- •1.Сутність економічного мислення.
- •2.Середовище формування економічного мислення:економічно політико правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4.Розвиток економічного мислення.
- •5.Економічне мислення і практика.
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8.Предмет економічної науки.
- •9.Функції економічної науки:теоретична, практична, світоглядна,ідеологічна.
- •10. Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
- •12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16.Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси.
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20 Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи.
- •24. Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26. Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність.
- •33. Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34. Інвестиційна діяльність.
- •35.Інноваційна д.
- •36. Торгівельно маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •40. Продуктивність праці.
- •41. Прибуток і рентабельність.
- •42. Економічна рента та її види.
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •45.Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •46. Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47.Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49.Типи та моделі економічного росту.
- •50.Сталий економічний розвиток.
- •51.Циклічний характер економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •56. Капітал і наймана праця.
- •57.Людський капітал.
- •58. Інтелектуальний капітал.
- •59.Інформаційний капітал.
- •61.Підприємницький капітал.
- •62.Фінансовий капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії.
- •64. Ефективність кругообігу капіталу.
- •65. Міжнародний рух капіталу.
- •66. Праця і людський ресурс.
- •67. Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата та її теорії.
- •69. Інвестиції в людський капітал.
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника.
- •71.Інтелектуалізація праці.
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття.
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності.
- •75. Соціалізація економіки.
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу.
- •77. Економічні блага.
- •78. Товар та його характеристика.
- •79. Гроші.
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку.
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція ,монополія ,олігополія.
- •86. Ринок і держава.
- •87. Сегментація ринку.
- •87.Сегментація ринку.
- •88.Ринок землі та нерухомості.
- •89.Ринок товарів і послуг.
- •90. Ринок капіталу.
- •92. Ринок інновацій(і)
- •93.Міжнародні ринки
- •96. Національний дохід (нд)
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •98.Споживання та заощадження.
- •99. Національне багатство
- •100.Доходи населення. (д н)
- •101.Податки(п)
- •102.Державний бюджет
- •103.Інфляція
- •104.Соціальна політика.
- •105. Відтворення людського ресурсу-л.Р
- •106. Держава в системі суспільного відтворення.
- •107. Інтернаціоналізація(інт) і глобалізація(гл) ек процесів
- •.Сутність економічного мислення.
13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
Як і будь яка наука, ПЕ використовує як загально наукові. Так і спецефічні методи дослідження. Розглянимо детально кожний з них:
1) Діалектичний метод, основа якого заклали давньогрецьки мислителі і розвинув Гегель. Він грунтується на принципах, що усі явища та процеси постійно розвиваються і змінюються, розвиток будь якого явища іде від простого до складного, рушійною силою розвитку, що зумовлює перехід від простого до складного, є єдність та боротьба протилежностей. Діалектичний метод передбачає застосування методу наукової абстракції. Та структурнр-функціональний метод : який розглядає будь – яке економічне якище, як системне з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів.
А до специфічних : 2)метод наукової абстракції полягає у звільнені уявлень про предмет дослідження від всього випадкового, одиничного, тимчасового та у виявлені в ньому сутєвого, постійного, типового. Результат методу – теор абстракції, наукові поняття, категорії ек закони.
3) аналіз і синтез. Аналіз являє собою процес розкладання цілого на окремі частини, а синтез – поєднання різних елементів в єдине ціле. Аналіз дає можливість вивчити окремі боки субєкта, зоробити ряд наукових абстракцій, виявити певні поняття. Наступне поєднання їх пад час синтезу призводить до більш глибокої сутності цілого. Агаліз і синтез взаємоповязані, взаємодоповнюючі і складають разом один з найпошириніших методв дослідження. 4)Стаститичний метож – застосовується практичною діяльністю що до управління економікою. Використовує обтимальні дані статистики у кількісному аспекті, досліджує масові явища, виявляє тенденції розвитку.
