Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ист.екон.учен. 1-120 (Яцюк+Олейник).docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
321.74 Кб
Скачать
  1. Інституціоналізм в українській економічній думці (м. Бунге, о. Миклашевський, в. Левицький, г. Симоненко).

Теорія і практика інституціоналізму в Україні були пов´язані з кооперативним рухом, в якому в умовах імперських режимів українство знаходило можливості для самореалізації. Левитський вважав, що кооперація є найліпше і найкраще виявлення людського генія в межах соціально-економічного будівництва. Він звинувачував марксистів у зловживанні теорією, радив не керуватися.

66. Територіальна фінансова економетрія м. Яснопольського

В дослідженнях М. Яснопольського з просторової фінансової економетрії не мало попередників. Йому першому доводилося одночасно розробляти її теорію і проводити відповідно емпіричний аналіз на матеріалах Російської імперії. Вихідною позицією, на яку спирався дослідник, було те, що економічна наука і суспільна практика повинні враховувати конкретні обставини людського побутування, тобто умови місця і часу. Інакше вони перетворяться на загальники, якщо оперуватимуть середніми величинами.

Дотримуючись принципів економічної статистики, М. Яснопольський вимагав її конкретного застосування. Обмежившись характеристикою рівня економічного розвитку і особливостей місцевих потреб, він використав показник середньої щільності населення, від якої перебуває в залежності вся культура країни, щоб довести відмінності окремих територій.

М. Яснопольськийуважав, щозагальнийпідхід до просторовоїекономікистосується і фінансовоїсистеми. Концептуальною засадою булотвердження, що "великерізноманіттяекономічних та інших умов різнихчастиндержавивикликають у них зовсімнеоднаковінаслідкивід одного і того ж загальнодержавного заходу".Щойно сформульовану концепцію вчений підтвердив конкретними розрахуваннями, згідно з якими однакові фінансові закони в різних місцевостях спричинюють неоднакові економічні наслідки. Він добре проілюстрував статистикою непрямих податків щодо окремих продуктів споживання, попит на які в різних місцевостях неоднаковий. Ізурахуванням того фактора фінансоварівністьперетворюється на свою протилежність - нерівність. Відомо, що кожне виробництво, продукти котрого обкладені внутрішніми податками, неминуче піддається більшою чи меншою мірою обмежуючим формам контролю, а звідси нерівномірний вплив фінансових постанов неминуче позначається на продуктивності різних місцевостей: одні з них є тільки споживачами оподаткованих продуктів, інші - виробники, тобто понад свою споживчу участь несуть на собі всі наслідки обмеження від фінансових постанов.

67. Еволюціянеокласичнихідей у хх ст.

Неокласична економічна теорія входить у нову фазу, набирає нових рис, чітко окреслюються її функції — нормативна (форму­люються програми розвитку, визначаються його основні напрями, розробляються практичні рекомендації, тобто формуються засади економічної політики) та позитивна, науково-дослідна (вивчаються економічні закономірності та фактори прогресу суспільства).Розгортання всесвітньої кризи зумовлює виникнення нових пріо­ритетів у наукових дослідженнях — проблеми відновлення еконо­мічної рівноваги, циклічності та економічного зростання. Представ­ники неокласичної школи розв'язують їх по-різному, але в межах неокласичної методології.

Якщораніше проблема грошового обігурозглядалася у зв'язку з ціноутворенням, то теперакцентизміщуються в бікдослідженняйоговпливуна процесинагромадження, інвестування. Виникає низка новихтеорій, яківідріз­нялисьвідколишніхкількіснихтеорій грошей тим, щовраховували не лишевзаємозв'язокцін та кількості грошей у обігу, а вказувалина існуванняінших, у тімчислісуб'єктивних, чинниківрівноваги — мотивівінвестування. Визнається,, щоінвестиції є автоматичним регулятором ринковоїекономіки,головною умовоюекономічногозростання, а ринковиймеханізм — головною умовоюефективноїдіїцього регулятора. Неолібералізм є напрямком, що претендує на створення повної соціальної картини суспільства, визначення основних принципів його функціонування. Поряд із декларуванням принципу економічної свободи та невтручання держави в економіку, сучасний неолібералізм проголошує принцип соціальної справедливості. За державою закріплюється функція забезпечен­ня соціальної стабільності в суспільстві, як умови нормального розвитку економіки. Політичною доктриною неоліберальної теорії стає ідея сильної держави — організатора конкурентно-ринкових відно­син та міцної економіки.