82.Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.

Анахарсій був прихильником економічної діяльної позиції. Щоб досягти мети, зазначав він, потрібно "вести розумне й сповнене турбот життя", не топити розум у великій кількості "незмішаного вина". Однак найрельєфніше в листах-роздумах Анахарсія окреслено захист свободи, протест проти гніту, приниження особистості та людської гідності. Тиранові Ґіпарсові Анахарсій радив залишити "гральні кості і пиятику", звернутись до справ корисних. "Роби добро друзям і прохачам", - закликав Анахарсій. Пам´ятати і робити добро радив він і Фразилоху. Мудрець поборював пристрасть і заздрість, які є ознаками негідної душі. "Скіфи, - писав Анахарсій, - ...радіють, коли іншим добре, і прагнуть лише того, що здається їм розумним". Ненависть, злість і будь-яку пристрасть, яка викликає невдоволення, вони завжди рішуче відкидають. У листі до жорстокого правителя Фракії Терея Анахарсій писав: "Жоден розумний правитель не вбиває своїх підлеглих, як і добрий пастух ніколи не знущається над вівцями... Було б краще, якби ти беріг тих, кими правиш".

Відстоюючи людяне ставлення правителів до підлеглих, Анахарсій водночас засуджував купецьку захланність, шкоду від якої він проілюстрував у листі Крезові, де розповів про потоп з чужим вантажем у Дунаї. Подібне, зазначав він, може трапитися з багатіями. "Скіфи вільні від подібних бід. Вся земля в нас належить всім. Все, що вона приносить сама по собі, ми приймаємо; а до того, що приховує, ми пориваємося. Оберігаючи нашу худобу від диких звірів, навзаєм ми отримуємо молоко і сир. Зброєю ми користуємося не для того, щоб нападати на інших, але у випадку необхідності для оборони".

У цьому листі описано не тільки господарство і характер скіфів, але й погляди власне Анахарсія, який понад усе цінував свободу, у листі царському синові він писав: "У тебе флейти і повний гаманець, у мене стріли і лук. Тому ти раб, а я вільний". У тому ж дусі він висловився в листі до Ганона. "Одежею, - писав Анахарсій, - мені слугує скіфська хлєна, взуттям - підошва власних ніг, постіллю вся земля, вся найкраща їжа: молоко, сир, м´ясо. Всі ласощі - голод. Я вільний від усього того, через що більшість людей у трудах". Ці висловлювання Анахарсія є яскравим свідченням стану філософської та економічної думки в Україні за кілька століть до нового літочислення. Її суттєвою прикметою є правдивість, людська гідність, рівність, свобода в поведінці, господарській та купецькій діяльності. Характерно, що живучи в період класичного рабства (VI-V ст. до н. е.), Анахарсій захищав підлеглих. Це його відрізняє, наприклад, від пізніших грецьких мислителів Платона і Арістотеля, які вважали рабство природним станом. Осуджуючи купецьку і взагалі багацьку захланність, Анахарсій своїм світоглядом близький до морально-етичних засад раннього християнства, а своїм розумінням людських цінностей перегукується із сковородинівським світобаченням, філософією серця, яка так потужно заявила про себе в новітній Україні