108.Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки с. Подолинського.

С. А. Подолинський (1850—1891) — видатний український учений, громадський діяч. Лікар за освітою, він написав низку праць з питань економіки. У середині 70-х рр. ХІХ ст. він спільно з уже згадуваним О. Терлецьким організує у Відні видання соціалістичної літератури українською мовою, літератури, яка широко використовувалась народниками. Було, зокрема, видано праці С. Подолинського «Парова машина», «Про бідність» та інші. У цих брошурах він намагався викласти в популярній формі теорію додаткової вартості К. Маркса. 1880 р. було опубліковано його працю «Ремесла і фабрики на Україні», що стала першою спробою застосування економічного вчення К. Маркса до конкретної економічної дійсності України.

Але найвидатнішою його працею, що зробила справжній прорив у світовій науці, стала стаття «Праця людини і її відношення до розподілу енергії», опублікована в журналі «Слово» у 1880 р., а також у багатьох зарубіжних виданнях. У цій статті Подолинський уперше у світовій науці розробив енергетичну теорію органічного життя. Критично розглянувши тогочасні енергетичні теорії, він аналізує розподіл енергії у всесвіті та роль праці у її збереженні й нагромадженні, даючи нове природничо-наукове визначення праці, що збільшує енергетичний бюджет людства.

Результати свого дослідження Подолинський сформулював у десяти тезах-висновках. Передовсім учений наголошує на тому, що загальна кількість енергії, яка нагромаджена на землі і є в розпорядженні людства, поступово збільшується за рахунок праці. Він уперше у світовій науці висловив гіпотезу про можливість безпосереднього синтезу продуктів харчування з неорганічних елементів.

У французькому варіанті праці Подолинський зробив висновок, що позбавити людство від марнотратства природних ресурсів і забезпечити найбільше акумулювання енергії може лише соціалізм. Згодом ідеї Подолинського знайшли втілення в ученні В. Вернадського про ноосферу тощо.

109.Започаткування економетрії українським економістом п. Чомпою.

У 1904 р. П. Чомпа опублікував "Порадник у грошових і податкових справах", щоб розповісти людям про гроші, заощадження, забезпечення, позику, заповіт, цінні папери, вклади, економічні обчислення, контроль, всякі податки та ін.

"Порадник" спирається на твердження, що "багатство народу є дитиною освіти, праці та ощадливості...". Передмову автор присвятив аналізові марнотратства. "Тратимо, - писав він, - наші сили на безплідні суперечки і заняття, марнуємо час, працю, а передусім надто багато без потреби грошей".

У першій половині 1910 р. П. Чомпа завершив дослідження "Нариси економетрії і на національній економії вибудованої природної теорії бухгалтерії". Розшифровує цю назву підзаголовком, в якому відзначено, що на основі економетричних рівнянь доведено фальшивість тогочасної розробки балансів

У передмові до книги, яка заклала основи економетрії - нової науки XX ст., автор передусім критикував тогочасну методологію складання балансів. "Наші баланси - не зрозумілі!" - заявляв П. Чомпа. Наприклад, товари оцінюються інакше, ніж валюти, інакше рухоме, ніж нерухоме майно. Це стосується майна одноосібного власника торговельного підприємства, майна члена товариства з обмеженою відповідальністю тощо. Це, на думку П. Чомпи, є наслідком відсутності належної наукової основи в обліку. Через те дотеперішні теоретики балансів доходять хибних висновків і практичних рекомендацій. "Науковий характер теорії обліку, - пише економіст, - можна знайти лише за допомогою політекономії за підтримки юриспруденції і математики". У цих міркуваннях П. Чомпа сформулював свою теоретичну позицію, завдяки якій передбачалося проникнути у внутрішній зміст явищ і процесів при складанні балансів.