
- •1. Історичні витоки становлення поняття "особистість" в психології.
- •2. Співвідношення понять «особистість», «суб*єкт», «індивід», « індивідуальність».
- •4. Методологічні обмеження вивчення "особистості" засобами психологічної науки.
- •5. Можливості крос-культурних досліджень особистості.
- •6. Особистість як науковий конструкт: експліцитне та імпліцитне знання.
- •7. Становлення поняття "особистість" у вітчизняній психології: основні етапи, філософський та ідеологічний контекст.
- •8. Становленпя поняття "особистість" у вітчизняній психології: принципи дослідження та завдання психології особистості.
- •9. Особистісний принцип в тлумаченні психологічних явищ.
- •10. Поняття і структура особистості в роботах сл.Рубінштейна.
- •11. Особистість в роботах л.С. Виготського.
- •12. Концепція особистості о.Н Леонтьєва.
- •14. Уявлення про особистість в межах вчення про людину б.Г.Ананьєва.
- •15. Розуміння особистості в межах теорії діяльності.
- •16. Особистість як така, що вчиняє, в роботах в .А.Роменця.
- •17. Концепція особистісних внесків в .А. Та а.В. Петровських.
- •18. Системний підхід до розуміння особистості.
- •19. Рівнева організація особистості
- •20. Продуктивні та інструментальні прояви особистості
- •21. Види індивідних властивостей людини та їхня роль в регуляції поведінки особистості.
- •22. Соціогенетичні витоки становлення особистості.
- •23. Соціальні ролі, диспозиції особистості.
- •24. Поняття соціалізації особистості.
- •25. Поняття суб'єкта діяльності, суб'єкта життєвого шляху.
- •26. Внутрішні конфлікти та вчинки особистості, вольова поведінка.
- •27. Продуктивні прояви особистості.
- •28. Особистість як суб'єкт: основні ознаки
- •29. Спрямованість особистості
- •34. Основні філософські конструкти, що використовуються в зарубіжних теоріях особистості
- •35. Ситуативне та незмінне в особистості
- •37. Психоаналітичне тлумачення природи особистості: структура
- •38. Психоаналітичне тлумачення захисних механізмів особистості
- •39. Стадії психосексуального розвитку
- •40. Особистість в роботах к.Г.Юнга. Поняття архетипів
- •41. Основні функції психічного за к.Г.Юнгом
- •42. Психологічні типи k.Г.Юнгa
- •4З. Особистість в індивідуальній психології а.Адлера
- •44. Уявлення про особистість в роботах к.Хорні
- •45. Уявлення про особистість в роботах е Фромма
- •48. Особистість як проблема в біхевіоризмі та необіхевіоризмі (б.Скіннер, а.Бандура).
- •49. Риси та диспозиції в психології особистості (г.Олпорт, р.Кеттелл, г.Айзенк).
- •50. П*ятифакторна модель особистості
- •51. Когнітивна психологія особистості (Дж.Келлі).
- •52. Гуманістичне рoзуміння особистості: к.Роджерс.
- •53. Гуманістичне розуміння особистості: а.Маслоу.
- •54. Екзистенціальне розуміння особистості. Логотерапія в.Франкла.
- •55. Теорія поля та психологія особистості в роботах к Левіна.
- •56. Роль психотерапевтичних практик у розвитку уявлень про природу особистості
- •57. Самосвідомість та відкриття "я" особистості.
- •58. Змістові характеристики "я".
- •59. Компоненти «я-концепції» особистості
- •60. Співвідношення особистісних смислів та сфери значень і понять. Розвиток особистісних смислів в житті людини.
- •61. Потреба в сенсі життя.
- •62. Уявлення про "народження" особистості у вітчизняній психології.
- •63. Поняття акме.
- •64. Розвиток особистості: чинники, етапи/стадії
- •65. Життєвий шлях особистості: основні поняття.
- •66. Самоактуалізація та особистісне зростання.
- •67. Поняття життєвого світу особистості.
- •68. Типи життєвих світів особистості
- •69. Властивості життєвого світу особистості
- •70. Співвідношення понять «характер» і «особистість».
