- •1. Предмет історії економічних вчень та концептуальні засади її вивчення.
- •2. Історичні джерела та методи дослідження економічних поглядів та вчень
- •3. Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
- •4. Місце історії економічних вчень в системі людського знання, значення курсу
- •5. Внесок українських вчених у вивчення історії економічної теорії.
- •6. Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
- •7. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу.
- •8. Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
- •10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
- •11. Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
- •12. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •13. Економічні погляди кантоністів.Фома Аквінський.(Аквінат)
- •19. Теорія грошового балансу пізнього меркантилізму (т. Мен, а. Монкретьєн, а. Серра)
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині
- •42. Економічні погляди ф. Ліста «індустріального виховання нації»
- •43.Економічні погляди представників старої історичної школи
- •47. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.Візер.
- •49. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •51. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •61. Загальна характеристика інституціоналізму: характерніознаки, етапи та напрямкирозвитку.
- •62. Ранній інституціоналізм (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл)
- •Неоінституціоналізм (Дж. Ґелбрейт, р. Коуз).
- •Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •Інституціоналізм в українській економічній думці (м. Бунге, о. Миклашевський, в. Левицький, г. Симоненко).
- •66. Територіальна фінансова економетрія м. Яснопольського
- •67. Еволюціянеокласичнихідей у хх ст.
- •68.Виникнення та загальна характеристика неолібералізму як самостійноїсистемипоглядів на проблему державного регулюванняекономіки.
- •69. Національні особливості неоліберальних концепцій: лондонська (ф. Хайєк), фрейбурзька (в. Ойкен, л. Ерхард), паризька (м. Алле) та чиказька (м. Фрідмен) школи.
- •70. Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас).
- •71. Неокласичний синтез (Дж. Ґікс, ф. Модільяні, п. Самуельсон).
- •72. Розробка теорії кооперації в українській економічній думці (м. Левитський, б. Мартос, о. Мицюк, і. Витанович).
- •73. Дослідження фінансової експлуатації України радянським центром (м. Волобуєв, в. Доброгаєв, є. Гловінський, к. Кононенко, і. С. Коропецький).
- •74. Криза економічної науки в радянськийперіод, їїформування за соціальнимзамовленням.
- •75. Порівняльні економічні системи в дослідженнях в. Голубничого
- •76. Розвиток ідей фізичної економії м. Руденком.
- •77. Історико-економічні дослідження українських вчених (п. Лященко, о. Оглоблін, і. Гуржій, б. Винар, е. Лортікян, с. Злупко, і. С. Коропецький).
- •78. Загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи історико-економічних досліджень. Проблема періодизації історії економічних вчень
- •79. Історичні джерела та їх інтерпретація в історії економічної думки. Видатні дослідники історії економічних вчень
- •80. Економічні проблеми у писемних пам’ятках стародавнього Сходу.
- •81.Порівняльна характеристика економічних поглядів населення стародавнього Сходу та економічної думки античного світу.
- •82.Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.
- •83. Вплив християнства на розвиток економічної думки європейського середньовіччя
- •84.Економічні питання у давньоруських писемних пам’ятках.
- •86.Теоретичні засади політики меркантилізму. Порівняльна характеристика раннього та пізнього меркантилізму.
- •87.Ідеї та політика меркантилізму в Україні. Аналіз політики Петра і з позицій теорії та практики меркантилізму.
- •88.Аналіз меркантилістами грошового обігу та розробка кількісної теорії грошей.
- •89.Трактування поняття „класична політекономія” в історико-економічній літературі. Періодизація еволюції класичної політичної економії.
- •90.Погляди фізіократів на соціально-економічну структуру суспільства. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці”
- •91. Ідеї фізіократизму в Україні – «Домоводство» в. Каразина
- •92. А.Сміт як ідеолог системи вільного під-ва та фритредерської зов. Політики . Загальна хар-ка праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»
- •93. Вчення д. Рікардо про земельну ренту, зарплату та прибуток. Кількісна концепція грошей в дослідженнях д. Рікардо.
- •95. Економічна концепція Дж. С. Мілля
- •98. Сутність й етапи маржинальної революції.
- •100. Розробка теорії рівноваги економічної системи л.Вальрасом та а.Маршалом.
- •101.Економіко-математичні концепції а. Курно та с. Джевонса.
- •102.Класичний напрям в українській економічній думці.
- •103.Становлення та розвиток історико-етичного напряму політичної економії в Україні.
- •104.Київська наукова школа політичної економії: теоретичні засади, представники, новаторські здобутки.
- •105.Чернігівська статистична школа
- •106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини хіх‑початку хх ст.
- •107. Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини хіх‑початку хх ст.
- •108.Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки с. Подолинського.
- •109.Започаткування економетрії українським економістом п. Чомпою.
- •110.Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
- •111.Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера та ф. Хаєка.
