Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ист.екон.учен. 1-120 (Яцюк+Олейник).docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
321.74 Кб
Скачать

9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).

Катон (234-149 до н.е.) Трактат “Землеробство” узагальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького гос-ва з певною ринковою орієнтацією. Он вважав землеробство за найліпше заняття. Для підвищення дохідності дає поради щодо облаштування гос-ва, орієнтації в ньому виробництва і праці рабів. Радить мати меньше обладнання. Не надає великого значення засобам вир-ва, але вилику увагу приділяє рабам і організації їх праці (суворо поводитись, сіяти ворожнечу між рабами). Вперше визначив категорії організації праці, продуктивності праці і технологічні категорії.

Брати Гракхі (162-133 до н.е.) опрацьовували проекти аграрних реформ , які полягали:

  • відновлення та зміцнення землеволодіння;

  • повернення збіднівших дрібних виробників до господарської діяльності;

  • обмеження розмірів земельних ділянок, що можуть бути у розпорядженні одного господаря.

Варрон (116-27 до н.е.) У трактаті ”Про сільське гос-во” знайшло відображення зростання товарності рабовласницьких гос-в та їх перетворенні на гос-ва напівнатурального-напівтоварного типу. Показав, що розвиток рабовласницького вир-ва веде до його занепаду, який визначається широким використанням товарно-грошових відносин. Показав шляхи повернення до рабовласництва і відновлення натурального обміну.

Колумелла (1ст. н.е.) “Про сільське гос-во”-своєрідний огляд стану античного сільського гос-ва в період кризи рабовласництва. Запропонував цілу систему заходів для раціональної організації рабовласницького гос-ва. Прагнучи розробити принципи ефективної організації праці рабів, рекомендував запровадити поділ праці, спеціалізацію, використання кваліфікованої рабської праці, велике значення приділяє характеру відносин між паном і рабом. Засоби впливу на рабів: від в’язниці до жартів та розмови. Заперечував Варрону і доводив необхідність вільної праці з метою підвищення її продуктивності.

10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.

Про суспільно-економічні погляди Анахарсія можна судити з його листів-звернень до Солона та інших правителів кінця VI - початку V ст. до н. е. У них постає образ мислителя-гуманіста, шанувальника рідної мови і патріота. У листі до Солона мудрець з Подніпров´я наголошував, що елліни - не мудріші від варварів. "Ознаки мудрості, як і ознаки розуму, - писав він, - у варварів і греків одні й ті ж". Коли йдеться про людські цінності, то не в мові суть, а в поглядах, котрими різняться і грек від грека. Наприклад, спартанці викликають захоплення завдяки своїм подвигам, а не мові. У листі до афінян Анахарсій писав: "Ви купуєте, не задумуючись, у варварів, лише б вони продавали по справедливій ціні... Чому ви так високо цінуєте варварські тканини, а мову варварів зневажаєте?".

Тут вжито поняття товару, справедливої ціни, тканини, що належать до економічних і виробничих категорій. Вони не тільки свідчать про високий рівень економічного мислення, але й розвинутість товарно-економічних відносин, інтенсивний обмін населення материкової України з еллінами. Відстоюючи гідність рідної мови, Анахарсій водночас виходив з економічної необхідності спілкування між народами.

Анахарсій був прихильником економічної діяльної позиції. Щоб досягти мети, зазначав він, потрібно "вести розумне й сповнене турбот життя", не топити розум у великій кількості "незмішаного вина".

Відстоюючи людяне ставлення правителів до підлеглих, Анахарсій водночас засуджував купецьку захланність, шкоду від якої він проілюстрував у листі Крезові, де розповів про потоп з чужим вантажем у Дунаї. Подібне, зазначав він, може трапитися з багатіями. "Скіфи вільні від подібних бід. Вся земля в нас належить всім. Все, що вона приносить сама по собі, ми приймаємо; а до того, що приховує, ми пориваємося. Оберігаючи нашу худобу від диких звірів, навзаєм ми отримуємо молоко і сир. Зброєю ми користуємося не для того, щоб нападати на інших, але у випадку необхідності для оборони". Належно оцінив внесок Анахарсія у теорію грошей К. Маркс. "Коли спитали Анахарсія, навіщо еллінам гроші, він відповів: для рахунку", - занотував К. Маркс у "Капіталі".