
- •1.Кільце многочленів к[X].
- •Означення многочлена
- •Дії над многочленами.
- •Подільність в кільці многочленів p[X],де р-поле. План
- •Спосіб знаходження нсд двох многочленів – алгоритм Євкліда.
- •Лінійне представлення нсд
- •Корені многочлена План
- •Означення і ознака кореня многочлена. Кратні корені.
- •3. Формули Вієта.
Лекція №1
Кільце многочленів та його властивості.
План
Кільце многочленів К[x].
Подільність в К[x].Теорема про ділення з остачею в К[x] , де К – поле.
Ділення многочлена на лінійний двочлен . Схема Горнера. Теорема Безу . Розклад многочлена за степенями лінійного двочлена.
1.Кільце многочленів к[X].
З курсу математичного аналізу відомо,що многочленом від однієї змінної є ціла раціональна функція виду:
(1)
задана
на множині дійсних чисел,де коефіцієнти
– довільні задані дійсні числа.
Найпростіші
типи многочленів лінійна функція
та квадратний тричлен
відомі зі школи.
В алгебрі многочлени зустрічались у зв’язку з розв’язуванням алгебраїчних рівнянь вищих степенів з одним невідомим,тобто рівнянь виду:
(2)
ліва
частина яких є многочлен від однієї
змінної. На відміну від аналізу в алгебрі
многочлени вважалися цілими раціональними
функціями комплексної змінної ,тобто
виразами виду (1),в яких коефіцієнти
є комплексні числа ,а змінна
може набувати довільних комплексних
значень . Це важливо для розв’язування
рівнянь 3-го
,4-го і вищих степенів.
Означення многочлена
Вираз виду :
Повністю визначається коефіцієнтами .
Їх вибирають так щоб над ними можна було виконувати операції додавання та множення за тими правилами ,що і в елементарній математиці , і ці дії мали властивості:
Асоціативність;
Дистрибутивність;
Комутативність.
Коефіцієнти
многочленів повинні належати деякому
комутативному кільцю К,без дільників
нуля (
)
– області цілісності К.
Означення 1.
Многочленом(поліномом)від
однієї змінної над областю цілісності
К називається вираз виду (3) , де
довільне
ціле невід’ємне число
- елементи К, а
деякі
символи;
називається
степенем
змінної
(або
невідомого
) , а
м
коефіцієнтом многочлена (3) або
коефіцієнтом при
(
.
Многочлени
від однієї змінної
позначатимемо :
.
Сукупність всіх многочленів від
над областю цілісності К-символом
К[
].
Означення 2.
Вираз
називається
членом
або членом
го
степеня многочлена.
(4)
нульовим
або вільним членом причому записи
рівнозначні. Якщо
(тобто є нульовим елементом області
цілісності К) ,то кажуть ,що
член
многочлена
дорівнює нулю або його немає.
У виразі для многочлена (4) члени, які дорівнюють нулю можна не писати. Так многочлен:
(5)
Можна записати коротше :
Означення 3.
Відмінний від нуля член многочлена ,степінь якого більший за степінь усіх інших відмінних від нуля членів цього многочлена ,називається старшим членом ,його коефіцієнт старшим коефіцієнтом ,а його степінь – степенем многочлена .
Степінь многочлена позначають deg f.
Будь-який многочлен записуватимемо так,щоб запис починався зі старшого члена ,тобто не включати у запис рівних нулю членів ,степінь яких більший за deg f . Так многочлен (6) подаватимемо у будь-якому з виглядів :
Будь
- який многочлен
степеня
подаватимемо у вигляді :
(7)
де
,а
з решти коефіцієнтів частина або всі
можуть дорівнювати нулю.
Таку форму запису називають канонічною . Вживають також назву «многочлен стандартного виду».
-
лінійний двочлен.
Многочлени
нульового степеня вважають константами
,цей многочлен називатимемо нуль
многочленом:
.
Нуль – многочлен немає ніякого степеня.