34. Назвіть можливі ефекти сприймання та розуміння людини.

У сприйнятті та розумінні іншої людини велике значення має перше враження. Перше враження про людину може надовго зіпсувати стосунки з іншими людьми, може привести до помилок соціального сприймання.Найбільш часто використовується певна схема сприймання, яка діє у разі нерівності партнерів у тій чи іншій сфері. У разі нерівності люди схильні переоцінювати різні психологічні якості тих людей, які мають над ними перевагу. Під час дії помилок нерівності схема сприймання така:

1.Наприклад, ми зустрічаємо людину, яка має перевагу над нами за якимись важливими параметрами. Ми починаємо оцінювати її позитивно. Якщо ж перед нами людина, яку ми в чомусь переважаємо, ми її часто недооцінюємо. Слід пам’ятати, що перевага над нами звичайно фіксується за одним параметром, а недооцінювання людини за багатьма параметрами. Помилки такого роду у сприйнятті іншої людини одержали назву “ фактори переваги”.

2.Не менш важливими є помилки, які пов’язані з тим, подобається нам людина чи ні. Якщо нам людина подобається (зовні) ми схильні їй приписувати доброту, розум, інтелегентність, тобто переоцінюємобагато психологічних характеристик. Це є “фактор привабливості людини”. Якщо людина для нас неприваблива зовні, то часто й інші її якості недооцінюються.

3.”Фактор ставлення до нас”- позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію приписування позитивних якостей людям і відкидання негативних, і, навпаки.

Всі три ефекти складають поняття “ ефект ореола”.

35. Наведіть приклади помилок у сприйнятті та розумінні людини людиною, визначте їх основні причини.

Побудова образу партнера при першому враженні призводить до так званих ефектів першого враження або до систематичних помилок соціального сприйняття. Ефект переваги – якщо ми зустрічаємо людину, яка переживає нас за однією якістю, йде переоцінка і всіх інших якостей. Ця помилка спраціовує: у зовнішньому вигляді, у манері поведінки. Фактор привабливості – подобається нам людина чи ні. Якщо вона нам подобається, ми наділяємо її якостями, якими людина, можливо, і не володіє. Фактор ставлення до нас – якщо людина ставиться до нас добре, ми схильні її переоцінювати. Якщо погано – недооцінювати.

Помилки сприйняття.

Існує 2 класи помилок(причини відхилення реальної куазальної атрибуції від реальних людей): 1-розбіжності в інформації, яка в наявності та перспективі спостереження; 2-мотивація розбіжностей.

Проявляється при аналізі поведінки людиною, що здійснили дію, або стороннім спостерігаючим. Людина, що спостерігає, схильна переоцінювати можливості особистості-Фундаментальна помилка атрибуції. Помилка видимих кореляцій, людина схильна виділяти одні моменти, не помічяти інші. Помилка хибної згоди, людтна при трактуванні причин поведінки. Відмовляється від власної поведінки, переоцінюючи її розповсюдженість. Атрибуція здійснення таким чином, щоб її результати не притирічили уявленням про себе та підтверджували власну самооцінку.

Найбільш часто використовується певна схема сприймання, яка діє у разі нерівності партнерів у тій чи іншій сфері. У разі нерівності люди схильні переоцінювати різні психологічні якості тих людей, які мають над ними перевагу. Під час дії помилок нерівності схема сприймання така:

1.Наприклад, ми зустрічаємо людину, яка має перевагу над нами за якимись важливими параметрами. Ми починаємо оцінювати її позитивно. Якщо ж перед нами людина, яку ми в чомусь переважаємо, ми її часто недооцінюємо. Слід пам’ятати, що перевага над нами звичайно фіксується за одним параметром, а недооцінювання людини за багатьма параметрами. Помилки такого роду у сприйнятті іншої людини одержали назву “ фактори переваги”. 2.Не менш важливими є помилки, які пов’язані з тим, подобається нам людина чи ні. Якщо нам людина подобається (зовні) ми схильні їй приписувати доброту, розум, інтелегентність, тобто переоцінюємобагато психологічних характеристик. Це є “фактор привабливості людини”. Якщо людина для нас неприваблива зовні, то часто й інші її якості недооцінюються. 3.”Фактор ставлення до нас”- позитивне ставлення до нас породжує сильну тенденцію приписування позитивних якостей людям і відкидання негативних, і, навпаки. Всі три ефекти складають поняття “ ефект ореола”.