- •1. Історичні витоки становлення поняття "особистість" в психології.
- •2. Співвідношення понять «особистість», «суб*єкт», «індивід», « індивідуальність».
- •4. Методологічні обмеження вивчення "особистості" засобами психологічної науки.
- •5. Можливості крос-культурних досліджень особистості.
- •6. Особистість як науковий конструкт: експліцитне та імпліцитне знання.
- •7. Становлення поняття "особистість" у вітчизняній психології: основні етапи, філософський та ідеологічний контекст.
- •8. Становленпя поняття "особистість" у вітчизняній психології: принципи дослідження та завдання психології особистості.
- •9. Особистісний принцип в тлумаченні психологічних явищ.
- •10. Поняття і структура особистості в роботах сл.Рубінштейна.
- •11. Особистість в роботах л.С. Виготського.
- •12. Концепція особистості о.Н Леонтьєва.
- •14. Уявлення про особистість в межах вчення про людину б.Г.Ананьєва.
- •15. Розуміння особистості в межах теорії діяльності.
- •16. Особистість як така, що вчиняє, в роботах в .А.Роменця.
- •17. Концепція особистісних внесків в .А. Та а.В. Петровських.
- •18. Системний підхід до розуміння особистості.
- •19. Рівнева організація особистості
- •20. Продуктивні та інструментальні прояви особистості
- •21. Види індивідних властивостей людини та їхня роль в регуляції поведінки особистості.
- •22. Соціогенетичні витоки становлення особистості.
- •23. Соціальні ролі, диспозиції особистості.
- •24. Поняття соціалізації особистості.
- •25. Поняття суб'єкта діяльності, суб'єкта життєвого шляху.
- •26. Внутрішні конфлікти та вчинки особистості, вольова поведінка.
- •27. Продуктивні прояви особистості.
- •28. Особистість як суб'єкт: основні ознаки
- •29. Спрямованість особистості
- •34. Основні філософські конструкти, що використовуються в зарубіжних теоріях особистості
- •35. Ситуативне та незмінне в особистості
- •37. Психоаналітичне тлумачення природи особистості: структура
- •38. Психоаналітичне тлумачення захисних механізмів особистості
- •39. Стадії психосексуального розвитку
- •40. Особистість в роботах к.Г.Юнга. Поняття архетипів
- •41. Основні функції психічного за к.Г.Юнгом
- •42. Психологічні типи k.Г.Юнгa
- •4З. Особистість в індивідуальній психології а.Адлера
- •44. Уявлення про особистість в роботах к.Хорні
- •45. Уявлення про особистість в роботах е Фромма
- •48. Особистість як проблема в біхевіоризмі та необіхевіоризмі (б.Скіннер, а.Бандура).
- •49. Риси та диспозиції в психології особистості (г.Олпорт, р.Кеттелл, г.Айзенк).
- •50. П*ятифакторна модель особистості
- •51. Когнітивна психологія особистості (Дж.Келлі).
- •52. Гуманістичне рoзуміння особистості: к.Роджерс.
- •53. Гуманістичне розуміння особистості: а.Маслоу.
- •54. Екзистенціальне розуміння особистості. Логотерапія в.Франкла.
- •55. Теорія поля та психологія особистості в роботах к Левіна.
- •56. Роль психотерапевтичних практик у розвитку уявлень про природу особистості
- •57. Самосвідомість та відкриття "я" особистості.
- •58. Змістові характеристики "я".
- •59. Компоненти «я-концепції» особистості
- •60. Співвідношення особистісних смислів та сфери значень і понять. Розвиток особистісних смислів в житті людини.
- •61. Потреба в сенсі життя.
- •62. Уявлення про "народження" особистості у вітчизняній психології.
- •63. Поняття акме.
- •64. Розвиток особистості: чинники, етапи/стадії
- •65. Життєвий шлях особистості: основні поняття.
- •66. Самоактуалізація та особистісне зростання.
- •67. Поняття життєвого світу особистості.
- •68. Типи життєвих світів особистості
- •69. Властивості життєвого світу особистості
- •70. Співвідношення понять «характер» і «особистість».
- •71. Успішність особистості та копінг-стратегії.
- •72. Задатки, здібності та обдарованість. Геніальність.
- •73. Проблеми норми та патології в психології особистості.
