
- •1. Теорія фреймінгу
- •2.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній
- •3. Особливості та суть електорального уряду
- •4. Громадська думка та її сутність
- •5. Теорія селективного впливу
- •6. Структура та функції громадської думки
- •7. Особливості лібертаріанської теорії
- •8. Особливості концепції теледемократії
- •9. Характерні особливості теорії самореференції
- •10. Особливості теорії медіа розвитку
- •11.Основні принципи ведення інформаційної війни
- •12. Інститути інформаційної війни
- •13. Теорія змови
- •15. Інформаційне забезпечення національних інтересів у міжнародному інформаційному просторі
- •16. Форми та методи вироблення інформаційної стратегії, тактики
- •17. Політична ґенеза Інтернету
- •19. Відносини держави та медіа структур
- •22. Технологічний критерій інформаційної небезпеки для суспільства та держави
- •24. Поняття «державної інформаційної політики»
- •25. Поняття «інформаційна еліта» та «медіа-бюрократія»
- •26. Поняття «інформаційна безпека держави»
- •Стандартизоване визначення
- •27. Забезпечення інформаційної безпеки в Україні
- •29. Глобалізація і технологічний розвиток сучасного інформаційного ринку.
- •30. Техніки та методи здійснення інформаційної війни
- •32. Типології політичних комунікацій
- •Масмедійні комунікації.
- •Рекламна комунікація.
- •33. Основні етапи дифузії інформації.
- •34. Поняття «віртуальний образ» Віртуалізація простору та політична гіперреальність
- •35. Технічні канали передачі інформації, засоби трансформації, накопичення і тиражування повідомлень.
- •36. Теорія "спірального мовчання".
- •37. Виникнення інтернет-технологій.
- •38. Основні моделі інформаційних процесів.
- •39. Сучасні техніко-інформаційні технології захисту державних таємниць.
- •40. Криптографічні методи захисту інформації.
- •41. Класифікація технічних засобів передачі інформації.
- •42. Теорія когнітивного дисонансу.
- •45. Становлення науки про масові комунікації. Вплив наукових шкіл і вчень на розвиток масової комунікації
- •46. Поняття інформаційної кампанії. Її природа, суть та основні компоненти
- •47. Моделювання державної політики в області інформаційної безпеки
- •49. Поняття інформаційної революції. Наслідки технологічної інформаційної революції
- •50. Типологія інформаційних кампаній
- •52. Інтернет-інтранет-екстранет у формуванні державної політики
- •53. Теорія соціальної відповідальності
- •58. Поняття «державної таємниці» в інформаційній безпеці держави
- •54. Особливості теорії паркування
- •59. Особливості технології пакетування
- •62. Особливості резонансної інформації
- •63. Поняття психологічної війни. Військово-політичні аспекти «розгортання» інформаційної війни.
- •65. Основні теорії масової комунікації Девіда Макквейна
- •66. Теорія дифузії інформації
- •67. Теорії на основі психодинамічної моделі к. Говленда
- •68. Критерії ефективності інформаційної кампанії
- •69. Етапи інформаційної кампанії
- •71. Технологічні параметри інформаційної кампанії
35. Технічні канали передачі інформації, засоби трансформації, накопичення і тиражування повідомлень.
Каналом передачі інформації називають сукупність технічних засобів, що забезпечують передачу електричних сигналів від одного пункту до іншого.
36. Теорія "спірального мовчання".
Спіраль мовчання (Spiral of Silence, 1973). Е. Ноель-Нойман зазначала: хто не знаходить своєї думки у масовій комунікації, той мовчить. Ця теорія пояснює, чому люди не схильні публічно висловлювати свою точку зору, приховувати погляди або змінювати свою позицію, коли вони є меншістю у певній групі. Ось головні позиції теорії: спочатку люди намагаються довідатися про домінуючу громадську думку; вони здебільшого готові підлаштовуватися під неї; люди бояться залишитися в ізоляції; вони вагаються щодо висловлення поглядів, які віднесуть їх до меншості. Люди розрізняють для себе час, коли можна говорити і коли треба мовчати. Так виникають можливості для маніпуляцій, тому що представленою виявляється лише одна сторона. Медії мають велику владу. За словами Е. Ноель-Нойман, вони навіть можуть представити більшість як меншість. Телебачення не лише передає громадську думку, воно також створює її.
Роль медіа тут всесильна, вони формують громадську думку, можуть навіть перетворювати меншість у більшість, впливають на поведінку людей, допомагають їм визначитися з тим, що, коли і як робити.
37. Виникнення інтернет-технологій.
Причини й передумови створення Інтернету
Мережеві комп'ютерні комунікації виникли в результаті синтезу двох самостійних і змістовно взаємопов’язаних компонентів: комп'ютерної технології й мережевої архітектури. Історія технології мережевих комп'ютерних комунікацій, її зародження і розвиток пов'язані з найважливішими політичними процесами і явищами другої половини XX в. Самі вони з’явилися як побічний продукт соціально-політичної епохи, а Інтернет сьогодні стає новим фактором, що визначає контури політичного і громадського життя майбутнього.
Найважливішою рушійною силою науково-технічного прогресу здавна виступала військова справа, вдосконалювання засобів і способів ведення війни. Військово-промисловий комплекс першим усвідомив важливість обчислювальної техніки, і в другій половині XX в. система національної безпеки залишалася головним двигуном розвитку комп'ютерних технологій. Це було пов’язано з:
шифруванням й дешифруванням секретних повідомлень;
балістичними розрахунками для ракетної техніки;
моделюванням глобальних термоядерних конфліктів.
Таким було коло завдань, що вирішувалися першими електронно-обчислювальними машинами.
Еволюція, яку зробила технологія електронно-обчислювальних машин, виявилася другим необхідним компонентом, що породив сучасні мережеві комп'ютерні комунікації.
Політична історія XX в. сприяла тому, що розвиток технологій комп'ютерних мережевих комунікацій вийшов на якісно нову траєкторію.
38. Основні моделі інформаційних процесів.
Інформаційні технології засновані на реалізації інформаційних процесів, різноманітність яких вимагає виділення базових. До них можна віднести одержання, транспортування, обробку,зберігання, представлення і використання інформації.