
- •7.091501 – Комп’ютерні системи та мережі
- •7.091503 – Спеціалізовані комп’ютерні системи
- •7.091501 – Комп’ютерні системи та мережі
- •7.091503 – Спеціалізовані комп’ютерні системи
- •2. Надійність і відмовостійкість
- •3. Масштабованість
- •4. Сумісність і мобільність програмного забезпечення
- •5. Класифікація комп'ютерів по галузям застосування Персональні комп'ютери та робочі станції
- •Сервери
- •Мейнфрейми
- •Кластерні архітектури
- •Контрольні запитання
- •Тести tpc
- •2. Тест tpc-a
- •3. Тест tpc-b
- •4. Тест tpc-c
- •5. Майбутні тести tpc
- •2. Архітектура системи команд. Класифікація процесорів (cisc і risc)
- •3. Методи адресації та типи даних Методи адресації
- •4. Типи команд
- •5. Команди керування потоком команд
- •6. Типи й розміри операндів
- •2. Найпростіша організація конвеєра й оцінка його продуктивності
- •3. Структурні конфлікти й способи їхньої мінімізації
- •4. Конфлікти за даними, зупинка конвеєра й реалізація механізму обходів
- •5. Класифікація конфліктів за даними
- •6. Конфлікти за даними, що призводять до призупинки конвеєра
- •7. Методика планування компілятора для усунення конфліктів за даними
- •Контрольні запитання
- •2. Зниження втрат на виконання команд умовного переходу
- •Метод вичікування
- •Метод повернення
- •Затримані переходи
- •3. Статичне прогнозування умовних переходів: використання технології компіляторів
- •2. Обробка багатотактних операцій і механізми обходів у довгих конвеєрах
- •3. Конфлікти й прискорені пересилання в довгих конвеєрах
- •4. Підтримка точних переривань
- •Контрольні запитання
- •2. Паралелізм рівня команд: залежності й конфлікти за даними
- •Залежності
- •3. Паралелізм рівня циклу: концепції та методи
- •4. Основи планування завантаження конвеєра й розгортання циклів
- •Контрольні запитання
- •2. Динамічна оптимізація із централізованою схемою виявлення конфліктів
- •2. Подальше зменшення зупинок по керуванню: буфера цільових адрес переходів
- •Контрольні запитання
- •Процесор з архітектурою 80x86 і Pentium.
- •Особливості процесорів з архітектурою spark компанії Sun Microsystems.
- •Процесори pa-risc компанії Newlett-Packard
- •2.Особливості процесорів з архітектурою sparc компанії Sun Microsystems
- •Процесори pa-risc компанії Hewlett-Packard
- •Контрольні запитання
- •Процесор mc88110 компанії Motorola.
- •Особливості архітектури mips компанії mips Technology.
- •Особливості архітектури Alpha компанії dec.
- •Особливості архітектури power компанії ibm і power pc компанії Motorola, Apple і ibm.
- •2.Особливості архітектури mips компанії mips Technology
- •3.Особливості архітектури Alpha компанії dec
- •4.Особливості архітектури power компанії ibm і PowerPc компаній Motorola, Apple і ibm
- •Архітектура power
- •Еволюція архітектури power у напрямку архітектури PowerPc
- •Процесор PowerPc 603
- •Контрольні запитання
- •Термінологія в області паралельної обробки .
- •Питання створення програмного забезпечення.
- •Ахітектура паралельної обробки.
- •2.Питання створення програмного забезпечення.
- •1) Язикові розширення.
- •2) Розширення компіляторів.
- •3) Додавання нового язикового рівня.
- •4) Нова мова.
- •3.Архітектура паралельної обробки.
