Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ист.екон.учен. 1-120 (Яцюк+Олейник).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
321.74 Кб
Скачать

76. Розвиток ідей фізичної економії м. Руденком.

М.Руденко на засадах нової економіко-філософської системи створив концепцію фізичної економії, яка є суттєвим внеском у розвиток світової економічної думки. Свою концепцію М.Руденко пов'язує з фізіократами, саме з них ідуть її витоки.Теоретична концепція М.Руденка викладена ним у збірнику економічних праць "Енергія прогресу: нариси з фізичної економії, що складається з чотирьох нарисів та трьох статей (1998 р.), і знайшла продовження в філософсько-космологічній праці "Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)" (2001). У своїх працях М.Руденко поглиблює і розвиває наукову парадигму С.Подолинського.

Свою економіко-філософську систему М.Руденко будує на засадах синтезу філософії, економіки, космології, математики, фізики та інших наук. Говорячи про методи пізнання, він підкреслює, що вони повинні базуватись на метафізичних засадах, а пізнання потрібно розпочинати з визначення субстанції. Основну увагу вчений приділяє аналізу додаткової вартості, яку він називає "енергією прогресу". Енергією прогресу М.Руденко називає саме абсолютну додаткову вартість. Абсолютна додаткова вартість, за його визначенням, це додаткова енергія Сонця, яку людство використовує для свого прогресу. А відносна додаткова вартість утворюється працею людини.Вчений не заперечує права на існування політичної економії, але робить висновок про необхідність розвитку фізичної економії. Адже людям притаманна не тільки суспільно-духовна, а й фізична сутність. А політична економія не вирішує фізичні проблеми. Ще спрощує економічні знання, робить їх однобокими і неефективними у вирішенні народногосподарських питань. Тому не політизація економічних знань, а підхід до аналізу з позицій природних законів може стати основою ефективного економічного розвитку.

77. Історико-економічні дослідження українських вчених (п. Лященко, о. Оглоблін, і. Гуржій, б. Винар, е. Лортікян, с. Злупко, і. С. Коропецький).

Окремі дослідження теорії і практики розвитку економіки України у складі Російської імперії на рубежі ХІХ-ХХ ст. проводилися як зарадянських часів, так і після розпаду СРСР. Із зазначеної проблематики широко відомі ґрунтовні праці таких вчених, якП. Лященко, О. Оглоблін, І. Гуржій, Б. Винар, Е. Лортікян, С. Злупко, І. С. Коропецький. Коли в соціал-демократичному рухові відбувається розкол саме на основі переосмислення марксистської економічної і політичної доктрини. На Заході, зокрема в Німеччині, у соціал-демократичному середовищі вже наприкінці 90-х років сформувалися два основні напрями. Перший з них, за визначенням П. Лященка, був «більш ортодоксальний» у теорії, спрямований до розвитку й поглиблення доктрини марксизму відповідно до нової епохи у розвитку капіталізму та нового його етапу — імперіалізму. Разом з тим його представники були більш «лівими» у практичній політиці, прагнучи до здійснення революційних лозунгів марксизму. Прихильники другого напряму— напряму «політичного реформізму» і в теорії висували ідею «перегляду», ревізії всіх теоретичних передумов марксизму. Історико-економічна спрямованість наукового пошуку О.П.Оглоблина зумовлювалася історіографічною ситуацією в Україні 1920-х рр. Істотною прогалиною у ційсхемізалишалася проблема економічноїсамостійностіУкраїни в їїісторичномурозвитку. Усвідомлюючинеобхідністьдоповнитиекономічнимпідґрунтям схему українськогоісторичногопроцесу, побудовануукраїнськоюісторіографією ХІХ-ХХ століть на підвалинахпереважноетнічно-мовно-культурного та національно-політичного характеру, дослідникпочинаєпрацювати над концепцієюісторично-економічногорозвиткуУкраїни.