5) економічне моделювання – зпрощена картира реальності, абстракція, узагальнення ек дійсності. Дозволяє не лише краще зрозуміти механізм фінансування сучасної ек, а й передбачити стан її в майбутньому
6) експерементальний метод передбачає активне втручання у перебіг дослідження, що характерезує розвиток НГ вцілому або в окремих ланках, в реальних або в спецц створених умовах. Суть методу в тому, щоб дослідити поведінку конкретного обєкта або процесу під впливом деяких чинників. Використовується для перевірки гіпотез і побудованих теорій.
7) метод індукції і дедукції. Метод індукції означає виведення узагальнеь теоретичних висновків на основі вивчення окремих фактів. Він доповнюється методом дедукції – побудова узагальнюючих теоретичних висновків, і стеність яких перевіряється аналізом явищ, що до яких цей висновок зроблений. Зайтосовується після того, як накопиченно та теоретично обгрунтовано емпірічний матеріал з метою його систематизації, виведення усіх наслідків і узагальнень. Ці два методи взаємоповязані. Також ПЕ використовує і багато інших методів(математ, порівняльний, графічний, поєднання іст і логіч підходів).
14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
Критерієм розвитку економіки є становище людини, рівень її свободи та добробуту, стан соціального самопочуття та власної безпеки, цілісність особистості та ступінь її індивідуалізації. Головними показниками раціональної економіки є якість та ефективність використання ресурсів, факторів виробництва, його техніко-технологічний і організаційний рівень, добробут населення, індекс людського розвитку тощо. Задля повнішого виявлення суті поняття розвиток варто розглянути його й у співвідношенні з такими категоріями, як прогрес та модернізація.
Найбільш розповсюджене тлумачення прогресу полягає у визначенні його як типу чи напряму розвитку, для якого характерним є перехід до більш досконалого стану об’єкта. Таке найбільш загальне визначення стосується насамперед соціального та економічного прогресу. Постає питання про об’єктивні критерії економічного і соціального прогресу. В одному випадку за критерій прогресу визнається становлення соціально-економічних форм, що забезпечують функціонування суспільства як цілісної системи. Тут проглядається примат загального. Людина переважно розглядається як складова виробничо-технологічних відносин. Ключовими, домінуючими компонентами прогресу виступають технології, матеріальні стандарти життєвого рівня. Водночас стає все більш очевидним, що суспільство, в якому зростає матеріальна складова, але занепадають моральні та етичні норми, політика чи довкілля, не може вважатись прогресивним. Близькою за значенням до економічного розвитку є модернізація, як сукупність взаємопов’язаних процесів нагромадження капіталу (мобілізації ресурсів), розвитку виробництва та підвищення продуктивності праці тощо. Часто модернізація асоціюється із змінами, що відбуваються в економічній, техніко-технологічній, політичній, суспільно-культурній сферах суспільства. Пов’язують модернізацію з переходом від традиційного до сучасного суспільства. Класична, або традиційна, економічна наука виділяє такі головні фактори виробництва, як земля, праця, капітал. Останнім часом до них додають менеджмент, технології та ін. (інституції, релігія, культура тощо) створюють загальні передумови, своєрідне середовище для реалізації основних факторів економічного розвитку на зростання валового національного продукту країни можна виразити такою формулою : Y = f(L, К, Т, X, N), де Y - валовий національний продукт , f – функція, L - кількість населення , К - капітальні ресурси , Т - техніка, технологія , X - суспільні інституції, N – довкілля. Головними показниками раціональної економіки є якість та ефективність використання ресурсів, факторів виробництва, його техніко-технологічний і організаційний рівень, добробут населення, індекс людського розвитку тощо. В кінцевому рахунку раціональна економіка неможлива без адекватної ментальності, яка повинна пронизувати усі господарські рішення. Така економіка виключає позаекономічні дії і будується на суворому розрахунку поточних і довгострокових стратегій на рівні домашнього господарства, підприємства (фірми), галузі, цілого господарського комплексу країни.
