- •1. Концепція «інновацій».
- •2.Поняття інновацій та необхідність їх застосування.
- •3. Інноваційна діяльність в Україні.
- •4. Класифікація інновацій.
- •5. Продуктові інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
- •6. Технологічні інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
- •7. Управлінські інновації та їх вплив на діяльність підприємства.
- •8. Продовження життєвого циклу продукту за рахунок застосування інновацій.
- •9. Поняття життєвого циклу продукту.
- •10. Поняття інноваційного процесу. Його види.
- •11. Перше покоління інноваційного процесу.
- •12. Друге покоління інноваційного процесу.
- •13. Третє покоління інноваційного процесу.
- •14. Четверте та п’яте покоління інноваційного процесу.
- •15. Форми інноваційного процесу.
- •16. Поняття дифузії інновацій.
- •17. Суб’єкти інноваційного процесу.
- •18. Основні фази та стадії інноваційного процесу.
- •19. Інвестиційний процес розробки та розповсюдження інновацій.
- •20. Організація інноваційного процесу на підприємстві.
- •21. Впровадження інновацій, які не є результатом власних розробок.
- •22. Інноваційна стратегія «швидкий другий».
- •23. Часткова участь підприємства в інноваційній діяльності.
- •24. Спеціалізована діяльність підприємства як новатора.
- •25. Орієнтація підприємства на здійснення інноваційної діяльності.
- •26. Джерела ідей інновацій.
- •27. Методи генерації інноваційних ідей.
- •28. Метод генерації інновацій «інформаційний пошук».
- •29. Метод генерації інновацій «мозковий штурм».
- •30. Метод генерації інновацій «інформаційний пошук».
- •31. Побудова системи відбору та оцінки інноваційних ідей.
- •32. Врахування цілей, політики, стратегії підприємства при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •33. Врахування ринкових факторів при відбір та оцінці інноваційних ідей.
- •34. Врахування науково-технічних факторів при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •35. Врахування фінансових критеріїв при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •36. Врахування виробничих критеріїв при відборі та оцінці інноваційних ідей.
- •37. Методи оцінки інноваційного проекту.
- •38. Критеріальний підхід до оцінки інноваційного проекту.
- •39.Метод відбору інноваційних проектів на основі «індексу переваги» ( і, Ансофф, а. Харт).
- •40. Методи оцінки ефективності інноваційних проектів на основі дисконтування грошових потоків
- •41. Врахування ризику при оцінці інноваційного проекту.
- •42. Поняття та види ризиків, пов’язані зі створенням та реалізацією інноваційних проектів.
- •43. Метод аналізу ризику за д. Хертцем.
- •44. Методика аналізу чутливості інноваційного проекту.
- •45. Перевірка стійкості інноваційного проеку.
- •46. Метод формалізованого опису невизначеності.
- •47. Метод «дерево рішень».
- •48. Стратегічне управління інноваційним процесом на підприємстві.
- •49. Види інноваційних стратегій на підприємстві.
- •50. Вибір інноваційних стратегій на підприємстві.
- •51. Методи управління вибором інноваційних стратегій на підприємстві.
- •45. Перевірка стійкості інноваційного проекту.
- •48. Стратегічне управління інноваційним процесом на підприємстві.
23. Часткова участь підприємства в інноваційній діяльності.
В другій групі стратегій підприємство здійснює інноваційну діяльність, не являючись її ініціатором. Частково воно може здійснювати вплив на хід досліджень та розробок не здійснюючи їх самостійно. В цій групі виділяють такі варіанти стратегій: дослідження, які виконуються по замовленню; колективні дослідження; інноваційна діяльність в об’єднаннях.
Дослідження по замовленню здійснюється в тому випадку, коли одне підприємство робить замовлення другому підприємству або окремому спеціалісту зі сторони на виконання за рахунок замовника деяких досліджень та конструкторських розробок. Інноваційний менеджмент замовника є в складанні замовлення на проведення досліджень, тобто видачі інструкцій з описом необхідних якостей інновацій; виборі дослідницьких інститутів для виконання замовлення; в оцінці пропозицій; в узгодженні форм ітогової документації; в визначенні термінів, а також здійсненні контрольних заходів, які обумовлюються угодою про проведення досліджень.
Підприємствам, у яких недостатньо матеріальних та фінансових ресурсів для самостійного здійснення інновацій можуть провести колективні дослідження, виконати відповідні роботи по кооперації з іншими підприємствами.
Інноваційний менеджмент підприємства, що здійснює свою інноваційну діяльність поза межами підприємства, в рамках якої-небудь об’єднаної надвиробничої або міжвиробничої організації, заключається в створенні такої організації, в вирішування конфліктів, які виникають всередині, в забезпеченні усіх учасників замовленнями, а також не припущення уособлення міжвиробничих досліджень.
24. Спеціалізована діяльність підприємства як новатора.
Правовою основою виокремлення інноваційної діяльності за межі підприємств – членів об’єднання є ті ж положення, що й при придбанні підприємства-іноватора. Для великих підприємств, що зацікавлені в довготривалому крупносерійному виробництві продукції, є доцільною концентрація інноваційних процесів на тих підприємствах-учасників концерну, які в рамках концерну мають значно більше можливостей для впровадження інновацій. В цьому випадку дії материнської компанії направлений на предмети інновації, узгодження часових та практичних питань діяльності, а також на її територіальну координацію. Інноваційний менеджмент дочірнього підприємства охоплює всі стадії – від відкриття до використання інновацій.
25. Орієнтація підприємства на здійснення інноваційної діяльності.
Якщо підприємство свідомо йде на здійснення самостійної інноваційної діяльності, то це завдання необхідно поставити перед окремим відділом. Підприємства, які розглядають інноваційну діяльність як спеціалізовану делеговану функцію, залежно від тривалості інноваційної діяльності організують таку спеціалізацію або в формі ізольованого проектного менеджменту, або постійного проектного менеджменту, який здійснюється в дослідницьких та конструкторських відділах.
Найчастіше зустрічаються при функціональному діленні підприємства: 1)централізація дослідно-конструкторської діяльності на рівні керівних органів підприємства в сфері управління; 2)централізація дослідно-конструкторської діяльності на рівні ведучих відділів у виробничій сфері;
3)централізація дослідно-конструкторської діяльності на рівні підвідділів, які входять в склад виробничих підрозділів;
4)повна децентралізація дослідно-конструкторської діяльності в сферах постачання та збуту; 5) обмежена децентралізація дослідно-конструкторської діяльності.
При територіальному діленні підприємства: 6) повна децентралізація, тобто кожному підрозділу підприємства підпорядковується власний дослідно-конструкторський відділ; 7)обмежена децентралізація, при якій децентралізовану структуру доповнює центральний координаційний дослідно-конструкторський відділ;
8)централізація дослідно-конструкторської діяльності, при якій існує лише один конструкторський відділ.
Якщо підприємство намагається в повній мірі займатися інноваційною діяльністю, тобто не залишати без перевірки жодної можливості впровадження інновацій, то йому треба підпорядкувати цій цілі всю свою організаційну структуру. Іншими словами: воно не зможе вирішити цю задачу, якщо надати можливість займатися інноваційною діяльністю тільки спеціалізованому відділу. Таке підприємство повинно мати цільну, орієнтовану на інновації організаційну структуру.