Тема 13. Кейнсіанство та його особливості в різних країнах

1. Першу макроекономічну модель створив:

а) В. Петті;

б) П. Буагільбер;

в) Ф. Кене;

г) А. Сміт;

д) Дж. М. Кейнс.

2. Які теорії критикував Дж. М. Кейнс:

а) теорію ринкового саморегулювання економіки;

б) кількісну теорію грошей;

в) теорію ринків Сея (закон Сея);

г) усі попередні відповіді правильні;

д) правильні тільки відповіді а) і б).

3. Який період можна вважати початковим етапом форму­вання кейнсіанства:

а) 20-ті роки XX ст.;

б) безпосередньо роки «великої депресії»;

в) 30-ті роки XX ст.

4. Назвіть історичні передумови виникнення кейнсіанства:

а) розвиток монополій;

б) збільшення кількості грошей в обігу;

в) зростання цін;

г) «велика депресія»;

д) посилення циклічності економічного розвитку;

е) жорстке регулювання економіки державою.

5. Що можна назвати центральною проблемою загальної теорії Кейнса:

а) інвестиційний мультиплікатор;

б) середню і граничну схильність до споживання;

в) принцип ефективного попиту.

1. Якщо за кейнсіанською теорією споживання дохід зростає, то:

а) гранична схильність до споживання знижується;

б) гранична схильність до споживання зростає;

в) середня схильність до заощадження знижується;

г) середня схильність до заощадження зростає.

2. Згідно з «основним психологічним законом» Дж. М. Кейнса зі зростанням доходів темпи приросту споживання:

а) залишаються на попередньому рівні;

б) випереджають темпи приросту доходів;

в) зростають, але не тією ж мірою, що й доходи;

г) зменшуються порівняно з попереднім рівнем.

3. Основу методології дослідження Дж. М. Кейнса становлять:

а) пріоритет мікроекономічного аналізу;

б) пріоритет макроекономічного аналізу;

в) концепція «ефективного попиту»;

г) прихильність «законам ринку» Ж.-Б. Сея;

д) автоматичне саморегулювання ринкової економічної системи;

е) мультиплікатор інвестицій.

9. Які заходи, на погляд Кейнса, спроможні вивести економіку з кризи?

а) помірна інфляція;

б) підвищення граничної ефективності капітальних вкладень;

в) зниження облікової ставки (норми) процента;

г) активне втручання держави в економіку;

д) створення додаткових робочих місць;

е) стимулювання заощаджень;

ж) розвиток споживчого кредиту.

10. Назвіть послідовників Кейнса:

а) Т. Веблен; б) Д. М. Кларк; в) Дж. Гелбрейт; г) Л. Мізес; д) Ф. Хайєк; е) Е. Хансен; є) С. Харріс;

ж) М. Фрідмен; з) Дж. Хікс; і) Ф. Перру; к) Дж. Робінсон; л) Р. Харрод; м) В. Ойкен; н) О. Домар.

11. Встановіть відповідність:

1. Дж. М. Кейнс; а) теорія економічного зростання;

2. Ф. Перру; б) посткейнсіанська концепція розподілу;

3. Е. Хансен; в) теорія індикативного планування;

4. Р. Харрод; г) теорія «ефективного попиту»;

5. Дж. Робінсон. д) неокейнсіанська теорія економічного циклу.

Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм

1. Установіть відповідність:

1) недосконала конкуренція;	а) Й. Шумпетер, Ф. Хайєк;
2) концепція «ідеальних типів господарських систем»;	б) Е. Чемберлін;
3) монетаризм;	в) В. Ойкен;
4) теорія монополістичної конкуренції;	г) Дж. Робінсон;
5) теорія ефективної конкуренції.	д) М. Фрідмен.

2. Установіть відповідність:

1) доктрина неокласич­ного відродження;	а) використання кейнсіанських методів регулювання економіки або рецептів економістів-неокласиків;
2) неокласичний синтез;	б) теорії «раціональних очікувань», «економіки пропозиції»;
3) соціальне ринкове господарство та його складові;	в) конкурентна ринкова економіка, заснована на приватній власності, та провідна соціальна роль держави;
4) основний фактор економічної рівноваги в суспільстві за Фрідменом;	г) «монетаризм», «економіка пропозиції», «раціональних очікувань»;
5) основні теорії сучас­ного неокласицизму.	д) контрольована динаміка пропозиції грошей.

3. Термін «соціальне ринкове господарство» належить:

1. Дж. М. Кейнсу; 2. М. Фрідмену; 3. А. Мюллєру-Армаку;

4. П. Самуельсону; 5. К. Менгеру; 6. В. Ойкену.

4. Назвіть основні теоретичні засади неолібералізму:

1) вільне ціноутворення і стабільність грошового обігу;

2) зростання обсягів державних замовлень, закупівлі і позик;

3) пріоритет приватної власності;

4) державне регулювання економіки;

5) соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу;

6) обмежена економічна роль держави.