75. Визначення оптимальної позиції фірми в короткостроковому періоді методами зіставлення загального доходу та загальних витрат та граничного доходу і граничних витрат

Максимізує прибуток такий обсяг виробництва Q, за якого

TR / TC> 1, а MR / MC = 1.

Два методи максимізації прибутку:

1) метод порівняння загального доходу (TR) і загальних витрат (TC)

EP = TR – TC

Якщо TR>TC, то EP> 0, то справа є прибутковою.

Якщо TR = TC, то EP = 0, тобто економічного прибутку немає.

Якщо TR<TC, то EP< 0, тобто збитки для фірми.

У т. Q* прибуток є максимальний, бо відстань між TR і ТС є максимальною. У цій точці нахили обох кривих є однаковими.

2) метод порівняння граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC)

MEP = MR – MC

Якщо MR>MC, то MEP> 0, то справа є прибутковою.

Якщо MR = MC, то MEP = 0, тобто EP = EPmax.

Якщо MR<MC, то MEP< 0, тобто виникають витрати.

EP є максимальним, коли додаткова одиниця випуску продукції не спричинятиме зростання EP і знаходиться в точці Q*.

Правило максимізації: EP = P * Q – TC

Як правило, EP є максимальним тоді, коли похідна = 0.

Задача

28.[Споживач розпочав працювати у 25 років. Він сподівається прожити до 85р., вийшовши на пенсію в 65р. Свій середньомісячний заробіток він оцінює у 25тис.гр.од. Яка сума щорічно ним споживатиметься, а яказаощаджуватиметься? Вказати, яким буде споживання індивідана 52 році життя, якщо до цього часу він заощадив певні суми і може використати частину з них для споживання]

, де w-майно, У-дохід, L-планує прожити(85), T-52, R-робочий вік (65-25=40) ,У=25тис.гр.од.

=1/(L-T)=1/33, =(R-T)/(L-T)= -12/33, C=R*Y/L=40*25/85=11.76-щорічне споживання,

З=У-С=25-11,76=13,24тис.гр.од.-щорічне заощадження. =З*Т=13,24*52=688,48тис

Спожив.на 52р.=(688,48+25*(65-52))/(85-52)=30,71 тис.гр.од.

Білет 17

15. Економічні функції держави. Роль держави в перехідній економіці.

Однією з основних традиційних економічних функцій держави є ство­рення правової бази, потрібної для нормального функціонування економі­ки. Інакше кажучи, держава створює закони й інші нормативні акти, що визначають права власності, майнові питання, правовий статус ділових підприємств, установлює "правила гри", що регулюють ринкові стосун­ки.

Важливою економічною функцією держави є захист конкуренції, яка є головним регулятивним механізмом у ринковій еко­номіці. Це та сила, яка підпорядковує виробників і постачальників ре­сурсів диктатові споживачів.

Ринковій економіці притаманні деякі недоліки, які змушують уряд доповнювати і поліпшувати її функціонування, зокрема здійснювати перерозподілдоходів. Ринковий механізм розподіляє доходи нерівномірно.Держава намагається зменшити нерівність у доходах, що виявляється в багатьох програмах і заходах уряду. Основними важелями при цьому виступають: 1) прогресивне оподаткування (вищі особисті доходи оподат­ковуються за вищою ставкою для перерозподілу частини доходів багатих на користь бідних); 2) державні трансфери (виплати державою особі або домогосподарству грошей чи безплатне надання товарів та послуг), зокре­ма допомога безробітним, інвалідам, багатодітним сім'ям тощо. Через транс­ферні платежі уряд передає частину національного доходу домогосподар-ствам, які отримували б дуже незначний дохід або взагалі не отримали б нічого; 3) втручання у функціонування ринку — законодавче встановлен­ня урядом мінімальної заробітної плати, граничних рівнів тарифів за жит­лово-комунальні послуги тощо.

Загалом дедалі більшого значення нині набуває здійснюване державою екологічне регулювання,яке скероване на заохочення раціонального природокористування, охорону довкілля та недопущення його додатково­го забруднення.

Ринковий механізм, як нам уже відомо, не може забезпечити вироб­ництво громадських благ, бо у приватних підприємств немає економічних стимулів, щоб займатись цим бізнесом. Тому держава виконує ще одну функцію— організацію і виробництво громадських благ. Держава організовує початкову і середню освіту та сприяє розвит­кові професійної освіти, відіграє ключову роль у фінан­суванні та організації вищої освіти. Ще одним напрямом економічної діяльності держави є фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Держава стимулює впроваджен­ня результатів науково-дослідних робіт у виробництво, фінансує витрати на фундаментальні дослідження, розробляє програми розвитку високотех-нологічних галузей тощо.

Важливим напрямом державного втручання в економіку є збільшення інвестування, яке визначає розвиток національної економіки в майбутньо­му. Держава, передовсім, впливає на умови інвестування, створюючи відпо­відне макроекономічне середовище (рівень податкових ставок, процент­них ставок, ренти, валютних курсів тощо).

У ринковій економіці часто загострюється проблема збуту, зокрема у сільському господарстві, внаслідок коливань урожайності. Одним із спо­собів вирішення проблеми збуту є державні закупівлі сільськогосподар­ської продукції.

Одним із найважливіших напрямів сучасної економічної діяльності держави є регулювання ринку праці, яке спрямоване на зменшення безро­біття і забезпечення повної зайнятості. Уряд створює мережу бірж праці, які найчастіше називають центрами зайнятості, що полегшують безробіт­ним знаходження нового робочого місця. Уряд впливає на ринок праці й через запровадження мінімальної заробітної плати.

У перехідній економіці держава повинна спрямову­вати свої дії на:

1. удосконалення механізмів приватної власності, процесу її капіталотворення, зміцнення конкурентних позицій національного капіталу, формування ефективного влас­ника та стратегічного інвестора;

2. поглиблення приватизаційних процесів: приватизація має переадресовувати власність до рук тих, хто здатний нею ефективно управляти, спроможний залучати інвестиції, своєчасно платити зарплату, розраховуватися з державою;

3. забезпечення послідовної дерегуляції підприємницької діяльності, усунення адміністративної тяганини та бюрократизму при вирішенні питань підприємниць­кої діяльності, здійснення політики активного стимулювання малого бізнесу;

4. поглиблення вільної конкуренції, забезпечення її відчутного впливу на процес ціноутворення, посилення державного регулювання суб'єктів природних мо­нополій, формування конкурентного середовища на ринках енергоносіїв, при розміщенні державних замовлень, централізованих інвестицій тощо;

5. подолання тінізації економіки, забезпечення ефективного захисту від еко­номічної злочинності, кримінального бізнесу та корупції;

6. підтримка малого підприємництва, фермерських господарств;

7. становлення економіки відкритого типу з врахуванням вільних торгівельних відносин

8. створення правової бази господарювання, адекватної умовам ринкової економіки.

Основне завдання держави полягає у створенні умов для досягнення максимальної прибутковості від функціонування підприємств у перехідному до ринку середовищі.

До таких умов можна віднести: зниження інвестиційного ризику в економіці; наявність довір'я народу до держави та її політики; забезпечення господарського обороту достатнім обсягом грошової маси; розбудова інституційних структур, які б забезпечували ефективне господар­ське управління.