2.Особливості процесорів з архітектурою sparc компанії Sun Microsystems

Масштабована процесорна архітектура компанії Sun Microsystems (SPARC - Scalable Processor Architecture) є найбільш широко розповсюдженою RISC-архітектурою, що відбиває домінуюче положення компанії на ринку UNIX-робочих станцій і серверів. Процесори з архітектурою SPARC ліцензовані й виготовляють по специфікаціях Sun декількома виробниками, серед яких слід зазначити компанії Texas Instruments, Fujitsu, LSI Logic, Bipolar International Technology, Philips і Cypress Semiconductor. Ці компанії здійснюють поставки процесорів SPARC не тільки самій Sun Microsystems, але й іншим відомим виробникам обчислювальних систем, наприклад, Solbourne, Toshiba, Matsushita, Tatung і Cray Research.

В 1990 році Sun передала усі права на архітектуру SPARC організації SPARC International, що у цей час включає більше 250 членів. Основними завданнями цієї організації є ліцензування технології SPARC для реалізації, керівництва й перевірки сумісності зі стандартами SPARC. Саме така стратегія ліцензування дозволила процесорам з архітектурою SPARC зайняти лідируючі позиції на ринку RISC-кристалів (за даними незалежної компанії IDC за 1992 рік архітектура SPARC займала 56% ринку, далі випливали MIPS - 15% і PA-RISC - 12.2%).

Спочатку архітектура SPARC була розроблена з метою спрощення реалізації 32-бітового процесора. У наслідку в міру поліпшення технології виготовлення інтегральних схем вона поступово розвивалося й у цей час є 64-бітова версія цієї архітектури.

На відміну від більшості RISC архітектур SPARC використовує регістрові вікна, які забезпечують зручний механізм передачі параметрів між програмами й повернення результатів. Архітектура SPARC була першою комерційною розробкою, що реалізує механізми відкладених переходів і анулювання команд. Це давало компілятору більшу волю заповнення часу виконання команд переходу командою, що виконується у випадку виконання умов переходу й ігнорується у випадку, якщо умова переходу не виконується.

Перший процесор SPARC був виготовлений компанією Fujitsu на основі вентильної матриці, що працює на частоті 16.67 Мгц. На основі цього процесора була розроблена перша робоча станція Sun-4 із продуктивністю 10 MIPS, оголошена восени 1987 року (до цього часу компанія Sun використовувала у своїх виробах мікропроцесори Motorola 680X0). У березні 1988 року Fujitsu збільшила тактову частоту до 25 Мгц створивши процесор із продуктивністю 15 MIPS.

Пізніше компанія Sun уміло використала конкуренцію серед компаній-постачальників інтегральних схем (LSI Logic, Cypress і Texas Instruments), вибираючи найбільш вдалі розробки для реалізації своїх виробів SPARCstation 1, SPARCstation 1+, SPARCstation IPC, SPARCstation ELC, SPARCstation IPX, SPARCstation 2 і серверів серій 4ХХ і 6ХХ. Тактова частота процесорів SPARC була підвищена до 40 Мгц, а продуктивність - до 28 MIPS.

SuperSPARC

Подальше збільшення продуктивності процесорів з архітектурою SPARC було досягнуто за рахунок реалізації в кристалах принципів суперскалярної обробки компаніями Texas Instruments і Cypress. Процесор SuperSPARC компанії Texas Instruments став основою серії робочих станцій і серверів SPARCstation/SPARCserver 10 і SPARCstation/SPARCserver 20. Є кілька версій цього процесора, що дозволяє залежно від суміші команд обробляти до трьох команд за один машинний такт, що відрізняються тактовою частотою. Процесор SuperSPARC (Рис.2) має збалансовану продуктивність на операціях з фіксованою й плаваючою крапкою. Він має внутрішній кеш ємністю 36 Кб (20 Кб - кеш команд і 16 Кб - кеш даних), роздільні конвеєри цілочисленої і речовинної арифметики й при тактовій частоті 75 Мгц забезпечує продуктивність близько 205 MIPS. Процесор SuperSPARC застосовується також у серверах SPARCserver 1000 і SPARCcenter 2000 компанії Sun.

