Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наш гос мве.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
640.51 Кб
Скачать

29.Обґрунтуйте цілі та особливості застосування методу конкретних ситуацій при вивченні економічних дисциплін. Наведіть приклад застосування вказаного активного методу.

Аналіз конкретних ситуацій – один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Методи ситуацій – основа методології навчання в Гарвардській школі бізнесу, де опрацьовано сотні ситуацій щодо різних аспектів управління. Такий підхід характерний і для емпіричної школи в управлінні, де досвіду надається більше значення, ніж науковим методам. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу.

Проблемна ситуація – усвідомлена людиною ситуація існування протиріччя між поставленою метою й можливістю її досягнення. Головна мета навчальної проблемної ситуації – викликати пізнавальний інтерес у студенів, спрямувати їхню розумову діяльність. Проблемна ситуація може бути надана на початку розгляду навчальної теми й використовуватися як основа для вивчення матеріалу. У процесі пояснення матеріалу можна запропонувати студентам логічні запитання, відповісти на які потрібно під час робото або після самостійного опрацювання. Проблемну ситуацію можна також розглянути після вивчення окремого питання або цілої теми. У такому разі це сприятиме узагальненню та систематизації матеріалу.

Використання методу аналізу конкретних ситуацій рекомендується для поглиблення знань із теми, установлення зв’язку теорії та практики, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях.

30.Спроектуйте основні етапи роботи з кейсом в процесі економічного навчання студентів.

Розроблення кейсів — це складне завдання. Хоч би якою цікавою та вдалою була конкретна ситуація, ефективність роботи з нею виявиться мінімальною, якщо викладач не засвоїв методику аудиторної роботи з кейсами.

Класичний варіант моделі ситуаційного навчання такий:

І етап — індивідуальне вивчення студентами тексту ситуації (як правило, позааудиторно).

ІІ етап — формулювання викладачем основних питань з кейсу, вступне слово викладача.

ІІІ етап — об’єднання студентів у малі групи.

ІV етап — робота студентів у складі малої групи.

V етап — презентація «рішень» кожної малої групи.

VІ етап — загальна дискусія, запитання, виступи з місця.

VІІ етап — виступ викладача, його аналіз ситуації та процесу обговорення.

VІІІ етап — підсумки й оцінювання роботи студентів із кейсом.

Розглядаючи етапи роботи з кейсом, на перший погляд здається, що роль і значення викладача відходить на другий план, уся робота лягає на плечі студентів. Утім, одним із аргументів проти застосування методу конкретних ситуацій є саме нова роль викладача в процесі навчання. Під час «доаудиторної» роботи — викладач має підготувати збірку кейсів, які відповідатимуть завданням конкретного курсу, зважаючи на вимоги до певних ситуацій. Для ефективної роботи студентів треба продумати домашнє завдання, яке передбачатиме або підготовку питання до конкретної ситуації, або письмовий аналіз самого кейсу. Також можна запропонувати огляд додаткової літератури з проблем, що стосуються конкретної ситуації.На другому етапі викладач розв’язує три основні завдання:перевіряє знання студентами матеріалу ситуації);визначає проблеми (питання), що стають предметом обговорення та розв’язання. Наступні етапи характеризуються тим, що робота викладача перетворюється на «невидиму руку», яка регулює процес аналізу конкретної ситуації, надаючи імпровізовану допомогу групі, котра її потребує.

Отже, викладач у процесі аналізу конкретної ситуації має добре розумітися на змісті курсу і спрямовувати процес обговорення.

Особливість використання методу конкретних ситуацій полягає в тому, що основна робота викладача починається задовго до аудиторного етапу. Чим чіткішою але малопомітною, недомінантною є роль викладача в аудиторії, тим ґрунтовнішу підготовчу роботу він здійснив. У процесі підготовки необхідно не тільки уважно повторити матеріал, продумати приблизний план обговорення, додаткові питання для активізації дискусії, а й проаналізувати готовність конкретної групи до такої роботи.

На завершальному етапі роботи в аудиторії викладач має зробити підсумковий виступ. У ситуаційному навчанні важливий не так кінцевий результат, як процес його знаходження, адже саме таким чином розвиваються професійні якості керівника, менеджера. викладач, підбиваючи підсумки, здійснює аналіз не тільки самої ситуації, а й обговорення її. Він обґрунтовує свою позицію щодо сутності ситуації і водночас — оцінює виступи представників малих груп, визначає помилки, теоретичні «провали», доводить необхідність знати певні економічні факти. Дуже вдало запропонувати студентам як варіант «правильної відповіді» розв’язання обговорюваної ситуації так, як це сталося в житті

Зрештою ще один завершальний і досить складний етап у роботі викладача — оцінювання результатів навчання студентів із застосуванням кейс-методу.