1. Правопис ненаголошених голосних е, й, о, а.

Щоб перевірити ненаголошену голосну, треба змінити слово так, щоб ненаголошена голосна стала наголошеною:

весна – весни, зима – зими

Е пишеться:

у звукосполученнях -ере-, -еле-:

пелена, берег

у суфіксах -ен-, -еньк-, -есеньк-, -тель-, -ечк-:

козеня, малесенький

И пишеться:

коли в російській мові ро, ри, ло, ли, то в українській – ри, ли:

кровавый – кривавий, дрожать – дрижати

якщо у родовому відмінку перевірочна голосна випадає пишемо е, а якщо ні – и:

Н. Квітень, ключик

Р. Квітня, ключика

А: багаття, багатий, багач, гарячий, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, багатир (гроші)

О: гончар, корявий, лопата, поганий, ропа, богатир (сила), монастир, слов’яни, отаман, солдат, товар.

Е: чекати, керувати, левада.

И: цибуля, криниця, кишеня.

2. Кличний відмінок іменників ІІ відміни.

Іменники другої відміни в кличному відмінку закінчуються на –у (–ю), -е.

У мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами –ик, -ок, -к, -о):

батьку, синку

Ю мають іменники м’якої групи:

Віталію, краю, місяцю

Е мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом –ець та деякі іменники мішаної групи:

соколе, маляре, женче

У кличному відмінку множини іменники другої відміни мають форму, однакову з називним:

брати, робітники

Білет № 7

1. Чергування приголосних при словозміні.

При словозміні може відбуватися чергування приголосних:

г – з – ж:

нога – нозі – ніженька

х – ш – с:

рука – руці – рученька

д – дж

ходити – ходжу

т – ч

летіти – лечу

Але: рушник, рушниця, мірошник, соняшник, дворушник, вранішній, піщаний, сердешний (бідолашний), яєчня, дріжджі, вощаний.

2. Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні (кома, крапка з комою).

Безсполучникове складне речення – це таке речення, частини якого з’єднуються за допомогою інтонації без сполучників.

Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють.

Між частинами безсполучникового речення ставиться:

Кома:

якщо вони означають одночасність сумісність або послідовність дії і тісно пов’язані за змістом

У глибині лісу стукав дятел, пищали синиці.

Виставу закінчено, завіса впала, світло в залі погашено.

Крапка з комою:

Якщо речення за змістом не пов’язані:

Шелестить пожовкле листя по діброві, гуляють хмари; сонце спить; ніде не чуть людської мови.

коли речення пов’язані, але вони дуже поширені і мають багато розділових знаків:

Врожайне літо завжди наливає хлібороба добрим спокоєм і певністю; мерехтить над полем спека,одуд у балці степовій падає.

Білет № 8

Зміни приголосних при словотворенні.

Перед суфіксами -ськ-, -ств- деякі приголосні при словотворенні змінюються змінюючи й самі суфікси:

г, ж , з + -ськ-, -ств- = -зьк-, -зтв-:

Париж – паризький, боягуз – боягузтво

к, ч, ц + -ськ-, -ств- = -цьк-, -цтв-:

ткач – ткацтво, молодець – молодецький

Але: тюрки – тюркський, баски – баскський, Дамаск – Дамаський, Мекка – меккський, Нью-Йорк – нью-йоркський.

х, ш, с + -ськ-, -ств- = -ськ-, -ств-:

товарищ – товариський, птах – птаство

Але: казах – казахський

Інші приголосні перед суфіксами -ськ-, -ств- на письмі зберігаються:

багатий – багатство, завод – заводський.