Соціально-трудові відносини у 2010 році
І. Кількісний та якісний склад найманих працівників
Соціально-трудові відносини охоплюють питання зайнятості населення, заробітної плати, соціального страхування, відновлення професійних навичок працівників, колективно-договірного регулювання та відносяться до пріоритетних напрямів державної політики.
За даними вибіркового обстеження домогосподарств з питань економічної активності кількість економічно активного населення віком 15–70 років у 2010р. порівняно з 2009р. зменшилась на 4,6 тис. осіб або на 0,7% і становила 635,5 тис. осіб, з яких 91,4% були зайняті економічною діяльністю, а решта відповідно до методології Міжнародної Організації Праці (МОП) класифікувались, як безробітні, тобто особи, які не мали роботи, але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою державної служби зайнятості. Кількість економічно активного населення працездатного віку за цей період зменшилась на 0,8% і становила 571,5 тис. осіб. Рівень економічної активності становив 64,7% до усього населення віком 15–70 років, 72,2% – для осіб працездатного віку.
Кількість зайнятого населення віком 15–70 років за 2010р. становила 580,6 тис. осіб, з яких 516,6 тис. (89,0%) – особи працездатного віку. Рівень зайнятості за цей період збільшився з 58,5% до 59,1% і перевищував середній показник по Україні на 0,6 в.п. Значення даного показника по Хмельницькій області порівняно з сусідніми Вінницькою, Чернівецькою, Рівненською та Тернопільською областями було вище відповідно на 1,6 в.п., 1,7 в.п., 2,4 в.п. та 4,9 в.п.
Кількість безробітних у віці 15–70 років, визначених за методологією МОП, у 2010р. порівняно з 2009р. зменшилась на 6,2 тис. осіб або на 10,1% і становила 54,9 тис. осіб. Рівень безробіття зменшився на 0,9 в.п. і становив 8,6% населення зазначеного віку, що на 0,5 в.п. більше, ніж в цілому по Україні. Значення цього показника по Хмельницькій області нижче порівняно з сусідніми областями – Вінницькою, Тернопільською та Рівненською відповідно на 1,4 в.п., 1,9 в.п., 2,8 в.п.
У 2010 році на підприємствах, в установах, організаціях області працювало 250,7 тис. найманих працівників1. Крім того, за зовнішнім сумісництвом та за договорами цивільно-правового характеру на підприємствах було зайнято 12,5 тис. осіб. Із кожних 100 найманих працівників 22 працювало у промисловості, 20 – у закладах освіти, 14 – в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги, 9 – у сільському господарстві.
В області залишається високий рівень мобільності кадрів. Так, коефіцієнт валового обороту робочої сили (відношення кількості прийнятих та вибулих до середньооблікової кількості працівників) у 2010 році становив 50,8%. Найвищий рівень мобільності кадрів на підприємствах таких видів діяльності, як сільське і рибне господарство, торгівля, хімічне виробництво, виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів.
Використання робочої сили у 2010р. характеризувалося значними обсягами вимушеної неповної зайнятості. Так, у режимі скороченого робочого дня (тижня) у 2010р. працювало 37,4 тис. осіб (14,9% середньооблікової кількості штатних працівників). Більше половини із зазначеної кількості – це працівники промисловості, зокрема, підприємств з виробництва електричного, електронного та оптичного устатковання, виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, виробництва транспортних засобів та устатковання, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, ще 12,1% – працівники транспорту та зв’язку, 10,6% – будівництва.
Кількість працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення робіт), у 2010р. становила 15,3 тис. осіб (6,1% середньооблікової кількості штатних працівників). І поширені були такі відпустки, головним чином, на
підприємствах промисловості та будівництва (відповідно 63,9% та 17,1% від загальної кількості працівників області, які перебували у зазначених відпустках).
–––––––––––––
1 Тут і далі дані наведено по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.
ІІ. Оплата праці та стан її виплати
Заробітна плата є основним джерелом доходу найманих працівників, основою формування їхнього добробуту.
У 2010 році зберігалась тенденція підвищення рівня оплати праці та темпів приросту цього показника. Так, середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за 2010 рік становила 1786 грн., що на 22,7% більше, ніж у 2009 році (у 2009р. до 2008р. – 6,4%).
Незважаючи на достатньо високі темпи зростання заробітної плати, її номінальний рівень залишається низьким. Середня заробітна плата по області була на 20,2% нижча середньої по Україні, і водночас перевищувала цей показник серед сусідніх областей – Вінницької, Чернівецької та Тернопільської на 0,2%, 0,8% та 7,7% відповідно.
Приріст реальної заробітної плати відставав від приросту номінальної заробітної плати під впливом зростання споживчих цін на товари та послуги. Але темп її зростання був вищим, ніж у попередні два роки і становив 111,7%.
Найбільш оплачуваними у 2010 році традиційно залишалися працівники фінансових установ, розмір оплати праці яких перевищив середній показник по області в 1,9 раза, серед промислових видів діяльності – підприємства з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води (в 1,8 раза).
Разом з тим заробітна плата працюючих у закладах освіти, культури та спорту, охорони здоров’я залишається нижчою на 3,1%–14,9% за середню по економіці області. Це свідчить про низьку вартість робочої сили у видах діяльності, які забезпечують надання соціально важливих послуг.
Значно нижчою залишається заробітна плата працівників готельно-ресторанного господарства, рибальства та рибництва, підприємств з виробництва текстилю, одягу, хутра та виробів із хутра, а також на підприємствах з оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів. Співвідношення рівня оплати праці в зазначених видах діяльності з середнім по економіці не перевищує 57%.
Середній розмір оплати праці в усіх регіонах був вищим за прожитковий мінімум для працездатної особи, при цьому лише у п’яти з них заробітна плата була вища за середню по області (м.Нетішин – 3934 грн., м.Шепетівка – 1946 грн., м.Хмельницький – 1922 грн., м.Славута – 1922 грн. та Кам’янець-Подільський район – 1792 грн.). Найнижчий рівень заробітної плати, який не перевищував 79,0% від середнього по області, спостерігався у Старосинявському, Білогірському, Старокостянтинівському та Хмельницькому районах. Співвідношення максимального її значення у м.Нетішині та мінімального у Старосинявському районі залишається суттєвим – 2,9 раза.
В області дещо покращилася ситуація із своєчасністю виплати заробітної плати. Протягом 2010 року загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати зменшилася на 18,6%, або на 4,3 млн.грн. (за 2009 рік відбулося збільшення на 20,0%, або на 3,8 млн.грн.).
Загалом обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 січня 2011р. становив 18,7 млн.грн., і дорівнював 1,5% загальної суми боргу в цілому по Україні. Якщо в цілому по економіці області обсяг невиплаченої заробітної плати на початок січня 2011р. становив 3,5% фонду оплати праці, нарахованого за грудень 2010р., то серед видів економічної діяльності він коливався від 2,1% у сільському господарстві до 134,0% у рибальстві та рибництві. У структурі боргу на 1 січня 2011р. сума заборгованості, яка утворилася на економічно активних підприємствах, становила 39,3%, на підприємствах, щодо яких реалізуються процедуру відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом – 56,7% та 4,0% – на підприємствах економічно неактивних або таких, які призупинили свою діяльність у 2010р. і попередніх роках.
Основна частка боргу із заробітної плати на початок січня 2011р. не виплачена підприємствами промисловості (67,4%), ще 8,8% – підприємствами будівництва. При цьому з кожних 100 невиплачених гривень 27 заборгували своїм працівникам підприємства м.Шепетівки, по 18 – Полонського району та м.Хмельницького.
