
- •1. Концепція «інновацій».
- •2.Поняття інновацій та необхідність їх застосування.
- •3. Інноваційна діяльність в Україні.
- •4. Класифікація інновацій.
- •5. Продуктові інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
- •6. Технологічні інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
- •7. Управлінські інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
- •8. Продовження життєвого циклу продукту за рахунок застосування інновацій.
- •9. Поняття життєвого циклу продукту.
- •10. Поняття інноваційного процесу. Його види.
- •11. Перше покоління інноваційного процесу.
- •12. Друге покоління інноваційного процесу.
- •13. Третє покоління інноваційного процесу.
- •14. Четверте та п’яте покоління інноваційного процесу.
- •15. Форми інноваційного процесу.
- •16. Поняття дифузії інновацій.
- •17. Суб’єкти інноваційного процесу.
- •18. Основні фази та стадії інноваційного процесу.
- •19. Інвестиційний процес розробки та розповсюдження інновацій.
- •20. Організація інноваційного процесу на підприємстві.
- •21. Впровадження інновацій, які не є результатом власних розробок.
- •22. Інноваційна стратегія «швидкий другий».
- •23. Часткова участь підприємства в інноваційній діяльності.
- •24. Спеціалізована діяльність підприємства як новатора.
- •25. Орієнтація підприємства на здійснення інноваційної діяльності.
- •26. Джерела ідей інновацій.
- •27. Методи генерації інноваційних ідей.
- •28. Метод генерації інновацій «інформаційний пошук».
- •29. Метод генерації інновацій «мозковий штурм».
- •30. Метод генерації інновацій «інформаційний пошук».
- •31. Побудова системи відбору та оцінки інноваційних ідей.
- •32. Врахування цілей, політики, стратегії підприємства при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •33. Врахування ринкових факторів при відбір та оцінці інноваційних ідей.
- •34. Врахування науково-технічних факторів при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •35. Врахування фінансових критеріїв при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •36. Врахування виробничих критеріїв при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •37. Методи оцінки інноваційного проекту.
- •38. Критеріальний підхід до оцінки інноваційного проекту.
- •39.Метод відбору інноваційних проектів на основі «індексу переваги» ( і, Ансофф, а. Харт).
- •40. Методи оцінки ефективності інноваційних проектів на основі дисконтування грошових потоків
- •41. Врахування ризику при оцінці інноваційного проекту.
- •42. Поняття та види ризиків, пов’язані зі створенням та реалізацією інноваційних проектів.
- •43. Метод аналізу ризику за д. Хертцем.
- •44. Методика аналізу чутливості інноваційного проекту.
- •45. Перевірка стійкості інноваційного проеку.
- •46. Метод формалізованого опису невизначеності.
- •47. Метод «дерево рішень».
- •48. Стратегічне управління інноваційним процесом на підприємстві.
- •49. Види інноваційних стратегій на підприємстві.
- •50. Вибір інноваційних стратегій на підприємстві.
- •51. Методи управління вибором інноваційних стратегій на підприємстві.
- •45. Перевірка стійкості інноваційного проекту.
- •48. Стратегічне управління інноваційним процесом на підприємстві.
7. Управлінські інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
Управлінську інновацію можна визн-ти як б-яке організ-не рішення, систему, процедуру або метод управління, які істотно відр-ся від існуючої практики або які вперше викор-ся в даній організації.
Напр., управлінські інн-ні системи, методи бух.о., оцінки та підготовки кадрів, системи управління якістю, планування тощо, які вперше заст-ся даною організацією, є управлінськими інн-ми. Визначене таким чином дане поняття не зводить управління лише до процесів прийняття рішень. Воно може мати місце також в практиці планування, організації, контролю тощо.
Потреба в управл-ких інн-ях може з’явитися в рез-ті призначення нового керівника, зміни технології вир-ва, реорганізації, які слідують за розширенням вир-ва, змінами в зовнішньому середовищі (дії конкурентів, постач., держ. орг., розвитку НТП тощо).В будь-якому випадку буде спостерігатися різниця між бажаним та реальним функ-ням організації або «розрив в виконанні».
