13. Теорія змови

Теорія змови, або теорія “пропагандистська модель”(1988).. Е. Герман та

Н. Чомський вважають, що у країнах із ринковою економікою медіа не ма-

ють декларованої свободи, а обслуговують панівний клас. Так, новини неми-

нуче проходять п’ять фільтрів, перш ніж потрапити до аудиторії:

1) власність, або інтереси великого капіталу;

2) реклама, або головне джерело прибутків;

3) влада, або ньюзмейкерство бюрократії;

4) легальний тиск на медіа через суди, закони тощо;

5) антикомунізм, або виняткова зосередженість на жертвах ворогів.

Відтак американські ЗМК постають ефективними та впливовими ідеологічними інституціями, що здійснюють функцію пропагандистської підтримки ринкової системи без особливих спеціальних примушувань. їхня діяльність санкціонується згодою всередині владної еліти. Пізніше Е. Герман уточнював, що йдеться не про теорію змови як таку, пропагандистська модель становить "керовану ринкову систему".

Відповідно до теорії медіазавісімості, по-перше, чим більше че ловек залежить від того, що його потреби задовольняються в ре док використання СМК, тим більш значуща їх роль в його житті отже, тим сильніше вліяніе2. З макроскопічної, зі ¬ ціальної точки зору, чим більше людей потрапляє в залежність тість від медіа, тим сильніше загальний вплив медіа і важливіше їх роль в суспільстві. Таким чином, повинна існувати прямий зв'язок між величиною загальної залежності і ступенем впливу або значимості медіа в будь-який даний момент. Ефекти виникають не тому, що цього хочуть всемогутні медіа або всевладні джерела, а тому, що медіа діють конкретним чином в конкретній суспільній системі з метою задоволення жела ний і потреб конкретної аудиторії.

По-друге, ступінь залежності аудиторії від інформації, що поставляється медіа, є головною змінною величиною в розумінні, коли і чому медіаповідомленнях змінюють убежде ня, почуття чи поведінки аудиторії. В кінцевому рахунку виник ¬ новеніе ефектів та їх форма залежать від членів аудиторії і свя зани з тим, наскільки потрібно їм даний засіб масової ком ¬ комунікації або повідомлення. Вплив медіа на людей визначається мірою їх використання.

По-третє, в індустріальному суспільстві люди стають більш залежними від медіа, щоб: а) розуміти громадський мир; б) надходити усвідомлено та ефективно; в) фантазувати або вухо дить від дійсності.

І, нарешті, по-четверте, «чим більша потреба, і, зна чит, сильніше залежність ... тим більше вірогідність того, що ме діа і їх повідомлення вплинуть ». Сила впливу медіа на людей неоднакова: ті, у кого потреби вище і, значить, зави симость сильніше, потрапляють під більш сильний вплив медіа.

15. Інформаційне забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі

Міжнародна інформація є складовою глобальної комунікації, метою якої є з'ясування закономірнос­тей взаємодії суспільства та інформації і формування інфор­маційного суспільства. Міжнародна інформація орієнтована на забезпечення зовнішньої та внутрішньої політики дер­жав, економічної стратегії країн, на забезпечення національ­ної безпеки, прогресивний розвиток міжнародних відносин та міжнародного права. Кожна країна формує свою стратегію інформаційної політики, в якій визначаються усі аспекти інформаційного забезпечення міжнародних відносин.

Так, наприклад, в державі інформаційна політика може бути спрямована на забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі, вона входить до воєнної доктрини країни та її стратегії безпеки. Це зовнішній аспект. Внутрішній аспект інформаційної політики країни може бути орієнтований на забезпечення доступу до інформації для кожного індивіда, на забезпечення прав інтелектуальної власності та авторських прав, а також на забезпечення інтелектуальних прав певних верств суспільства.

Міжнародні інформаційні відносини визначаються інфор­маційними процесами і мають суб'єкти і об'єкти міжнародного співробітництва. Тому виділяють основні поняття міжнародної інформації, які визначають предмет міжнародних інфор­маційних відносин, об'єкти і суб'єкти таких відносин.

До основних понять міжнародної інформації (МІ) відно­сять саме поняття «міжнародна інформація» і його складові компоненти:

• міжнародні інформаційні ресурси;

• інформаційний потенціал;

• інформаційна могутність;

• інформаційний продукт;

• міжнародний інформаційний простір;

• міжнародна інформаційна політика.