- •1. Предмет історії економічних вчень та концептуальні засади її вивчення.
- •2. Історичні джерела та методи дослідження економічних поглядів та вчень
- •3. Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
- •4. Місце історії економічних вчень в системі людського знання, значення курсу
- •5. Внесок українських вчених у вивчення історії економічної теорії.
- •6. Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
- •7. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу.
- •8. Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
- •10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
- •11. Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
- •12. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •13. Економічні погляди кантоністів.Фома Аквінський.(Аквінат)
- •19. Теорія грошового балансу пізнього меркантилізму (т. Мен, а. Монкретьєн, а. Серра)
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині
- •42. Економічні погляди ф. Ліста «індустріального виховання нації»
- •43.Економічні погляди представників старої історичної школи
- •47. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.Візер.
- •49. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •51. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •61. Загальна характеристика інституціоналізму: характерніознаки, етапи та напрямкирозвитку.
- •62. Ранній інституціоналізм (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл)
- •Неоінституціоналізм (Дж. Ґелбрейт, р. Коуз).
- •Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •Інституціоналізм в українській економічній думці (м. Бунге, о. Миклашевський, в. Левицький, г. Симоненко).
- •66. Територіальна фінансова економетрія м. Яснопольського
- •67. Еволюціянеокласичнихідей у хх ст.
- •68.Виникнення та загальна характеристика неолібералізму як самостійноїсистемипоглядів на проблему державного регулюванняекономіки.
- •69. Національні особливості неоліберальних концепцій: лондонська (ф. Хайєк), фрейбурзька (в. Ойкен, л. Ерхард), паризька (м. Алле) та чиказька (м. Фрідмен) школи.
- •70. Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас).
- •71. Неокласичний синтез (Дж. Ґікс, ф. Модільяні, п. Самуельсон).
- •72. Розробка теорії кооперації в українській економічній думці (м. Левитський, б. Мартос, о. Мицюк, і. Витанович).
- •73. Дослідження фінансової експлуатації України радянським центром (м. Волобуєв, в. Доброгаєв, є. Гловінський, к. Кононенко, і. С. Коропецький).
- •74. Криза економічної науки в радянськийперіод, їїформування за соціальнимзамовленням.
- •75. Порівняльні економічні системи в дослідженнях в. Голубничого
- •76. Розвиток ідей фізичної економії м. Руденком.
- •77. Історико-економічні дослідження українських вчених (п. Лященко, о. Оглоблін, і. Гуржій, б. Винар, е. Лортікян, с. Злупко, і. С. Коропецький).
- •78. Загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи історико-економічних досліджень. Проблема періодизації історії економічних вчень
- •79. Історичні джерела та їх інтерпретація в історії економічної думки. Видатні дослідники історії економічних вчень
- •80. Економічні проблеми у писемних пам’ятках стародавнього Сходу.
- •81.Порівняльна характеристика економічних поглядів населення стародавнього Сходу та економічної думки античного світу.
- •82.Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.
- •83. Вплив християнства на розвиток економічної думки європейського середньовіччя
- •84.Економічні питання у давньоруських писемних пам’ятках.
- •86.Теоретичні засади політики меркантилізму. Порівняльна характеристика раннього та пізнього меркантилізму.
- •87.Ідеї та політика меркантилізму в Україні. Аналіз політики Петра і з позицій теорії та практики меркантилізму.
- •88.Аналіз меркантилістами грошового обігу та розробка кількісної теорії грошей.
- •89.Трактування поняття „класична політекономія” в історико-економічній літературі. Періодизація еволюції класичної політичної економії.
- •90.Погляди фізіократів на соціально-економічну структуру суспільства. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці”
- •91. Ідеї фізіократизму в Україні – «Домоводство» в. Каразина
- •92. А.Сміт як ідеолог системи вільного під-ва та фритредерської зов. Політики . Загальна хар-ка праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»
- •93. Вчення д. Рікардо про земельну ренту, зарплату та прибуток. Кількісна концепція грошей в дослідженнях д. Рікардо.
- •95. Економічна концепція Дж. С. Мілля
- •98. Сутність й етапи маржинальної революції.
- •100. Розробка теорії рівноваги економічної системи л.Вальрасом та а.Маршалом.
- •101.Економіко-математичні концепції а. Курно та с. Джевонса.
- •102.Класичний напрям в українській економічній думці.
- •103.Становлення та розвиток історико-етичного напряму політичної економії в Україні.
- •104.Київська наукова школа політичної економії: теоретичні засади, представники, новаторські здобутки.
- •105.Чернігівська статистична школа
- •106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини хіх‑початку хх ст.
- •107. Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини хіх‑початку хх ст.
- •108.Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки с. Подолинського.
- •109.Започаткування економетрії українським економістом п. Чомпою.
- •110.Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
- •111.Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера та ф. Хаєка.
- •112.Математична школа в політичній економії (а. Курно, г. Госсен, с. Джевонс, л. Вальрас, в. Парето, є. Слуцький).
