10. Гроші та їх функції. Демонетизація золота. Грошові системи та їх типи

Гроші - це особливий товар або загальновизнаний матеріальний носій, що виконує роль всезагального еквіваленту в процесі обміну товарів на ринку.

Функції грошей:

• міра вартості

• засіб обміну

• засіб

За Марксом виділяють додатково ще 2 функції:

• засіб платежу – існ. можливість купувати товар без передоплати;

• світові гроші, тобто гроші є міжнар. платіжним засобом.

Демонетизація золота — втрата золотом функцій грошей, тобто виключення золотих монет із внутрішнього і зовнішнього грошового обігу у всіх країнах.

Грошова система — це спосіб організації грошового обігу, що склався історично в даній країні й закріплений законом. Економісти розрізняють два типи грошових систем:

1) металевого обігу, в яких грошовий товар виконує всі функції грошей або лежить в основі грошової системи; 2) паперово-кредитного грошового обігу, які базуються на паперових грошах.

Історії відомі два види металевих систем: а) біметалізм; б) монометалізм. Біметалізм — грошова система, в якій за золотом і сріблом законодавчо закріплено роль грошей. За цієї системи валютні метали відігравали рівноправну роль і в обігу перебували монети з обох металів. Монометалізм — грошова система, основу якої становить лише один метал (золото або срібло). У другій половині ХІХ ст. утвердилась система золотого монометалізму, за якої лише золото є загальним еквівалентом. Виділяють чотири різновиди золотого монометалізму:

1. золотомонетний стандарт, якому були властиві: обов’язковий обіг золотих монет, виконання золотом усіх функцій грошей, вільний рух золота між країнами, вільне чеканення золотих монет із фіксованих вмістом, вільний обмін паперових грошей на золоті монети та ін.;

2. золотозлитковий стандарт, за яким банкноти розмінювались на золото лише при поданні суми, встановленої законом (напр., в Англії – 1700 фунтів стерлінгів за злиток золота);

3. золотодевізний стандарт – банкноти обмінювались на іноземну валюту (девізи), яка в свою чергу, обмінювалась на золото. Ця форма була запроваджена у 30 країнах світу. У другому та третьому різновидах золотого монометалізму в обігу відсутні золоті монети, монетарне золото зосереджується в руках держави, а золото не виконує функцій засобу обігу і платежу;

4. золотодоларовий стандарт, за яким розмін банкнот на золото був скасований в усіх країнах, а обмін доларів на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн – членів МВФ. У 1971 р. було припинено обмін доларів на золото.

Сучасна грошова с-ма має такі ознаки: в обігу перебувають в основному паперові гроші, широкий розвиток безготівкового обігу і скорочення обігу готівки, зростання ролі держави в стабілізації грош. обігу.

41. Взаємозв’язок інфляції і безробіття. Крива Філіпа. Методи боротьби з інфляцією.

Інфляція – це зростання загального рівня цін в економіці.

Ще на початку XX ст. американський економіст І.Фішер розкрив взаємозв'язок між інфляцією та безробіттям. Статистичнідані показували, що у фазі піднесення рівень безробіття знижувався, а темп інфляції, навпаки, зростав. Протилежний хід подій простежувався у фазі спаду — рівень безробіття зростав, а інфляція знижувалася. Така динаміка інфляції та безробіття сприймалася еко­номістами як належна, і глибинні її причини не досліджувалися. Лише у 1958 р. но­возеландський економіст А.Філіпс опублікував статтю про взаємозв'язок між вели­чиною зарплати та рівнем безробіття. Він виявив, що заробітна плата завжди зроста­ла, коли безробіття було малим. Зі зро­станням рівня безробіття темпи прирос­ту зарплати уповільнювалися.На підставі статистичних даних Філіпс побудував криву, що відображала несподівано стійку обернену залежність між темпами зростання зарплати та рівнем безробіття у Великій Британії уп­родовж 1861 — 1957 рр. Послідовники вченого вказали на таку ж форму зв’язку між загальним рівнем цін і рівнем безробіття. Графічно цей зв'язок ілюструє крива Філіпа.

Крива Філіпа дала підставу стверджувати про існування певної дилеми в економічній політиці. Економічна політика може забезпечити високу зайнятість коштом вищих цін або низькі темпи інфляції коштом вищого безробіття. побудовану на підставі емпіричних даних, називають ранньою кривою Філіпса.

Що спричиняє обернений зв'язок між інфляцією та безробіттям, який і виражає крива Філіпса? Із набли­женням національної економіки до рівня повної зайнятості на ринку праці виника­ють слабини та структурні проблеми. Річ у тім, що національний ринок праці містить велику кількість індивідуальних ринків праці, які відрізняються один від од­ного і за структурою зайнятості, і за географічним розташуванням. У фазі піднесен­ня повна зайнятість не досягається одночасно на кожному з ринків праці. Отже, ціни починають зростати ще до того, як національна еко­номіка досягає повної зайнятості.

В сучасній економічні й науці і практиці виділяють наступні інструменти антиінфляційної політики. Для боротьби з класичною інфляцією є такі методи:

• Нуліфікація – передбачає заміну банкнот великого номіналу на банкноти меншого номіналу. Наприклад 1 грн=100000 крб. Цей захід має суто психологічний ефект і є мало корисним якщо не подолано причин інфляції

• Ревалоризація – полягає у випущенні вилученні надлишкової грошової маси з обігу, що стримує зростання цін.

• Ревальвація – має на меті запобігти імпорту інфляції шляхом підвищення обмінного курсу національних грошей.

Інструментами боротьби з сучасною інфляцією є:

• Індексація доходів і майна. Тобто доходи та майно корегуються у бік збільшення у відповідності до темпу зростання цін. Проте даний метод за умов постійного його використання може привести до розгортання гіперінфляції.

• Дезінфляція. Полягає у провокуванні штучного спаду в економіці, в результаті чого зростає безробіття, але знижуються ціни. Цей інструмент є достатньо дорогий, бо вимагає на кожен процент зниження цін зростання безробіття на 2%, що в свою чергу призводить до спаду ВВП на 4-5%.

• Політика доходів. Передбачає, що уряд доводить до виробників і найманих працівників певні орієнтири зростання доходів, які уможливлять стримування зростання цін. Цей інструмент доречний лише у високоорганізованому суспільстві, де загальнодержавні інтереси винесені на другий план.

Задача

В таблиці наведена функція попиту на продукції фірми:

Ціна (Р) 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0

Обсяг попиту 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

а) розрахуйте граничний дохід фірми

б) яка величина випуску дозволить фірмі максимізувати прибуток, якщо граничні витрати(МС) = 6 грош.од?

Р=9-Q

TR=P*Q=(9 - Q)*Q = 9Q - Q²

MR=TR'=9 – 2Q

MR=MC 6=9-2Q2Q=9Q*max=3/2=1,MR – 8 6 14 2 0 -2 -4 -6 -8

Білет 6