- •71. Успішність особистості та копінг-стратегії.
- •72. Задатки, здібності та обдарованість. Геніальність.
- •73. Проблеми норми та патології в психології особистості.
- •74. Акцентуації та психопатії
- •75. Типи знання про особистість, що використовуються при побудові теорій
- •76. Теоретичні методи дослідження особистості
- •77. Спостереження, бесіда як метод дослідження особистості
- •78. Тестування як метод дослідження особистості
- •79. Експериментальні дослідження особистості
- •80. Сучасні погляди на природу особистості: дискурсивна психологія
- •81. Сучасні погляди на природу особистості: когнітивний підхід
65. Життєвий шлях особистості: основні поняття.
Психологічний час – це счсові обраї, часовий масштаб, сюди ж – питання розвитку людини. Обєктивні речі – час життя (від нар.до смерті) .Життєвий цикл – онтогенез – визначає, через які стадії та етапи проходить людина. Явище кидалти – доросла дитина, інфантильний дорослий. Життєвий шлях – це усвідомлений пережитий структурований час буття людини, він переосмислюється, корегується. Елементи ж.ш. – життєва подія (визначають подальший рух людини). Зв’язки між подіями – цільові і пси чинно-наслідкові.
В современной психологической науке такие явления, как характер, жизненная направленность (смысл жизни, жизненная философия, “линия жизни”), талант и жизненный опыт, можно объединить в понятии “жизненный путь человека”.
С.Л.Рубинштейн: путь становления индивидуальности, жизненный путь личности - с одной стороны, нечто целое, а с другой - ряд этапов, каждый из которых может стать поворотным.
К.А.Абульханова и Т.Н.Березина предложили исследовать жизненный путь как систему «пространственно-временных гештальтов», используя методологию НЛП.
Современные тенденции к рассмотрению жизненного пути, например нарративный подход, предлагают понимание его как истории, которая «имеет начало, продолжение и конец, или ощущение конца», т.е. отмечается специфика временной организации жизненного пути, когда история жизни начинается в прошлом, разворачивается в настоящем и проецируется в будущее.
Онтогенез с последовательностью фаз (рождение, зрелость и созревание, старение и смерть) выступает как объективный фактор жизненного пути. “История личности и субъекта деятельности развертывается в реальном пространстве и времени онтогенеза и в известной мере им определяется...” [7; 162]. Объективная, общественная и субъективная, личностная регуляция жизни, планирование жизненного пути не могут происходить без учета естественных сроков жизни, степени зрелости организма и мозга, возрастных ограничений здоровья. Сама возможность субъективной регуляции жизнедеятельности возникает не сразу, а постепенно, по мере созревания мозга и его функций и вместе с тем по мере становления в процессах социализации интеллекта, самосознания, характера. Прежде чем стать субъектом, человек существует в качестве объекта многих социальных воздействий. Объективная детерминация жизненного пути — отчасти онтогенезом и в большой степени социальными обстоятельствами — не отменяется и тогда, когда человек становится субъектом в полной мере. Соотношение субъективных и объективных регуляторов жизненного пути — важный вопрос биографических исследований, пункт пересечения психологии и этики. Психологический аспект ответа на этот вопрос заключается в изучении механизмов субъективной регуляции личностью своей жизни и таким образом собственного развития. Эти механизмы актуализируют сложившиеся структуры самосознания, характера, жизненной направленности, таланта.
“Клеточкой” внутренней жизни является переживание. В “Основах общей психологии” С. Л. Рубинштейн отмечал всеобщий характер этого явления, считал его личностным, субъективным аспектом сознания в целом. “Переживание, — отмечает С. Л. Рубинштейн, — это первично прежде всего психический факт, кусок собственной жизни индивида в плоти и крови его, специфическое проявление его индивидуальной жизни. Переживанием в более узком, специфическом смысле слова оно становится по мере того, как индивид становится личностью и его переживание приобретает личностный характер... Переживания человека — это субъективная сторона его реальной жизни, субъективный аспект жизненного пути личности”