36. Порівняйте Белл-ланкастерську форму організації навчання з Маннгеймською системою.

Белл-ланкастерська система взаємного навчання. У XVIII ст. ідея Яна-Амоса Коменського про можливість залучення кращих учнів до навчання інших була поширена у Західній Європі. Вона була названа белл-ланкастерською системою взаємного навчання від прізвищ англійського священика Ендрю Белла і вчителя Джозефа Ланкастера, котрі одночасно застосували її в Англії та Індії. Сутність її в тому, що через гостру нестачу вчителів один учитель навчав 200—300 учнів різного віку. До обіду він займався з групою старших учнів, після обіду кращі учні займались із молодшими, передаючи їм одержані знання. Замість підручників застосовувались унаочнення, здебільшого саморобні таблиці. Свого часу цю систему подекуди запроваджували у вітчизняній школі: вона виправдовувала себе там, де не вистачало вчителів, але значного поширення не набула, оскільки не забезпечувала необхідної підготовки дітей. Здебільшого застосовувалася в сільських малокомплектних школах, де вчитель навчав два-три класи одночасно.    Мангеймська форма вибіркового навчання. Виникла наприкінці XIX ст. як спроба відмовитися від класно-урочної системи. Вперше була застосована в німецькому місті Мангейм доктором Йозефом-Антоном Зіккінгером. Суть її полягає в тому, що учнів, залежно від їх здібностей та успішності, розподіляли по класах на слабких, середніх і сильних. Відбір здійснювався на основі спостережень, результатів психометричних обстежень, характеристик учителів та екзаменів. Елементи цієї системи збереглися в Австралії та США, де в школах створюються класи більш здібних і менш здібних учнів. Вона стала основою для створення шкіл різного типу в Англії, куди набирають учнів за результатами тестових іспитів після закінчення початкових

V. Контроль навчання.

37. Порівняйте поняття «оцінка» і «відмітка». Вкажіть спільне та відмінне між ними (не менш, ніж 3 ознаки).

Результати навчально-пізнавальної діяль-ті учнів мають вираження в оцінках (хар-ках цінності, рівня або значення б-я процесів або об’єктів). Оцінка, як і контроль, має освітнє та виховне значення. Оцінка навчально-пізнавальної діяль-ті має вираження в оціночних судженнях і висновках вчителя, які можуть бути зроблені в усній або письмовій формі. Кількісним вираженням оцінки є відмітка. Згідно з педагогічними вимогами психолого-педагогічний аналіз в поєднанні з кількісними та якісними хар-ками дає можливість аналізувати роботу як педагогів, так і учнів. Об’єктивність і точність виставлення відміток при оцінюванні навчальної діяльності учнів забезпечуються відповідними критеріями: 5 балів ставиться за знання в повному обсязі вимог, 4 бала - за знання в обсязі вимог програми з невеликими відхиленнями, 3 бала - за знання, які дозволяють працювати з учнем далі по програмі, 2 бала ставиться тоді, коли рівень знань не дозволяє студенту просуватися далі по програмі. В вищих навчальних закладах прийнята така система оцінювання: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», що відповідає цифровій відмітці.

Поруч з бальною системою для виявлення якості знань, умінь та навичок застосовується рейтингова система. Її сутність полягає в тому, що учні отримують визначену кількість балів за різні види робіт, які сумуються, і, таким чином, визначається рівень знань, вмінь та навичок учнів. Часто вимоги, що висуваються до рейтингової оцінки доводяться до відома учнів; їм роз’яснюють, скільки балів і за що виставляється. Рейтингові оцінки активізують учбову діяльність, творчу роботу, допомагають проявленню ініціативи, визивають інтерес до навчання.

Облік навчальної роботи являє собою аналіз кількісних результатів учбової діяльності учнів за певний період. В основі даного методу лежить фіксація результатів всіх видів контролю, який виражається у вигляді відміток в класних (групових) журналах та інших формах документації, а також оціночні судження педагогів. Облік навчальної роботи учнів проводиться по темах, розділах програми, результатах чверті, півріччя (семестру) або навчального року.

Форми оцінювання (оцінки) – виявлення позитивного або негативного ставлення викладача до результатів діяльності учнів. Вони можуть бути найрізноманітнішими (від схвальної посмішки до догани і покарання, від одиниці до п’ятірки). Тобто діяльність учня завжди оцінюється не тільки кількісно, але й якісно.

38. Наведіть приклад будь-якої типової суб’єктивної помилки оцінювання, що мала місце у процесі навчання. Охарактеризуйте її.

Прикладом елементарної суб’єктивної помилки оцінювання у процесі навчання може бути співвідношення успішності учня та його старанності. Наприклад, викладач знає, що цей учень завжди старається відповісти на заняттях, він намагається щось цікаве додаткове розповісти по темі, та й загалом гарно навчається, але в нього не склалося із складанням тесту по певній темі. То викладач в цьому випадку йде на зустріч учневі – дозволяє йому переписати тестове завдання чи назначає додаткове заняття (консультація), на якому б учень міг перездати це завдання.