18. Дайте порівняльну характеристику методів «дискусія» та «мозкового штурму».

Дискусія – метод, який дозволяє реалізувати цілий комплекс навчальних цілей. Під час дискусії її учасники вчаться пропонувати і обговорювати ідеї, припущення, відстоювати різні точки зору, доводити і обґрунтовувати певні позиції, погляди, підходи, вказувати переваги і недоліки застосування різних методів, всебічно аналізувати проблему і приймати певні рішення.

Дискусія – тематично спрямована суперечка. Умови дискусії – усі повинні бути готовими до неї, слід мати тези свого виступу, можлива розминка перед початком дискусії, дискусія спрямована на зясування істини, а не словесне змагання учасників.

Темою дискусії може бути питання, що не має однозначної відповіді, ситуація, що допускає різні варіанти вирішення. Вона має бути актуальною, цікавою, близько пов’язаною з інтересами більшості учнів і відразу ж викликати в них бажання почати обговорення. У той же час вона не має спричиняти надмірне емоційне напруження (страх, ніяковість і т.п.), бути зовсім незнайомою, бо в такому випадку активність аудиторії буди слабкою. Тема дискусії має також відповідати загальній навчальній темі, в межах якої застосовується цей метод навчання, та поставленим навчальним цілям.

Для вступу в дискусію гарно використати метод «комунікативної атаки».

Організаційно дискусія можлива в різних формах. Найкраще відбуваються групові дискусії, коли обговорення ведеться серед підгруп, кожна з яких виражає попередньо підготовлену точку зору.

Але найважливішим є добре продуманий сценарій дискусії, що включає опис її основних етапів, бажаної поведінки учасників, дискусійних запитань. Запитання ведучого мають стимулювати дискусію, заохочувати учасників до відповіді.

Після завершення дискусії слід підбити підсумки, обговорити досягнення поставлених цілей, подякувати учасників за активну участь, винагородити найактивніших тощо.

Метод мозкового штурму (який ще називають методом некритичного генерування ідей) також спрямований на розв’язання складних проблем, пошук кращої відповіді на запитання, оптимального вирішення ситуації. Його основна відмінність від методів дискусії та кейсів – в способі організації обговорення. Сутність „мозкового штурму” полягає в тому, що необхідно висловити як можна більшу кількість ідей за незначний час. Під час генерації ідей забороняється будь-яке їх заперечення, критика. Далі ці ідеї обговорюються і обираються кращі. Швидкість і некритичність генерації ідей, взаємний обмін ними, часова обмеженість дозволяють зменшити вплив стереотипів, які звичайно супроводжують розумову діяльність. Дані правила мають бути попередньо роз’яснені учасникам, а можливо навіть роздані їм у надрукованому вигляді.

Предметом мозкового штурму може бути будь-яка проблема, виражена у вигляді проблемного запитання чи задачі, що не має однозначного вирішення і допускає різні його варіанти. Проблема має бути актуальною, цікавою, близько пов’язаною з інтересами більшості учнів. Тема «мозкового штурму» має також відповідати загальній навчальній темі, в межах якої застосовується цей метод навчання, поставленим навчальним цілям. Також важливим є підготовленість самого викладача, достатня зрілість учнів для розуміння специфіки даного методу і детального розгляду певної проблеми.

Учасники «мозкового штурму» мають бути зручно розташовані. Якщо в якості генерації ідей змагаються кілька підгруп, їх треба віддаліти одна від одної. Учасникам мають бути надані всі необхідні засоби (папір, ручки, маркери). Починати і завершувати генерацію ідеї всі учасники мають одночасно, за сигналом ведучого.

Після завершення етапу генерації ідей здійснюється їх оцінювання. В результаті може обратись найкраща ідея – чи їх поєднання.

Надалі підбиваються підсумки заняття.