- •112.Математична школа в політичній економії (а. Курно, г. Госсен, с. Джевонс, л. Вальрас, в. Парето, є. Слуцький).
- •113.Загальна характеристика раннього інституціоналізму (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчел).
- •114.Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •115.Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта
- •116.Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
- •117.Загальна характеристика неолібералізму та його методології.
- •118.Монетарна концепція м. Фрідмена. Сучасний монетаризм в економічній теорії та політиці.
- •119.Теорія «соціального ринкового господарства» в. Ойкена та історичний досвід її практичної реалізації.
- •120.Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».
- •Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас). Неокласичне відродження.
9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
Катон (234-149 до н.е.) Трактат “Землеробство” узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького гос-ва з певною ринковою орієнтацією. Он вважав землеробство за найліпше заняття. Для підвищення дохідності дає поради щодо облаштування гос-ва, орієнтації в ньому виробництва і праці рабів. Радить мати меньше обладнання. Не надає великого значення засобам вир-ва, але вилику увагу приділяє рабам і організації їх праці (суворо поводитись, сіяти ворожнечу між рабами). Вперше визначив категорії організації праці, продуктивності праці і технологічні категорії.
Брати Гракхі (162-133 до н.е.) опрацьовували проекти аграрних реформ , які полягали:
відновлення та зміцнення землеволодіння;
повернення збіднівших дрібних виробників до господарської діяльності;
обмеження розмірів земельних ділянок, що можуть бути у розпорядженні одного господаря.
Варрон (116-27 до н.е.) У трактаті ”Про сільське гос-во” знайшло відображення зростання товарності рабовласницьких гос-в та їх перетворенні на гос-ва напівнатурального-напівтоварного типу. Показав, що розвиток рабовласницького вир-ва веде до його занепаду, який визначається широким використанням товарно-грошових відносин. Показав шляхи повернення до рабовласництва і відновлення натурального обміну.
Колумелла (1ст. н.е.) “Про сільське гос-во”-своєрідний огляд стану античного сільського гос-ва в період кризи рабовласництва. Запропонував цілу систему заходів для раціональної організації рабовласницького гос-ва. Прагнучи розробити принципи ефективної організації праці рабів, рекомендував запровадити поділ праці, спеціалізацію, використання кваліфікованої рабської праці, велике значення приділяє характеру відносин між паном і рабом. Засоби впливу на рабів: від в’язниці до жартів та розмови. Заперечував Варрону і доводив необхідність вільної праці з метою підвищення її продуктивності.
10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
Про суспільно-економічні погляди Анахарсія можна судити з його листів-звернень до Солона та інших правителів кінця VI - початку V ст. до н. е. У них постає образ мислителя-гуманіста, шанувальника рідної мови і патріота. У листі до Солона мудрець з Подніпров´я наголошував, що елліни - не мудріші від варварів. "Ознаки мудрості, як і ознаки розуму, - писав він, - у варварів і греків одні й ті ж". Коли йдеться про людські цінності, то не в мові суть, а в поглядах, котрими різняться і грек від грека. Наприклад, спартанці викликають захоплення завдяки своїм подвигам, а не мові. У листі до афінян Анахарсій писав: "Ви купуєте, не задумуючись, у варварів, лише б вони продавали по справедливій ціні... Чому ви так високо цінуєте варварські тканини, а мову варварів зневажаєте?".
Тут вжито поняття товару, справедливої ціни, тканини, що належать до економічних і виробничих категорій. Вони не тільки свідчать про високий рівень економічного мислення, але й розвинутість товарно-економічних відносин, інтенсивний обмін населення материкової України з еллінами. Відстоюючи гідність рідної мови, Анахарсій водночас виходив з економічної необхідності спілкування між народами.
Анахарсій був прихильником економічної діяльної позиції. Щоб досягти мети, зазначав він, потрібно "вести розумне й сповнене турбот життя", не топити розум у великій кількості "незмішаного вина".
Відстоюючи людяне ставлення правителів до підлеглих, Анахарсій водночас засуджував купецьку захланність, шкоду від якої він проілюстрував у листі Крезові, де розповів про потоп з чужим вантажем у Дунаї. Подібне, зазначав він, може трапитися з багатіями. "Скіфи вільні від подібних бід. Вся земля в нас належить всім. Все, що вона приносить сама по собі, ми приймаємо; а до того, що приховує, ми пориваємося. Оберігаючи нашу худобу від диких звірів, навзаєм ми отримуємо молоко і сир. Зброєю ми користуємося не для того, щоб нападати на інших, але у випадку необхідності для оборони". Належно оцінив внесок Анахарсія у теорію грошей К. Маркс. "Коли спитали Анахарсія, навіщо еллінам гроші, він відповів: для рахунку", - занотував К. Маркс у "Капіталі".