Конструктивно кристал монтується на взаємозамінних процесорних модулях трьох типів, що відрізняються наявністю й обсягом кеш-пам'яті другого рівня й тактовою частотою. Модуль M-bus SuperSPARC, використовуваний у моделі 50 містить 50-Мгц SuperSPARC процесор із внутрішнім кешем ємністю 36 Кб (20 Кб кеш команд і 16 Кб кеш даних). Модулі M-bus SuperSPARC у моделях 51, 61 і 71 містять по одному SuperSPARC процесорі, що працює на частоті 50, 60 і 75 Мгц відповідно, одному кристАЛП кеш-контролера (так званому SuperCache), а також зовнішній кеш ємністю 1 Мб. Модулі M-bus у моделях 502, 612, 712 і 514 містять два SuperSPARC процесори й два кеш-контролера кожний, а останні три моделі і по одному 1 Мб зовнішньому кешу на кожний процесор. Використання кеш-пам'яті дозволяє модулям CPU працювати з тактовою частотою, відмінною від тактової частоти материнської плати; користувачі всіх моделей тому можуть поліпшити продуктивність своїх систем заміною існуючих модулів CPU замість того, щоб робити upgrade всієї материнської плати.

Рис.2. Блок-схема процесора Super SPARC

Компанія Texas Instruments розробила також 50 Мгц процесор MicroSPARC з вбудованим кешем ємністю 6 Кб, що раніше широко використовувався в дешевих моделях робочих станцій SPARCclassic і SPARCstation LX, а в цей час застосовується лише в X-терміналах. Sun разом з Fujitsu створили також нову версію кристала MicroSPARC II з вбудованим кешем ємністю 24 Кб. На його основі побудовані робочі станції й сервери SPARCstation/SPARCserver 4 і SPARCstation/SPARCserver 5, що працюють на частоті 70, 85 і 110 Мгц.

Хоча архітектура SPARC залишається домінуючою на ринку процесорів RISC, особливо в секторі робочих станцій, підвищення тактової частоти процесорів в 1992-1994 роках відбувалося більш повільними темпами в порівнянні з підвищенням тактової частоти конкуруючих архітектур процесорів. Щоб ліквідувати це відставання, а також у відповідь на появу на ринку 64-бітових процесорів компанія Sun розробила й проводить у життя п'ятирічну програму модернізації. Відповідно до цієї програми Sun планувала довести тактову частоту процесорів MicroSPARC до 100 Мгц в 1994 році (процесор MicroSPARC II з тактовою частотою 70, 85 і 110 Мгц уже використовується в робочих станціях і серверах SPARCstation 5) і до 125 Мгц (процесор MicroSPARC III) до кінця 1995 року. Наприкінці 1994 - початку 1995 року на ринку з'явилися мікропроцесори hyperSPARC і однопроцесорні й двопроцесорні робітники станції з тактовою частотою процесора 100 і 125 Мгц. До середини 1995 року тактова частота процесорів SuperSPARC повинна бути доведена до 90 Мгц (60 і 75 Мгц версії цього процесора в цей час застосовуються в робочих станціях і серверах SPARCstation 20, SPARCserver 1000 і SPARCcenter 2000 компанії Sun і 64-процесорному сервері компанії Cray Research). У другій половині 1995 року повинні з'явитися 64-бітові процесори UltraSPARC I з тактовою частотою від 167 Мгц, наприкінці 1995 - початку 1996 року - процесори UltraSPARC II з тактовою частотою від 200 до 275 Мгц, а в 1997/1998 роках - процесори UltraSPARC III із частотою 500 Мгц.

hyperSPARC

Одним з головних завдань, що стояли перед розроблювачами мікропроцесора hyperSPARC, було підвищення продуктивності, особливо при виконанні операцій із плаваючою крапкою. Тому особливу увагу розроблювачів бути приділено створенню простих і збалансованих шестиступінчатих конвеєрів цілочисленої арифметики і плаваючої крапки. Логічні схеми цих конвеєрів ретельно розроблялися, кількість логічних рівнів вентилів між щаблями вирівнювалося, щоб спростити питання подальшого підвищення тактової частоти.

Продуктивність процесорів hyperSPARC може мінятися незалежно від швидкості роботи зовнішньої шини (MBus). Набір кристалів hyperSPARC забезпечує як синхронні, так і асинхронні операції за допомогою спеціальної логіки кристала RT625. Відділення внутрішньої шини процесора від зовнішньої шини дозволяє збільшувати тактову частоту процесора незалежно від частоти роботи підсистем пам'яті і вводу/виводу. Це забезпечує більш тривалий життєвий цикл, оскільки перехід на більш продуктивні модулі hyperSPARC не вимагає переробки всієї системи.