- •74. Акцентуації та психопатії
- •75. Типи знання про особистість, що використовуються при побудові теорій
- •76. Теоретичні методи дослідження особистості
- •77. Спостереження, бесіда як метод дослідження особистості
- •78. Тестування як метод дослідження особистості
- •79. Експериментальні дослідження особистості
- •80. Сучасні погляди на природу особистості: дискурсивна психологія
- •81. Сучасні погляди на природу особистості: когнітивний підхід
18. Системний підхід до розуміння особистості.
В системному підході ос-сть розглядається як суб’єкт діяльності.
Хар-ки системи (підходів):
1) Цілісність - несводимость любой системы к сумме образующих ее частей и невыводимость из какой-либо части системы ее свойств как целого;
2) Структурність - связи и отношения элементов системы упорядочиваются в некоторую структуру, которая и определяет поведение системы в целом;
3) Плани (розглядання чогось в психології):
*певна одиниця, що має закономірності і властивості;
*вона є частиною більш загальної макроструктури – ос-сть в соціумі;
*мікроструктури (мікросистеми) в ній (ос-сті) – це потреби, мотиви, установки, а також індивідні властивості.
*умови існування і взаємодії.
4) багатомірність прояву психічних явищ.
5) ієрархічність – системо утворюючий фактор (спрямованість ос-сті, спільна діяльність), каждый компонент системы может рассматриваться как система, в которую входит другая система, т. е. каждый компонент системы может быть одновременно и элементом (подсистемой) данной системы, и сам включать в себя другую систему;
6) багатоплановість опису псих.явищ.- каждая система, являясь сложным объектом, в принципе не может быть сведена только к какой-то одной картине, одному отображению, что предполагает для полного описания системы сосуществования множества разных ее отображений;
7) дослідження явища розвитку – людина є елементом різних с-м, і згодом вона набуває властивостей с-м, до яких вона належить: фіз., біолог., соц., духовна.
С-мний підхід відповідає на питання «навіщо потрібна ос-сть?»
19. Рівнева організація особистості
3 рівні, через які ми визначаємо о-сть:
1) індивідні властивості – умови розвитку ос-сті, визначають формально-динамічні хар-ки (передають стан людини в даний момент часу)
Складність, стереотипність, гнучкість, продуктивність, плавність
2) соціальний (соціогенезу) – відношення з іншими людьми. Дає типові норми/ рішення до аг.проблем. Соціотипова поведінка.
Рль може існувати у вигляді певних соц.установок, цінносте, мотивів. Соц.роль отримує певний ос-сний смисл. Мехаізм, що дозволяє переймати типову поведінку – наслідування і соціалізація.
3) інструментальні стильові хар-ки ос-сті: інтелект, здібності, характер.
20. Продуктивні та інструментальні прояви особистості
При изучении проявлений личности как субъекта деятельности могут быть выделены два плана анализа этих проявлений: продуктивный и инструментальный.
Под продуктивными проявлениями личности прежде всего имеются в виду те процессы активности личности, в которых личности приходится осуществлять выбор между различными мотивами, позициями и ролями, отыскивать, а иногда и создавать приемы и средства для овладения своим поведением, использовать различные защитные механизмы и средства для разрешения и перестройки приводящих к отклонению от нормативно заданной линии поведения ситуаций. К продуктивным проявлениям личности как субъекта деятельности также относятся те преобразования, те «личностные вклады» (В. А. Петровский), которые личность своими действиями вносит в смысловую сферу других людей и культуру. Если продуктом первого обозначенного круга проявлений личности как субъекта деятельности является прежде всего преобразование себя, то продуктом второго круга проявлений — преобразование других.
К инструментальным проявлениям личности как субъекта деятельности относятся характер и способности. При этом характер понимается как фиксированная форма смыслового опыта, смысловых установок личности, актуализирующихся в присущем данной личности индивидуальном стиле действования, посредством которого достигаются те или иные мотивы личности. Если мотивационные линии задают стратегию жизни личности, то характер определяет тактику поведения личности, действующей ради достижения своих мотивов. Что же касается способностей, то они, как отмечают придерживающиеся самого разного понимания генезиса способностей советские психологи (А. Н. Леонтьев, С. Л. Рубинштейн, Б. М. Теплов), определяют меру успешности и эффективности деятельности, а тем самым в конечном итоге и степень продуктивности проявлений личности как субъекта деятельности.