- •113.Загальна характеристика раннього інституціоналізму (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчел).
- •114.Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •115.Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта
- •116.Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
- •117.Загальна характеристика неолібералізму та його методології.
- •118.Монетарна концепція м. Фрідмена. Сучасний монетаризм в економічній теорії та політиці.
- •119.Теорія «соціального ринкового господарства» в. Ойкена та історичний досвід її практичної реалізації.
- •120.Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».
- •Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас). Неокласичне відродження.
115.Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта
Джон Кеннет Гелбрейт (1909 р. нар.) в працях, опублікованих у 50-х рр., Гелбрейт розглядає техніку, як основу економічного прогресу. А в його «Новому індустріальному суспільстві» (1967) знайшли найповніше відображення позиції теоретиків «індустріального інституціоналізму»1. У «Новому індустріальному суспільстві» Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку зв’язує з технічним прогресом. Технічний прогрес у нього є сутністю, що саморозвивається, породжує сама себе. Технічний прогрес і організація визначають економічну форму суспільства.
Гелбрейт виділяє дві форми капіталістичної економіки з погляду рівня техніки, масштабів виробництва і форми організації підприємств — великі корпорації і дрібне виробництво
Індустріальна система, за Гелбрейтом, у свою чергу, визначається високорозвиненою технікою, котра зумовлює всі інші її ознаки: панування корпорацій у вирішальних сферах економіки; необхідність великих капіталовкладень; ускладнення умов і зростання витрат часу на виконання завдань, що постають перед виробництвом у зв’язку зі збільшенням ролі наукових досліджень і необхідності належних лабораторних випробувань; підвищення вимог до кваліфікації робітників і керуючих корпораціями; і, нарешті, потреба у ліквідації ризику для великих корпорацій, котра потребує планування.
У «індустріальному суспільстві» формується, як зазначає Гелбрейт, нова класова структура. За умов «зрілої корпорації» і панування «техноструктури» нібито зникає конфлікт між багатими і бідними. Йому на зміну приходить новий конфлікт, породжений науково-технічним прогресом — між «класом освічених» і «неосвічених та малоосвічених». Вирішальною силою «індустріального суспільства» стає «клас освічених», складовою частиню якого є «техноструктура». Ця теорія Гелбрейта, на його власне визнання, мала на меті спростувати марксистське вчення про протилежність інтересів праці та капіталу.
Велику роль в «індустріальному суспільстві» Гелбрейт надає державі. Технічний прогрес у нього автоматично зумовлює необхідність втручання держави в економічне життя.
116.Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
Теорія суспільного вибору. Ця теорія сформувалась у 60-х рр. Її автором визнають видатного американського економіста Джеймса М. Б’юкенена (1919 р. нар.).
В основу теорії суспільного вибору покладено ідею виявлення взаємозалежності політичних і економічних явищ, застосування економічних методів до вивчення політичних процесів. Б’юкенен виходить із припущення, що принцип раціональної економічної поведінки людини може бути застосований у дослідженні будь-якої сфери діяльності, де людина робить вибір, у тім числі і в дослідженні політичних процесів.
Політику Б’юкенен трактує як обмін. «Політика, — писав він, — є складною системою обміну між індивідами, що в ній останні колективно намагаються досягти своєї приватної мети, оскільки не можуть реалізувати її з допомогою звичайного ринкового обміну»2. Проте повної аналогії між політичною і ринковою системами провести не можна. У них різна структура. Якщо на ринку відбувається добровільний обмін товарами, то в політиці люди змушені платити податки в обмін на якісь суспільні блага. Споживачем цих благ є суспільство в цілому. Різниця між ринковим і політичним обміном полягає і в тім, що його учасники мають різну мету. На ринку відбувається взаємовигідний обмін. У політиці існують різні погляди й переконання, а люди, котрі посідають державні посади, не завжди керуватимуться виключно міркуваннями суспільного блага, пошуками добра і справедливості. Як і звичайний споживач чи підприємець, вони будуть домагатися максимізації власної вигоди. Процес прийняття рішень схожий на різновид ринкової угоди: ви мені — я вам. Ви мені — голоси на виборах, я вам вигідні закони, ліцензії тощо.
Отже, в політиці не існує взаємовигідного обміну. Прихильники теорії суспільного вибору роблять висновок про існування політичної нерівності, що зумовлена економічними причинами. Це — нерівність в одержанні інформації, її перекручення, прийняття чиновниками, парламентарями рішень, які допомогли б їм бути переобраними (популістських), або рішень, що сприятимуть інтересам організованих груп тиску (лобі), але є неефективними для суспільства в цілому.
Ураховуючи ці суперечності, прихильники теорії суспільного вибору пропонують реформування політичної системи. Це реформування передбачає поширення ринкових відносин на політичну сферу. Політика, наголошували вони, може і мусить будуватись на таких самих взаємовигідних договірних умовах, як і ринковий обмін.