Процесорний набір hyperSPARC з тактовою частотою 100 Мгц побудований на основі технологічного процесу КМДП із трьома рівнями металізації і проектних норм 0.5 мікронів. Внутрішня логіка працює з напругою живлення 3.3В.

Процесор hyperSPARC реалізований у вигляді багатокристальної мікрозборки (Рис.3), до складу якої входить суперскалярна конвеєрна частина і тісно пов'язана з нею кеш-пам'ять другого рівня. У набір кристалів входять RT620 (CPU) - центральний процесор, RT625 (CMTU) - контролер кеш-пам'яті, пристрій керування пам'яттю й пристрій тегів і чотири RT627 (CDU) кеш-пам'яті даних для реалізації кеш-пам'яті другого рівня ємністю 256 Кбайт. RT625 забезпечує також інтерфейс із MBus.

Центральний процесор RT620 (Рис.4) складається із целочисленого пристрою, пристрою із плаваючою крапкою, пристрою завантаження/запису, пристрою переходів і двоканальної множинно-асоціативної пам'яті команд ємністю 8 Кбайт. Цілочислений пристрій включає АЛП й окремий тракт даних для операцій завантаження/запису, які являють собою два із чотирьох виконавчих пристроїв процесора. Пристрій переходів обробляє команди передачі керування, а пристрій плаваючої крапки, реально складається із двох незалежних конвеєрів - додавання й множення чисел із плаваючою крапкою. Для збільшення пропускної здатності процесора команди плаваючої крапки, проходячи через цілочислений конвеєр, надходять у чергу, де вони очікують запуску в одному з конвеєрів плаваючої крапки. У кожному такті вибираються дві команди. У загальному випадку, доти, доки ці дві команди вимагають для свого виконання різних виконавчих пристроїв при відсутності залежностей за даними, вони можуть запускатися одночасно. RT620 містить два регістрових файли: 136 цілочислених регістрів, сконфігурованих у вигляді восьми регістрових вікон, і 32 окремих регістрів плаваючої крапки, розташованих у пристрої плаваючої крапки.

Рис.3. Набір кристалів процесора hyperSPARC

Кеш-пам'ять другого рівня в процесорі hyperSPARC будується на базі RT625 CMTU, що являє собою комбінований кристал, що включає контролер кеш-пам'яті й пристрій керування пам'яттю, що підтримує поділювану зовнішню пам'ять і симетричну багатопроцесорну обробку. Контролер кеш-пам'яті підтримує кеш ємністю 256 Кбайт, що складається із чотирьох RT627 CDU. Кеш-пам'ять має пряме відображення й 4К тегів. Теги в кеш-пам'яті містять фізичні адреси, тому логічні схеми для дотримання когерентності кеш-пам'яті в багатопроцесорній системі, наявні в RT625, можуть швидко визначити влучення або промахи при перегляді з боку зовнішньої шини без припинення звертань до кеш-пам'яті з боку центрального процесора. Підтримується як режим наскрізного запису, так і режим зворотного копіювання.

Пристрій керування пам'яттю містить у своєму складі повністю асоціативну кеш-пам'ять перетворення віртуальних адрес у фізичні (TLB), що складається з 64 рядків, що підтримує 4096 контекстів. RT625 містить буфер читання ємністю 32 байта, використовуваний для завантаження, і буфер запису ємністю 64 байта, використовуваний для розвантаження кеш-пам'яті другого рівня. Розмір рядка кеш-пам'яті становить 32 байта. Крім того, в RT625 є логічні схеми синхронізації, які забезпечують інтерфейс між внутрішньою шиною процесора й SPARC MBus при виконанні асинхронних операцій.

RT627 являє собою статичну пам'ять 16К ( 32, спеціально розробленого для задоволення вимог hyperSPARC. Вона організована як чотирьохканальна статична пам'ять у вигляді чотирьох масивів з логікою побайтового запису й вхідними і вихідними регістрами-защіпками. RT627 для ЦП є кеш-пам'ять з нульовим станом очікування без втрат (тобто припинень) на конвеєризацію для всіх операцій завантаження й запису, які попадають у кеш-пам'ять. RT627 був розроблений спеціально для процесора hyperSPARC, у такий спосіб для з'єднання з RT620 і RT625 не потрібні ніякі додаткові схеми.