- •4.Елементи теорії конкурентних процесів. Події та процеси
- •Особливості мов конкурентного програмування
- •Моделі конкурентних процесів
- •Взаємодія процесів, синхронізація й передача даних
- •2. Внутрішня архітектура трансп’ютера
- •3. Послідовна обробка
- •Регістри трансп’ютера
- •4. Інструкції
- •Безпосередні функції
- •Непрямі функції
- •Ефективність кодування
- •5. Підтримка паралелізму
- •6. Зв'язок
- •Лінії зв'язку
- •7. Таймер
- •8. Альтернативне виконання
- •9. Інструкції із плаваючою крапкою
- •Контрольні запитання
- •2. Найпростіші процеси-примітиви
- •3. Послідовні процеси-композиції
- •4. Паралельні процеси
- •5. Канали зв'язку
- •6. Конструктор альтернативного процесу
- •7. Описи
- •8. Масиви
- •9. Оголошення процесів
- •10. Цикли і масиви процесів
- •Контрольні запитання
- •2. Структури програмування
- •Прості паралельні процеси
- •Синхронізація за допомогою керуючих сигналів
- •3. Мовні засоби для програмування в реальному масштабі часу
- •4. Використання мови оккам для рішення завдань системного програмування
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
4. Сумісність і мобільність програмного забезпечення
Концепція програмної сумісності вперше в широких масштабах була застосована розробниками системи IBM/360. Основне завдання при проектуванні всього ряду моделей цієї системи полягала в створенні такої архітектури, що була б однакова з погляду користувача для всіх моделей системи незалежно від ціни й продуктивності кожної з них. Величезні переваги такого підходу, що дозволяє зберігати існуючий заділ програмного забезпечення при переході на нові (як правило, більше продуктивні) моделі були швидко оцінені як виробниками комп'ютерів, так і користувачами й починаючи із цього часу практично всі фірми-постачальники комп'ютерного встаткування взяли на озброєння ці принципи, поставляючи серії сумісних комп'ютерів. Варто помітити однак, що згодом навіть сама передова архітектура неминуче застаріває й виникає потреба внесення радикальних змін архітектури та способів організації обчислювальних систем.
У цей час одним з найбільш важливих факторів, що визначають сучасні тенденції в розвитку інформаційних технологій, є орієнтація компаній-постачальників комп'ютерного встаткування на ринок прикладних програмних засобів. Це пояснюється насамперед тим, що для кінцевого користувача зрештою важливо програмне забезпечення, що дозволяє вирішити його завдання, а не вибір тієї або іншої апаратної платформи. Перехід від однорідних мереж програмно сумісних комп'ютерів до побудови неоднорідних мереж, що включають комп'ютери різних фірм-виробників, повністю змінив і точку зору на саму мережу: з порівняно простого засобу обміну інформацією вона перетворилася в засіб інтеграції окремих ресурсів - потужну розподілену обчислювальну систему, кожний елемент якої (сервер або робоча станція) найкраще відповідає вимогам конкретного прикладного завдання.
Цей перехід висунув ряд нових вимог. Насамперед таке обчислювальне середовище повинне дозволяти гнучко змінювати кількість і склад апаратних засобів і програмного забезпечення відповідно до змінними вимог розв'язуваних завдань. По-друге, вона повинна забезпечувати можливість запуску тих самих програмних систем на різних апаратних платформах, тобто забезпечувати мобільність програмного забезпечення. По-третє, це середовище повинне гарантувати можливість застосування тих самих людино-машинних інтерфейсів на всіх комп'ютерах, що входять у неоднорідну мережу. В умовах жорсткої конкуренції виробників апаратних платформ і програмного забезпечення сформувалася концепція відкритих систем, що представляє собою сукупність стандартів на різні компоненти обчислювального середовища, призначених для забезпечення мобільності програмних засобів у рамках неоднорідної, розподіленої обчислювальної системи.
Одним з варіантів моделей відкритого середовища є модель OSE (Open System Environment), запропонована комітетом IEEE POSIX. На основі цієї моделі національний інститут стандартів і технології США випустив документ "Application Portability Profile (APP). The U.S. Government's Open System Environment Profile OSE/1 Version 2.0", що визначає рекомендовані для федеральних установ США специфікації в області інформаційних технологій, що забезпечують мобільність системного й прикладного програмного забезпечення. Всі провідні виробники комп'ютерів і програмного забезпечення в США в цей час дотримуються вимог цього документа.