Цей «розрив» може бути ліквідований двома шляхами: зміною способів досягнення організ-х цілей, в тому числі, за рахунок пошуку та впровадження інн-й або корегування самих організ-х цілей в рез-ті зниження «рівня претензій кер-ва» та усвідомлення ними недосяжності поставленої мети. Але в 2-му випадку залиш-ся стимул для застосування управл-х інн-й, оскільки зниження «рівня претензій», як вважають деякі дослідники, проходить доволі повільно, і тому розрив між очікуємим та реал. станом неминучий. До того ж ефективне досягнення скоригованих цілей нерідко можливе за допомогою нов. форм та методів управління.
Потреба в нов. методах управління може відчуватися підприємством як в кризовій ситуації, так і при стабільній ек-ній кон’юнктурі.
8. Продовження життєвого циклу продукту за рахунок застосування інновацій.
В загальному випадку, фірма не може отримувати додаткові прибутки протягом тривалого часу, підтримуючи підвищений рівень цін своїх продаж. Існує декілька причин: або на ринку вже є конкуренти, які також розпочали виробництво та продаж комерційно успішного нового продукту, і цим «збивають» ціни на ринку; або (якщо це навіть монополізований товарний ринок), спираючись на фінансові механізми ринкового переходу засобів з галузі в галузь, на даному товарному ринку з’являться нові фірми-виробники.
Тому в розвинутому ринковому середовищі курс на підвищення ціни реалізації нових продуктів має всього лише обмежену перспективу. Але фірма не повинна відмовлятися від продуктових інновацій в розрахунку на підвищену ціну та рентабельність кожної одиниці нового продукту, оскільки у фірми є можливість на деякий час захистити себе від конкурентів, монополізувати ринок нового товару. Ця можливість заключається або в патентуванні продукту, отриманні тимчасової захищеної патентом монополії на виробництво та збут даного продукту на визначеній території, або в утриманні на час конструктивних, технологічних рішень цього продукту в таємниці як секретне ноу-хау.
Збільшення обсягів продаж можливе, коли фірма розробляє, освоює та пропонує на існуючому товарному ринку високоефективні та привабливі продукти, які переключають на себе від конкурентів фірми попит покупців по даному типу продукції, або створює новий продукт, який знаходить «нішу» на ринку, що задовольняє попит на раніше незаповненому сегменті ринку, або запропонувавши покупцям принципово новий продукт одночасно створює новий ринок, на якому ще немає конкурентів (Рис. 1).
Додаток А
Перші два способи збільшення обсягів продаж реалізуються шляхом підвищення конкурентоспроможності продукції стосовно конкретних споживачів або типам (групам) споживачів, чиї потреби були відомі або вивчені фірмою.
Конкурентоспроможність продукції визначається чотирма головними складовими:
1)якістю продукту;
2)його ціною;
3)строками постачання по отриманим замовленням;
4)якістю, повнотою, оперативністю та вартістю технічного обслуговування (в тому числі ремонту) продукту в експлуатації, який забезпечується фірмою-постачальником (особливо характерно для технічно складних продуктів).
На покращання цих характеристик продуктів і націлюються, відповідно, інновації в них.
Найбільш ефективним і перспективним є спосіб збільшення обсяг продаж шляхом захоплення цілого ринку створеним принципово новим продуктом. Для того, щоб фірми було легше закріпити за собою більшу кількість споживачів, вона повинна вміти при створенні продукту високої новизни сумістити економічність продукту в обслуговуванні з низькою уніфікацією його конструкції, блоків, вузлів, деталей, які використовуються в ньому. Мета – ускладнити конкурентам, якщо вони з’являться, продаж свого товару та послуг по технічному сервісу клієнтам, які колись придбали продукт фірми. По-друге, для просування свого нового продукту фірма може організувати за свій рахунок або на пільгових умовах навчання покупців користуватися своїм товаром. По-третє, по мірі розширення попиту на новому ринку та нездатності фірми (або недоцільності для неї) повністю задовольнити його, розширюючи власне виробництво, потенційно істотним джерелом отримання фірмою додаткових прибутків від принципово нового продукту стає продаж ліцензій на виробництво цього продукту іншим фірмам. Це особливо характерно для продажу ліцензій закордон, куди фірмі нереально або невигідно експортувати новий продукт. Ліцензії можуть принести фірмі в середньому 25-30% від прибутку, яку отримують в результаті продаж даного виду продукту покупці ліцензії на своїх територіях.