Набір кристалів дозволяє використати переваги тісного зв'язку процесора з кеш-пам'яттю. Конструкція RT620 допускає втрату одного такту у випадку промаху в кеш-пам'яті першого рівня. Для доступу до кеш-пам'яті другого рівня в RT620 відведено спеціальну сходинку конвеєра. Якщо відбувається промах у кеш-пам'яті першого рівня, а в кеш-пам'яті другого рівня має місце влучення, то центральний процесор не зупиняється.

Рис.4. Процесор RТ 620

Команди завантаження й запису одночасно генерують два звертання: одне до кеш-пам'яті команд першого рівня ємністю 8 Кбайт і інше до кеш-пам'яті другого рівня. Якщо адреса команди знайдена в кеш-пам'яті першого рівня, то звертання до кеш-пам'яті другого рівня відміняється й команда стає доступною на стадії декодування конвеєра. Якщо ж у внутрішній кеш-пам'яті відбувся промах, а в кеш-пам'яті другого рівня виявлене влучення, то команда стане доступною із втратою одного такту, що вбудований у конвеєр. Така можливість дозволяє конвеєру продовжувати безперервну роботу доти, поки мають місце влучення в кеш-пам'ять або першого, або другого рівня, які становлять 90% і 98% відповідно для типових прикладних завдань робочої станції. З метою досягнення архітектурного балансу й спрощення обробки виняткових ситуацій цілочислений конвеєр і конвеєр плаваючої крапки мають до п'ятьох стадій виконання операцій. Така конструкція дозволяє RT620 забезпечити максимальну пропускну здатність, не досяжну в противному випадку.

MicroSPARC-II

Ефективна з погляду вартості конструкція не може покладатися тільки на збільшення тактової частоти. Економічні міркування змушують приймати рішення, основою яких є масова технологія. Системи microSPARC забезпечують високу продуктивність при помірній тактовій частоті шляхом оптимізації середньої кількості команд, виконуваних за один такт. Це ставить питання ефективного керування конвеєром і ієрархією пам'яті. Середній час звертання до пам'яті повинен скорочуватися, або повинна зростати середня кількість команд, які видаються для виконання в кожному такті, збільшуючи продуктивність на основі компромісів у конструкції процесора.

Рис.5. Блок-схема процесора micro Sparc-II

MicroSPARC-II (Рис.5) є одним з процесорів сімейства SPARC, які нещодавно з'вилися. Основне його призначення - однопроцесорні системи низької вартості. Він являє собою высокоінтегровану мікросхему, що містить цілочислений пристрій, пристрій керування пам'яттю, пристрій плаваючої крапки, роздільну кеш-пам'ять команд і даних, контролер керування мікросхемами динамічної пам'яті й контролер шини SBus.

Основними властивостями цілочисленого пристрою microSPARC-II є:

• п'ятиступінчатий конвеєр команд;

• попередня обробка команд переходів;

• підтримка потокового режиму роботи кеш-пам'яті команд і даних;

• регістровий файл ємністю 136 регістрів (8 регістрових вікон);

• інтерфейс із пристроєм плаваючої крапки;

• попередня вибірка команд із чергою на чотири команди.

Цілочислений пристрій використовує п'ятиступінчатий конвеєр команд із одночасним запуском до двох команд. Пристрій плаваючої крапки забезпечує виконання операцій у відповідності зі стандартом IEEE 754.

Пристрій керування пам'яттю виконує чотири основних функції. По-перше, воно забезпечує формування й перетворення віртуальної адреси у фізичний. Ця функція реалізується за допомогою асоціативного буфера TLB. Крім того, пристрій керування пам'яттю реалізує механізми захисту пам'яті. І, нарешті, воно виконує арбітраж звертань до пам'яті з боку введення/виводу, кеша даних, кеша команд і TLB.

Процесор microSPARC II має 64-бітову шину даних для зв'язку з пам'яттю й підтримує оперативну пам'ять ємністю до 256 Мбайт. У процесорі інтегрований контролер шини SBus, що забезпечує ефективну з погляду вартості реалізацію введення/виводу.