1. Теорія фреймінгу

Теорія фреймінгу (1974). Головне припущення теорії Е. Ґофмана свідчить про те, що контекст зумовлює наші дії, поведінку і розуміння. Фреймами є когнітивні структури, які скеровують наше сприймання та уявлення соціальної реальності. Це своєрідні правила гри, які можуть розвиватися. У медіях це принципи відбору - коди наголосів, інтерпретації та презентації. Медійні продюсери зазвичай вживають їх для організації медійних продуктів і дискурсів, вербальних та візуальних. У цьому контексті медійні фрейми дають можливість новинним журналістам, наприклад, переробляти й оформлювати велику кількість різноманітної інформації швидко й унормовано. Вони дуже важливі у кодуванні медійних текстів і декодуванні їх авдиторією. Як дослідницька методологія фреймінговий аналіз вивчає набір певних аспектів проблем, зображень, стереотипів, метафор, стилю, композиції тощо, які використовуються для натяку на специфічну відповідь.

2.Психологічні акції в інформаційних кампаніях. Технології розкручування, атаки, прикриття в структурі інформаційних кампаній

Інформаційна кампанія – це комплексна система впливу на певні групи населення (так звані цільові аудиторії чи цільові групи) за допомогою різноманітних засобів і каналів масового та індивідуального інформування та навчання з ціллю спонукати їх прийняти нові для них самих та суспільства стереотипи поведінки в певній сфері життя. Вплив здійснюється шляхом навчання чи покращення їх знань в певній сфері, зміни відношення до певного предмету чи явища, а також шляхом формування навичок бажаної поведінки

«розкручування»:

• гол-не завд-ня-підготовка гром-ої думки через ознайомлення з тематикою ІК, підготовку до сприйняття певних оцінок.

• Для реалізації цих проблем потрібен час. З врах-м масштабу ІК регул-ся строки виріш-ня цих завд-нь.

• Оптимальний термін розкручування азової тем-ки : 1-6 місяців

• Протягом часу в публ-ий дискурс поступово ввод-ся вихїідні повідом-ня, які насичують сусп-ну свідомість відпов-ми оцінками, поглядами, форм-ть інтерес публ-ки => період «щеплення». Так, поступово відбув-ся підміна порядку денного і придуш-ся небажана темат-ка.

• Орган-ія пубілік-ії на суміжні теми, які не пов’язані із тематикою ІК, але спрям-ть думки. Такі суміжні теми – «динамічні шашки», що можуть «здетонувати» у потрібний час.

• Розповсюджуючи таку іnfo, орг-ри ІК розкачують гром-ку думку =>для того щоб визначити поріг сприйняття іnfo і зафіксувати її.

- «фаза активних дій/атака» : гол-не завд-ня: отрим-ня іnfo переваг перед опонентом.

• Розпочин-ся етап з викор-ня зрозхумілого гром-сті іnfo приводу, який дозволив би ввести в іnfo простір ключове повід-ня (КП) і розстав-є ос-ні акценти між опонентами.

• Розпочин-ся несподівано і направл-й на випередж-ня супротивника.

• Для введення КП часто викор-ся : скандали, публік-ії компроментац-го змісту, новини. Важливо чітко виділити і роставити смислові акценти.

• Розповс-ні повід-ня форм-ся з урахув-м допоміжних завдань -> повинен бути постійний моніторинг повідом-нь, вміти нівелювати критику супротивника, добитись зрост-ня емоц-ї напруж-сті в гром-сті. Гоулд

• Повинен створ-сь позитивний фон дискусії, щоб:

1. Втягнути в неї пасивні прошарки нас-ня,

2. Сформув-ти позит-не відношне до проблематики, що обговор-ся. Все це відбув-ся за рах-к зростання осн-го сюжету. Задіяні суміжні теми посилють сприяняття проблеми.

прикриття істинних причин кампанії При організації МК краще використовувати більш безпечну інформацію