- •1. Предмет історії економічних вчень та концептуальні засади її вивчення.
- •2. Історичні джерела та методи дослідження економічних поглядів та вчень
- •3. Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
- •4. Місце історії економічних вчень в системі людського знання, значення курсу
- •5. Внесок українських вчених у вивчення історії економічної теорії.
- •6. Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
- •7. Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу.
- •8. Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
- •9. Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
- •10. Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
- •11. Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
- •12. Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
- •13. Економічні погляди кантоністів.Фома Аквінський.(Аквінат)
- •19. Теорія грошового балансу пізнього меркантилізму (т. Мен, а. Монкретьєн, а. Серра)
- •41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині
- •42. Економічні погляди ф. Ліста «індустріального виховання нації»
- •43.Економічні погляди представників старої історичної школи
- •47. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.Візер.
- •49. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •51. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •61. Загальна характеристика інституціоналізму: характерніознаки, етапи та напрямкирозвитку.
- •62. Ранній інституціоналізм (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчелл)
- •Неоінституціоналізм (Дж. Ґелбрейт, р. Коуз).
- •Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •Інституціоналізм в українській економічній думці (м. Бунге, о. Миклашевський, в. Левицький, г. Симоненко).
- •66. Територіальна фінансова економетрія м. Яснопольського
- •67. Еволюціянеокласичнихідей у хх ст.
- •68.Виникнення та загальна характеристика неолібералізму як самостійноїсистемипоглядів на проблему державного регулюванняекономіки.
- •69. Національні особливості неоліберальних концепцій: лондонська (ф. Хайєк), фрейбурзька (в. Ойкен, л. Ерхард), паризька (м. Алле) та чиказька (м. Фрідмен) школи.
- •70. Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас).
- •71. Неокласичний синтез (Дж. Ґікс, ф. Модільяні, п. Самуельсон).
- •72. Розробка теорії кооперації в українській економічній думці (м. Левитський, б. Мартос, о. Мицюк, і. Витанович).
- •73. Дослідження фінансової експлуатації України радянським центром (м. Волобуєв, в. Доброгаєв, є. Гловінський, к. Кононенко, і. С. Коропецький).
- •74. Криза економічної науки в радянськийперіод, їїформування за соціальнимзамовленням.
- •75. Порівняльні економічні системи в дослідженнях в. Голубничого
- •76. Розвиток ідей фізичної економії м. Руденком.
- •77. Історико-економічні дослідження українських вчених (п. Лященко, о. Оглоблін, і. Гуржій, б. Винар, е. Лортікян, с. Злупко, і. С. Коропецький).
- •78. Загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи історико-економічних досліджень. Проблема періодизації історії економічних вчень
- •79. Історичні джерела та їх інтерпретація в історії економічної думки. Видатні дослідники історії економічних вчень
- •80. Економічні проблеми у писемних пам’ятках стародавнього Сходу.
- •81.Порівняльна характеристика економічних поглядів населення стародавнього Сходу та економічної думки античного світу.
- •82.Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.
- •83. Вплив християнства на розвиток економічної думки європейського середньовіччя
- •84.Економічні питання у давньоруських писемних пам’ятках.
- •86.Теоретичні засади політики меркантилізму. Порівняльна характеристика раннього та пізнього меркантилізму.
- •87.Ідеї та політика меркантилізму в Україні. Аналіз політики Петра і з позицій теорії та практики меркантилізму.
- •88.Аналіз меркантилістами грошового обігу та розробка кількісної теорії грошей.
- •89.Трактування поняття „класична політекономія” в історико-економічній літературі. Періодизація еволюції класичної політичної економії.
- •90.Погляди фізіократів на соціально-економічну структуру суспільства. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці”
- •91. Ідеї фізіократизму в Україні – «Домоводство» в. Каразина
- •92. А.Сміт як ідеолог системи вільного під-ва та фритредерської зов. Політики . Загальна хар-ка праці «Дослідження про природу і причини багатства народів»
- •93. Вчення д. Рікардо про земельну ренту, зарплату та прибуток. Кількісна концепція грошей в дослідженнях д. Рікардо.
- •95. Економічна концепція Дж. С. Мілля
- •98. Сутність й етапи маржинальної революції.
- •100. Розробка теорії рівноваги економічної системи л.Вальрасом та а.Маршалом.
- •101.Економіко-математичні концепції а. Курно та с. Джевонса.
- •102.Класичний напрям в українській економічній думці.
- •103.Становлення та розвиток історико-етичного напряму політичної економії в Україні.
- •104.Київська наукова школа політичної економії: теоретичні засади, представники, новаторські здобутки.
- •105.Чернігівська статистична школа
- •106.Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини хіх‑початку хх ст.
- •107. Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини хіх‑початку хх ст.
- •108.Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки с. Подолинського.
- •109.Започаткування економетрії українським економістом п. Чомпою.
- •110.Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
- •111.Теорії ефективної конкуренції й. Шумпетера та ф. Хаєка.
