66. Карта байдужості та бюджетна пряма
Крива байдужості показує всі можливі комбінації двох продуктів, які забезпечують споживачеві однаковий рівень задоволення або загальної корисності, та ставлять його у стан невизначеності.
Крива
індиферентності зазвичай є спадною.
Кожна точка на кривій(А,В) відображає
певну комбінацію двох благ з однаковою
загальною корисністю. Комбінація А
подобається споживачеві так само, як і
комбінація В. Напрям кривої індиферентності
вниз показує, що коли споживач зменшує
споживання одного товару, то у відповідності
збільшує споживання іншого товару.
Нахил кривої індиферентності становить
граничний коефіцієнт заміщення(MRS)одного
товару другим. Цей коефіцієнт показує,
до якої межі споживач заміщуватиме один
товар іншим, щоб отримати ту ж саму
загальну корисність.
де MRS-
граничний коефіцієнт заміщення; MU-
гранична корисність.
Кожному рівню загальної корисності відповідає певна крива індиферентності. Чим далі розміщена крива індиферентності від початку координат, тим більшою є загальна корисність, яку вона виражає. Безмежна кількість кривих індиферентності утворює карту індиферентності. Така карта характеризує смаки та уподобання споживача і показує, що саме споживач хоче купити на ринку. Криві байдужості ніколи не можуть перетинатись і завжди є паралельними одна одній.
Залежно від того, наскільки товари є взаємозамінні, карта кривих байдужості буде мати різний вигляд.
Досконало замінювані
Досконало доповнювані товари
Якщо карта кривих
індиферентності показує, що споживач
хоче купити на ринку, то бюджетна пряма
ілюструє оптимальні комбінації, які
споживач може купити за даних фіксованих
доходу і ринкових цін. Бюджетна пряма
характеризує можливу сферу закупівель,
загальну корисність на карті
індиферентності, яку може досягти
споживач, якщо він повністю витрачає
свій дохід.
К
ут
нахилу бюджетної прямої залежить від
співвідношення цінтоварів x
та y
У
цьому випадку видатки дорівнюють доходу
споживача. Точки, які розміщені під
бюджетною прямою, будуть показувати
такі комбінації з двох товарів, для яких
дохід буде вищим, ніж видатки на їх
закупівлю. Точки, які розміщені над
бюджетною прямою показують комбінації
товарів, які споживач не зможе купити
через брак грошей. Якщо скласти разом
карту індиферентності, та бюджетну
пряму, то можна визначити таку комбінацію
товарів, за якої споживач отримає
максимальну загальну корисність і
перебуватиме в стані рівноваги. Ця
комбінація буде визначатись дотичною
точкою між бюджетною прямою та однією
із кривих індиферентності. У цій точці
нахил бюджетної прямої збігається з
нахилом кривої U.
Інакше кажучи ця точка є точкою рівноваги.
Інакше кажучи, умову максимізації
загальної корисності можна записати:
За цієї умови те, що хоче купити споживач, збігається з тим, що він може купити. Споживач в стані рівноваги розподіляє свій бюджет таким чином, щоб остання грошова одиниця витрачена на кожне благо приносила ту саму граничну корисність. Дану умову оптимуму споживача слід розуміти так: співвідношення в якому споживач за даних цін спроможний заміняти один товар іншим дорівнює співвідношенню, в якому споживач згідний заміщати один товар іншим.
Задача
4. Припустимо, що обсяг продукції на працівника становить п’ять одиниць, а виробнича функція є y = √k . Сумарний обсяг капіталу дорівнює 400 одиниць. Яка чисельність робочої сили ?
y = f (k)
y = √k
√k = 5
k=25 – обсяг капіталу на 1-го працівника
Чисельність робочої сили = 400/25=16