11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.

На основі економічної теорії сформувалися і розвиваються самостійні економічні науки, сукупність яких утворює систему економічних наук :

1.Загальні фундаментальні(Економічна теорія (політична економія, економіка),Історія економічних учень, Економічна історія, Економічна статистика тощо)

2. Функціональні (Економіка праці,Фінанси,Теорія управління (менеджмент),Теорія ціноутворення,Теорія вивчення ринку)

3. Галузеві або вертикальні (Економіка промисловості, сільського господарства, транспорту, будівництва, торгівлі, освіти, культури, банківської справи тощо)

4. Підприємства (Промислового підприємства, Сільськогосподарської фірми, Торговельного підприємства, Банку тощо)

5. Регіональні (Економіка окремої країни,Економіка регіону в межах країни,Економіка взаємодіючих країн (Європейський Союз).

У основі класифікації економічних наук розташовані фундаментальні економічні дисципліни, які уособлюють найабстрактніші категорії та поняття економічної науки, вироблені людством упродовж його писаної історії. Економічна теорія (пропедевтика) історично рухалась від «Ойкономії» давніх греків, через різні форми «Політичної економії» (класичну, буржуазну, пролетарську), так звану чисту «Економікс» до теперішньої економічної теорії. Важливими гранями економічної науки у широкому розумінні слова (які не знайшли свого відображення на схемі) є чотири наукові дисципліни Макроекономіка, Мікроекономіка, Мезоекономіка, Міжнародна економіка, які утворюють, так би мовити, серцевину економічного знання. Вирішальною ознакою економічних знань є їх науковість. Узагальнені економічні знання фокусуються у вигляді економічної теорії, яка тільки тоді стає науковою, коли підтверджена практикою, життям, реальною дійсністю. Справжнє наукове знання завжди об’єктивне: воно не обслуговує суб’єктивні інтереси класів, прошарків і груп і не буває ані буржуазним, ані дрібнобуржуазним, ані пролетарським. Тому єдиною справді науковою методологічною основою може бути економічна теорія, перевірена практикою, що і являє економічну науку у справжньому розумінні слова. Говорячи про фундаментальні економічні дисципліни, не треба забувати, що слідом за ними (а частіше - паралельно) в економічних ВНЗ викладаються конкретно-економічні дисципліни (Економіка підприємства, Економічний аналіз, Маркетинг, Менеджмент тощо), а далі, залежно від спеціалізації, відбувається поглиблене вивчення фінансів, кредиту, банківської справи, грошового обігу, цілого ряду статистичних і облікових дисциплін. Тому кожна з фундаментальних економічних дисциплін повинна мати своє чітко окреслене коло категорій і понять, які згодом необхідно конкретизувати в інших нормативних дисциплінах – залежно від подальшої спеціалізації кожного фахівця.

12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.

Ек закони- відбивають найсутєвіші, стійкі, такі що постійно повторюються, причинно наследкові взаємозалежності і взаємозвязки ек процесів і явищ. Закони виражають сутність ек відносин. Разом створюють систему ек законів:

1) всезагальні – діють протягом історії людства. 2)особливі – діють протягом декількох ек систем.

3) специфічні – діють в межах однієї-ї ек системи

4) стадійні – в межах перехідної економіки.

Ек принципи – теоритичні узагальненя, які відображ тенденцію розвитку ек систем. Мають менш обовязковий характер ніж закони. Ек категорії – абстрактні, логічні теор поняття, які виражають суть ек процесів та явищ ( наприклад капітал, ринок, попит...) Залежно від мети ЕН поділяють на позитивну і нормативну. Позитивна – ставить за мету всебічне пізнання реальних ек процесів, відповідає на питання : які вони є. Нормативна – зясовує обєктивні процеси, дає їм оцінку, робить висновки, рекомендації для вдосконалення ек системи, відповідає на питання : як має бути.