88. Фінансові ресурси кредитної спілки. Джерела фінансових ресурсів та напрямки використання

Стратегічною метою діяльності кредитної спілки є зростання добробуту членів спілки. Конкретніше мета діяльності кредитної спілки може бути визначена як зростання вартості власного капіталу та доходів членів спілки.Джерелами формування фінансових ресурсів кредитних спілок є власні кошти, залучені та запозичені. Відповідно, фінансові ресурси кредитної спілки можна визначити як сукупність власних, залучених і запозичених коштів, які перебувають у розпорядженні спілки та використовуються нею для надання фінансових послуг і забезпечення власної платоспроможності й ліквідності. Відповідно до Закону України «Про кредитні спілки» капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки

Пайовий капітал кредитної спілки є власністю кредитної спілки та формується за рахунок обов’язкових та додаткових членських внесків кредитної спілки. Обов'язковий пайовий внесок - обов'язковий зворотний внесок, що вноситься особою при її вступі до кредитної спілки. Додатковий пайовий внесок - необов'язковий або обов'язковий зворотний внесок члена кредитної спілки, що вноситься з метою збільшення пайового капіталу та забезпечення фінансової стабільності кредитної спілки. За підсумками фінансового року нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки. Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менше як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Вступний внесок - обов'язковий незворотний внесок, що вноситься особою одноразово при її вступі до кредитної спілки. Членський внесок до резервного капіталу - необов'язковий або обов'язковий незворотній внесок цільового призначення члена кредитної спілки, який формує резервний капітал кредитної спілки, та можливість унесення якого до резервного капіталу передбачається статутом кредитної спілки.Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів кредитної спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна та необоротних активів.Цільовий внесок члена кредитної спілки в додатковий капітал – необов’язковий зворотній добровільний внесок члена кредитної спілки цільового призначення, який формує додатковий капітал кредитної спілки. Добровільний цільовий внесок члена кредитної спілки в додатковий капітал вноситься членом виключно за його бажанням беж жодних обмежень щодо розміру чи періодичності внесення. Благодійний внесок у додатковий капітал - необов'язкові незворотні внески фізичних та юридичних осіб, які спрямовуються на формування додаткового капіталу кредитної спілки

Крім власних коштів спілка ще має залучені та запозичені ресурси. Залучені та запозичені ресурси – це кошти, мобілізовані кредитною спілкою на умовах платності і терміновості.Залучені кошти – це зобов’язання кредитної спілки перед членами спілки, котрі вклали свої грошові кошти для зберігання в кредитну спілку на певних умовах. Залучені кошти називають депозитною базою.

Якщо власних та залучених коштів не вистачає для надання кредитів членам спілки, то можна звернутися до позики грошових ресурсів на ринку. Ініціатором проведення таких операцій є сама кредитна спілка, у результаті чого формуються запозичені ресурси.Запозичені ресурси – це не депозитні зобов’язання кредитної спілки, а зобов’язання перед кредиторами – юридичними особами

89-90.Фінансвоі ресурси торговельного підприємства. Напрямки використання фінансових ресурсів.

Необхідною умовою успішного функціонування господарюючих суб'єктів в умовах ринкової економіки є забезпечення самоокупності витрат своїми доходами, прибутковості та самофінансування. Реальну економічну самостійність підприємствам забезпечує наявність власних фінансових ресурсів. Вони є джерелом поповнення власного капіталу і служать для подальшого розвитку підприємства.

Залежно від джерел формування, власні фінансові ресурси можна поділити на внутрішні власні фінансові ресурси та зовнішні власні фінансові ресурси. До внутрішніх власних фінансових ресурсів належать утворені в процесі фінансово-господарської діяльності внутрішні джерела коштів, які після покриття витрат і оплати обов'язкових платежів залишаються у власності підприємства і використовуються для його розвитку. Зовнішні власні фінансові ресурси торгових підприємств – це кошти, що надходять з бюджету, цільових і централізованих фондів на безповоротній основі. Для стабільної діяльності торговельного підприємства велике значення має формування в максимальних обсягах внутрішніх власних фінансових ресурсів. Внутрішні власні фінансові ресурси формуються за рахунок чистого прибутку підприємства, амортизаційних відрахувань на відновлення вартості, виторгу від реалізації власного майна підприємства, дооцінки вартості товарних запасів та інших джерел

Чистий прибуток підприємства є найбільш вагомим джерелом утворення власних фінансових ресурсів підприємства і сприяє його подальшому розвитку.

Визначається чистий прибуток від реалізації товарів (робіт, послуг) у два етапи. На першому етапі дохід від реалізації зменшується на суму податку на додану вартість (акцизного збору) і утворюється чистий дохід. На другому етапі на фінансовий результат списується собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), адміністративні витрати, витрати на збут та нараховані податки. Різниця між чистим доходом і витратами та податками становить нерозподілений прибуток, що є елементом власного капіталу торгового підприємства.На величину прибутку, як джерела внутрішніх власних фінансових ресурсів впливають: обсяг товарообігу підприємства, рівень торговельної надбавки, склад та величина витрат, ефективність реалізації майна підприємства, податкова політика держави з оподаткування доходів, пропорції розподілу чистого прибутку за окремими напрямами його використання.

Прибуток синтезує в собі повне функціонування підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. Наступним за значенням джерелом формування внутрішніх власних фінансових ресурсів є амортизаційні відрахування.

Амортизація основних засобів – це "поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах встановлених норм амортизаційних відрахувань" .Амортизації підлягають придбані або самостійно виготовлені основні фонди призначені для власного використання.

Внутрішні власні фінансові ресурси можуть використовуватися на формування активів, поповнення власних обігових коштів, фінансове інвестування, розвиток матеріально-технічної бази, соціальний розвиток, підготовку кадрів, матеріальне заохочення та інші цілі.

Обсяг власних фінансових ресурсів вважається достатнім, якщо він дає змогу зберегти або покращити структуру капіталу підприємства. При погіршенні фінансової стійкості підприємства потрібно шукати нові джерела формування власних фінансових ресурсів. Управління формуванням власних фінансових ресурсів передбачає пошук та мобілізацію найбільш дешевих джерел поповнення власного капіталу.