- •112.Математична школа в політичній економії (а. Курно, г. Госсен, с. Джевонс, л. Вальрас, в. Парето, є. Слуцький).
- •113.Загальна характеристика раннього інституціоналізму (т. Веблен, Дж. Коммонс, у. Мітчел).
- •114.Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (п. Сорокін, у. Ростоу, д. Белл, г. Кан, з. Бжезинський, д. Тофлер, п. Дракер).
- •115.Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта
- •116.Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
- •117.Загальна характеристика неолібералізму та його методології.
- •118.Монетарна концепція м. Фрідмена. Сучасний монетаризм в економічній теорії та політиці.
- •119.Теорія «соціального ринкового господарства» в. Ойкена та історичний досвід її практичної реалізації.
- •120.Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».
- •Теорії „економіки пропозиції” (а. Лаффер) та „раціональних очікувань” (р. Лукас). Неокласичне відродження.
41. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині
Німеччина XIX ст. — це країна, що складалася з політичне й економічно відособлених держав, об'єднаних у конфедерацію за національною ознакою. Їхня економічна відособленість базувалась на феодальних відносинах, нерозвиненій індустрії, політичному протиборстві та державній регламентації всіх сфер економічної діяльності.
Автором нової теоретичної системи був Ф. Ліст (1789—1846) — прихильник ліберальних ідей і реформ, перешкодою для яких, на його думку, була внутрішня митна політика Німеччини (в країні існували митні кордони між окремими державами конфедерації).
Найповніше основоположні принципи національної політичної економії викладено в його книжці «Національна система політичної економії». Саме в цій праці, яка складається з чотирьох томів («Історія», «Теорія», «Системи», «Політика»), аналізуються всі сторони суспільного життя, висвітлено практично всі складові альтернативної концепції розвитку суспільства. Згодом ці ідеї взяли на озброєння прихильники історичної школи та інституціоналізму.
Вивчаючи економічні погляди Ліста, слід зосередитись на таких напрямках його вчення:
— заперечення космополітизму (науки про те, як людство в цілому може досягти високого рівня добробуту) і необхідність переходу до «істинної політекономії» (науки про те, якого типу політики має дотримуватись нація, щоб стати освіченою і багатою);
— доведення похідного характеру економіки від державної політики засобом абстракції, запозиченим у класичної політекономії (як наслідок похідного характеру приватних інтересів від суспільних);
— розуміння категорії «продуктивні сили», їхнього змісту, напрямків і можливостей їхнього реформування;
— розуміння конкуренції як протиборства національних інтересів (він називає їх «приватними інтересами націй»).
Отже, Ліст визнавав політичну економію наукою про складові Державної політики, в основу якої покладено доктрину економічного розвитку окремої нації, що суперечило класичній економічній науці, яка вивчала проблеми загальноцивілізаційного розвитку, його стимули та закономірності.
42. Економічні погляди ф. Ліста «індустріального виховання нації»
Німеччина XIX ст. — це країна, що складалася з політичне й економічно відособлених держав. Їхня економічна відособленість базувалась на феодальних відносинах, нерозвиненій індустрії, та державній регламентації всіх сфер економічної діяльності. Чи не найнаочнішою ознакою відсталості Німеччини (і важливим чинником такої відсталості) було існування митних кордонів між окремими державами конфедерації. Митна реформа 1818 мала певні позитивні наслідки, але не поліпшила стану німецької економіки в цілому. Ставало все очевиднішим, що часткове реформування торгово-економічних відносин не вирішує проблем суспільства. Необхідною була політика, яка б створила умови для вільного економічного розвитку всіх німецьких держав. Фрідріх Ліст визнає ліберальні ідеї в тій їхній частині, що стосується розвитку капіталістичної промисловості, і закликає до реформ, перешкодою для яких, на його думку, є внутрішня митна політика Німеччини.
Роль держави і теорія протекціонізму. Держава в перехідний до вищої стадії розвитку період мусить здійснювати функцію організації, об'єднання, виховання та захисту нації. Політичне сильна держава може цю функцію реалізувати і виконати завдання щодо створення умов для економічного прогресу. Сприятиме досягненню мети протекціоністська політика держави, яка захищатиме молоду індустрію від конкуренції. Серед заходів, які має застосовувати держава, — протекціонізм, духовне та «індустріальне» виховання нації. Теорія Ліста — це меркантилізм XIX століття, проповідь політики національної відокремленості в перехідний до вищої стадії період розвитку. Вона збагатила політичну економію абстрактною теорією міжнародної торгівлі та протекціонізму. Це було оригінальне розуміння предмета політекономічного дослідження, згідно з яким існують два різновиди лібералізму для внутрішнього використання й космополітичного, два рівні природних економічних законів особливих для окремої країни і загальних для всіх економік, що перебувають на тій самій стадії розвитку, два рівні економіки — макроекономічний та мікроекономічний. Зведення цих рівнів в одне ціле, на думку Ф. Ліста, має теоретично забезпечити політична економія.