собою за змістом:
Вже й череда перейшла і тільки шляхом ледве плуганилися дві корови; Радюк почав розмовляти з жінкою, але розмова не клеїлася.
коли речення зв’язані між собою, але вони дуже поширені і мають в середині розділові знаки:
Вітерець легенький дихнув; поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел, а там, над шляхом, понеслась, полилась, наче дрібний дзвіночок, жайворонкова пісня.
Тире ставиться:
якщо йде швидка, різка зміна подій:
Вдарив революціонер – і захитався світ.
коли друга частина виражає висновок, наслідок:
Чужих два слова в пісні буде – і пісня вже чужа.
Білет № 10
1. Спрощення приголосних.
У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стл-, -стн- випадають д і т:
тиждень – тижневий, честь – чесний
Але: у словах іншомовного походження спрощення не відбувається:
контраст – контрастний, фортпост – фортпостний
У групах приголосних -знк-, -снк- випадає к при творенні дієслів із суфіксом -ну-:
бризк – бризнути, тріск – тріснути
Але: випуск – випускний, виск – вискнути, риск – рискнути.
У групі приголосних -слн- випадає л:
масло – масний, ремесло – ремісник.
2. Родовий відмінок іменників ІІ відміни: закінчення а - я.
У родовому відмінку однини закінчення -а, -я мають іменники, які означають:
назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища:
учителя, студента, Вітра
назви тварин і дерев:
ведмедя, зайця, кедра
назви предметів, машин, деталей:
світильника, телевізора
назви населених пунктів:
Києва, Харкова
Але: якщо назва населеного пункту складається з двох слів то закінчення -у (-ю):
Кривого Рогу, Зеленого Гаю
інші географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами -ов-, -ев- (-єв), -ин- (-їн-):
Дністра, Дніпра
міри довжин, ваги, часу тощо, назви днів тижня і місяців:
метра, грама, листопада
Але: року, віку, листопаду (процес)
грошові знаки, числові назви, слова, що стосуються порядку предметів при лічбі:
карбованця, долара, десятка
терміни іншомовного походження і українські суфіксальні терміни:
нейтрона, числівника.
Білет № 11