13.Визначте зміст поняття «методи навчання». Обґрунтуйте роль цих методів в організації навчального процесу.

«Метод» походить від грецького, та означає «шлях до мети». На даному етапі існують безліч думок, щодо визначення поняття «методів навчання», спільною для всіх є характеристика їх через способи взаємопов’язаної діяльності педагога та учнів, які: 1) дають змогу тим, хто навчається опановувати соціальний досвід; 2)сприяють визначенню ефективних для конкретних умов засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю, щодо досягнення мети навчання. Практичний досвід організації навчального процесу свідчить, що успіх навчання залежить не тільки від правильного визначення, його змісту та цілей. Важливо також відповіти на запитання – в який спосіб досягти цих цілей, який обрати шлях навчання, щоб не тільки забезпечити глибокі та міцні знання, а й розвинути творчі та пізнавальні можливості тих, хто навчається. Методи навчання необхідні, щоб той, хто навчається, опанував зміст, навчився виконувати предметні дії, активно оперувати способами пізнання і творчо працювати. Особливість методів навчання полягає в тому, що це інструмент, який пов’язує діяльність педагога та того, хто навчається.

14.Охарактеризуйте основні предмети навчальної діяльності (тексти, запитання, ситуації, вправи, наочні матеріали тощо). Назвіть типи дидактичних запитань.

Предмети навчальної д-ті це все те, на що спрямовуються дії учасників навчального процесу. До них відносять : 1) навчальні тексти – це інформаційно-методичні матеріали; 2) ситуації – коли той, хто навчається зустрічається з деякими новими умовами та інфо. та не може прийняти рішення на основі вже наявних у нього знань та досвіду (Кейс); 3) вправи – повторне виконання розумової чи практичної дії; 4) наочні матеріали(схеми, діаграми, таблиці); 5) задачі – це чітко сформульовані проблеми та умови їх розв’язання; 6)запитання – це завдання для тих, хто навчається, що вимагають відтворення ними певної навчальної інформації. Типи дидактичних запитань: 1) репродуктивні, які потребують однозначної відповіді вияву певного знання. Поділяються на: *закриті(2*2=4); *відкриті (Що?, Де?, Коли?); 2) Продуктивні, які потребують розгорнутої відповіді, стимулюють розумову активність. Поділяються на: *запитання на встановлення схожості, відмінності (Що є спільним(відмінним)?); *з. на встановлення причино-наслідкових зв’язків (Чому…?); *на порівняння (Що було б якщо…?); *провокаційні (В якому році Париж став столицею Китаю?); *парадоксальні (Відомо що…але…як це пояснити?); *риторичні (Чим це пояснюється? Тим що..); *навідні (підказують правильну відповідь).

15. Проаналізуйте, які особливості пізнавальної сфери суб’єкта навчальної діяльності найбільше розкриваються при застосуванні: а) репродуктивних методів навчання; б) проблемних методів навчання; в) методів активного навчання. Наведіть приклади.

Серед пізнавальних процесів виділяють відчуття і сприймання, пам'ять, мислення і уяву, увагу. Репродуктивний метод характеризується такими ознаками: знання учнів подають у «готовому вигляді», вчитель повідомляє і пояснює знання; учні свідомо засвоюють знання; міцність засвоєння забезпечується багаторазовим повторенням знань; діяльність учителя полягає в розробленні і повідомлення зразка, а діяльність учня – у виконанні дій за зразком; критерієм методу є правильне відтворення (репродукування) знань. Направлені на розкриття пам’яті та сприйняття. Основою проблемного методу є створення ситуації, яка містить пізнавальну суперечність для учня, формування проблеми, поєднання з цілями і мотивами учнів, пошук шляхів розв`язання проблеми, і нарешті її розв`язання. Направлені на розкриття мислення, уваги та уяви. Особливістю активних методів є спонукання студента та викладача до активності (ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажування та проблемна лекція). Використовуються для тренування та розвитку творчого мислення студентів. Вони стимулюють і підвищують інтерес до занять, активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.