- •2. Основна теорема теорії мн-нів.
- •3. Критерій розв’язуваності конгруенцій з одним невідомим першого степеня.
- •4. Основна теорема арифметики.
- •5. Знаходження оберненої матриці за допомогою визначників
- •6.Розв’язування с-ми лінійних рівнянь (слр) матричним способом. Формули Крамера.
- •7. Властивості множення матриць.
- •8. Критерій визначеності с-ми лінійних рівнянь (слр)
- •9. Критерій сумісності с-ми лінійних рівнянь .
- •1 0. Власт. Лз та лнз систем векторів.
- •11. Означення та вл-сті паралельних і розбіжних прямих на площині Лобачевського.
- •Дедекіндів переріз відрізка np
- •13. Аксіома Лобачевского. Основні факти геометрії.
- •14 Довжина дуги лінії на поверхні. Перша квадратична форма.
- •15. Дотична пряма і нормальна площина до гладкої просторової лінії. Виведення рівнянь.
- •16. Принцип двоїстості на проективній площині і в просторі. Теорема Дезарга.
- •1. Дано:
- •2. Дано:
- •17 Рухи. Властивості рухів. Класифікація рухів. Рухи
- •18.Рівняння площини і прямої в просторі.
- •1.Канонічне рівняння прямої.,
- •4. Параметричне р-ня прямої.
- •19.Змішаний добуток 3-х векторів. Геометр. Зміст змішаного добутку.
- •20.Векторний добуток 2-х векторів. Геометр. Зміст векторного добутку.
- •22. Похідна ф-ції комплексної змінної. Критерій існування. Умови Коші-Рімана.
- •23. Визначений інтеграл із змінною верхньою межею. Існування первісної неперервної ф-ції. Теорема Ньютона-Лейбніца.
- •24.Основні теореми диференціального числення (Ферма, Лагранжа, Коші, Роля)
- •26. Показникова і тригонометричні ф-ції в комплексній області.
- •27.Неперервні ф-ції та її властивості (теореми Больцано-Веєштраса I-II).
- •28. Означення границі ф-ції за Гейне і Коші.
- •30. Теорема Больцано – Вейєрштрасса (про підпослдовність).
11. Означення та вл-сті паралельних і розбіжних прямих на площині Лобачевського.
Геометрія Л. – це неевклідова геометрія, вона грунтується на аксіомах І-ІV груп аксіом Евклідової (Абсолютної) геометрії + Аксіома Лобачевського.
З аксіоми Л. Þ,
що на пл-ні $
безліч прямих, що проходять через т. А
а
і не перетинають а. Прямі на пл-ні Л.
вважають направленими, тобто пряма АВ
має напрям (від А до В).
Озн. Пряма
АВ наз. паралельною прямій СD,
якщо ці прямі не перетинаються і які б
не були точки Р
АВ
і Q
СD,
"
внутрішній
промінь кута
QPB
перетинає промінь QD.
Ознака:
Пряма АВ буде паралельною прямій CD,
якщо $-ють
т. Р
АВ,
Q
CD
: "
промінь РМ
QPB
перетин. промінь QD.
Доведемо цей факт для різного розміщення точок Р, Q, М.
Дано:
АВ, CD,
AB
CD=Ø
P AB, Q CD, PM – внутрішній промінь QPB,
PM
QD
Ø
Довести:
Дов.
І.
Р=
,
h
– внутрішній промінь
QPB,
.
h
– внутрішній промінь
.
ІІ.
P´=P, Q´:Q–Q´–D. h – внутрішній промінь Q´PB h – внутр. промінь QPB (за умовою) h Q´D≠Ø.
III.
,
,
h
– внутр.
промінь
проведемо
Озн.Через т. поза прямою в пл-ні, визначеній ними, в одному напрямку можна провети єдину пряму, паралельну даній.
Дов. Дано:
АВ, М
АВ.
Проведемо: MN
AB,
CD
MN
(M
CD)
CD
AB=Ø
(за лемою). Виберемо
(M-P-D)
Дедекіндів переріз відрізка np
Розбиття
на
класи К1
і К2 :
т. Х
К1,
якщо МХ
NB≠Ø;
: т.Y
К2,
якщо МY
NB=Ø.
Вл-сті дедекіндового перерізу:
а) 1.N
К1,
N1
K1.
.
2. P
.
За акс. Лобачевського $-ть
дві прямі, які проходять через М і не
перетинають АD
(C´D´
)
.
б) Якщо
то N–N1–P1.
Прип. протилежне,
N
– P1
– N1.
Звідси Þ:
МР1
– внутр. промінь
Ø.
Тоді
,
що суперечить умові з б).
Виконано дедекіндів переріз ($ т. М0, яка здійснює переріз).
Доведемо, що
.
МВС: прип.
. Звідси Þ,
що
.
Виберемо S:
N–H–S,
звідки Þ
,
але ж М0–М0´–Р
Þ,
що т. М0
не здійснює дедекіндів переріз Þ
припущення невірне, тобто
.
Отже, ММ0
АВ.
Озн. Через т. поза прямою проходить дві прямі паралельні даній в різних напрямках.
Т. Відстань від " т. однієї з паралельних прямих до іншої зменшується в напрямку паралельності.
Дов.
3
2
1
Нех.
–
кут паралельності;
– кут паралельності, але ж кут паралельності
гострий, тому кут 3 – тупий. Значить
,
звідси (за вла-стю 4-кутника) Þ
PQ>MN.
Озн. Дві прямі на пл-ні Лобачевського, які не паралельні і не перетин. наз. розбіжними або зверхпаралельними.
Тобто на пл-ні Лобачевського прямі можуть:
перетинатися;
бути паралельними;
бути розбіжними.
Ознака розбіжності прямих: Дві прямі, які мають спільний будуть розбіжні.
Дов. MN – спільний прямих АВ і CD.
а)
(за
лемою) АВ, CD
не перетинаються
б)
не може бути кутом паралельності Þ
АВ не паралельна до CD.
Звідси Þ
прямі
не мають спільного
.
Отже АВ і CD – розбіжні.
Т.1.
Якщо дві прямі мають спільний , то він єдиний.
Дов. MN
– спільний
АВ і CD.
Прип.
=4d
– суперечність.
Т.2. Якщо
MN
– спільний
розбіжних
прямих АВ і CD
(M
),
то відстань від т. однієї з цих прямих
(АВ) до іншої збіл. якщо ця т. віддаляється
від основи
(т.
М) в обидві сторони.
Дов.
MN,
NMPQ
– двопрямокутник з основою NQ.Þ
Þ
–
гострий,
.
Отже
.
