106. Держава в системі суспільного відтворення.

Зараз немає держави, яка б не втручалась в економіку – різниця лише у ступені такого втручання, його формах та методах. Держава може втручатися в економіку прямо(через фінансування розвитку держ сектору, науки, культури, освіти, соц. захисту населення) чи опосередковано(через систему правових та економічних регуляторів). Активне втручання держави в сусп. відтворення викликане:

1-необхідністю підтримання умов саморегулювання економіки, забезпечення ефективності функціонування ринку(держава захищає ринок від монополізації, від знищення конкуренції, тому що при послабленні конкуренції ефективність суб’єктів господарювання знижується);

2-тим, що певна ек діяльність є невигідною для суб’єктів господарюв (будівницто шляхів, електростанцій, комунальне обслуговув будинків, санітарний контроль тощо);

3-необхідністю певного перерозподілу доходів, підвищенням доступу населення до деяких товарів і послуг (виплата пенсій, стипендій, дотацій, різних допомог)

Існує пряма залежність між ек діяльн держави і рівнем розвитку ринку: чим вищий цей рівень, тим сильніше і багатосторонніше держава впливає на ринк механізми і регулятори. Держава перетворюється в єдиний і головний координуючий, регулюючий центр господарсько-фінансової системи.

107. Інтернаціоналізація(інт) і глобалізація(гл) ек процесів

Інт. ек процесів – це об’єктивний ек процес виник-ня і розвит. зв’язків між нац. госп-вами різних країн, що охоплює всі сфери сусп відтвор, все господ. життя країн. Найбільш значущою організац. за глибиною інт. процесів є ЄС. Глобаліз. – це нова категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капітал. та роб. силою, що виходить за межі держ. кордонів із 60–х років ХХст. Набуває форм постійн. і неухильн. міжнарод. переплетіння нац. економік. Відбувається надзвичайно складн. процес девальвації ек. ролі нац. держ, нац. економік загалом. Світ. господ. поступово перетвор-ся на функціонально–цілісну та структурну інтегровану систему. Характер міжнарод. ек відносин набуває рис транснаціональних глобал. ек відносин, що мало або зовсім не піддаються держ регулюванню і впливу. У інт-ії ек проц-ів велику роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Спочатку це були просто великі монополії, згодом - міжнарод монополії, і нарешті ТНК як носії глобал ек відносин. Вони є важлив. інструмент. поглиблення, інт-ії. всіх сфер ек відносин, концентрац. капіталу, на освоєнні та поширенні в світов. масштабах новітніх технолог, сучасного менеджм, соц. новацій, комунікаційних зв’язків. У процесі глобалізац посилюється роль інституцій світової ек, що спрямовують ек діяльн у певне річище, форм-ть сприятливе середов. для інт-ії ек зв’язків, регулюють міжнарод ек діяльн в інтересах забезпечення соц–ек прогресу, сталого розвитку світ-ої ек, подолання глибокої ек диференціації між окремими країнами. Особливе місце в мережі міжнарод організацій, які сприяють поглибленню інтернаціоналізаційних процесів та глобалізації ек відносин займають Міжнародний валютний фонд(МВФ); Міжнародна торгівельна організація (СОТ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку.