45. Перевірка стійкості інноваційного проеку.

Перевірка стійкості. Реалізація цього методу передбачає розробку так званих сценаріїв розвитку проекту в базовому та найбільш небезпечних варіантах для будь-яких учасників проектів. По кожному сценарію досліджується, як буде діяти в відповідних організаційних-економічних умовах організаційно-економічний механізм реалізації проекту, які при цьому будуть доходи, втрати та показники ефективності у окремих учасників.

Проект вважається стійким та ефективним, якщо в усіх розглянутих ситуаціях інтереси учасників дотримуються, а можливі несприятливі наслідки знешкоджуються за рахунок створених запасів і резервів, або відшкодовують страховими витратами.

Ступінь стійкості проекту відносно до можливих змін умов реалізації може бути охарактеризована показниками граничного рівня обсягів виробництва, цін продукції, що виробляється, та інших параметрів проекту. Граничне значення параметру проекту для деякого t-го року його реалізації визначається як таке значення цього параметру в t-ому році, при якій чистий прибуток учасника в цьому році стає нульовий.

Одним з найбільш важливих показників цього типу є точка беззбитковості, яка характеризує обсяг продаж при якому виручка від реалізації продукції співпадає з витратами виробництва.

При визначенні цього показника приймається, що витрати на виробництво продукції можуть бути розділені на умовно-постійні С_п та умовно-змінні С_зм.

Точка беззбитковості (Q) визначається по формулі:

(1.12)

Під точкою беззбитковості розуміють такий стан, коли різниця між всіма доходами та витратами дорівнює 0, тобто сукупні поточні витрати (С) дорівнюють сукупним доходам від реалізації проекту (Д).

Для підтвердження ефективності проєктуємого виробництва (на даному кроці розрахунку) необхідно, щоб значення точки беззбитковості було менше значення номінальних обсягів виробництва і продаж (на цьому кроці). Чим далі від них значення точки беззбитковості (в процентному відношенні), тим більш стійкий проект. Графічна інтерпретація точки

беззбитковості приведене на рисунку 1.11.

Додаток А

Треба мати на увазі, що “добре ” значення точки беззбитковості не гарантує ефективності проекту, так як при її визначенні в величини С_п та С_зм як правило не включаються виплати на компенсацію інвестиційних виплат, процентів по кредитах тощо.

46. Метод формалізованого опису невизначеності.

Найбільш точним (але й найбільш складним з технічної точки зору) є метод формалізованого опису невизначеності. Цей метод включає наступні етапи:

1)опис всієї кількості можливих умов реалізації проекту в формі відповідних сценаріїв чи моделей, що враховують систему обмежень на значення основних технічних, економічних та інших параметрів проекту; затрати (разом з можливими санкціями та затратами повязаними з страхуванням та резервуванням), результатів та показників ефективності;

2)перетворення вихідної інформації про фактори невизначеності в інформацію про вірогідність окремих умов реалізації і відповідних показниках ефективності або про інтервали їх змін;

3)визначення показників ефективності проекту в цілому з врахуванням невизначеності умов його реалізації – показників очікуємої ефективності.

Основними показниками, що використовуються для порівняння різних проектів (варіантів проектів) і вибору кращого з них, є показники очікуємого інтегрального ефекту (економічного – на рівні народного господарства, комерційного – на рівні окремого учасника).

Якщо вірогідності різних умов реалізації проекту відомі, то очікуємий інтегральний ефект розраховується по формулі математичного очікування:

Де Е_оч – очікуємий інтегральний ефект проекту, грн; Е_і – інтегральний ефект при і-ій умові реалізації,грн;

Р_і – вірогідність реалізації цієї умови.

Найменш трудомістким методом формалізованого опису невизначеності є аналіз можливих сценаріїв розвитку. Перевагою цього методу є те, що він дозволяє оцінити одночасний вплив декількох параметрів на кінцеві результати проекту через вірогідність виникнення кожного сценарію.