- •1.Сутність економічного мислення.
- •2.Середовище формування економічного мислення:економічно політико правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний і творчий.
- •4.Розвиток економічного мислення.
- •5.Економічне мислення і практика.
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження.
- •8.Предмет економічної науки.
- •9.Функції економічної науки:теоретична, практична, світоглядна,ідеологічна.
- •10. Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету.
- •12. Принципи ,категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація.
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16.Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси.
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів.
- •19. Мотиви та стимули.
- •20 Економічна поведінка.
- •21.Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи.
- •24. Відносини власності.
- •25.Домогосподарства,підприємства(фірми) та сектори економіки.
- •26. Кластери ,внутрішні регіони ,регулятивні інститути.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність.
- •33. Науково дослідна і проектна конструкторська діяльність.
- •34. Інвестиційна діяльність.
- •35.Інноваційна д.
- •36. Торгівельно маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •40. Продуктивність праці.
- •41. Прибуток і рентабельність.
- •42. Економічна рента та її види.
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •45.Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи.
- •46. Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47.Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49.Типи та моделі економічного росту.
- •50.Сталий економічний розвиток.
- •51.Циклічний характер економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал.
- •56. Капітал і наймана праця.
- •57.Людський капітал.
- •58. Інтелектуальний капітал.
- •59.Інформаційний капітал.
- •61.Підприємницький капітал.
- •62.Фінансовий капітал.
- •63. Кругообіг капіталу та його стадії.
- •64. Ефективність кругообігу капіталу.
- •65. Міжнародний рух капіталу.
- •66. Праця і людський ресурс.
- •67. Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата та її теорії.
- •69. Інвестиції в людський капітал.
- •70. Освіта та професійні компетенції працівника.
- •71.Інтелектуалізація праці.
- •72. Трудові відносини, зайнятість, безробіття.
- •73. Дискримінація праці.
- •74. Нерівність в доходах та проблема бідності.
- •75. Соціалізація економіки.
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу.
- •77. Економічні блага.
- •78. Товар та його характеристика.
- •79. Гроші.
- •80. Грошовий вимір вартості товару.
- •81. Сутність і функції ринку.
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •85. Конкуренція ,монополія ,олігополія.
- •86. Ринок і держава.
- •87. Сегментація ринку.
- •87.Сегментація ринку.
- •88.Ринок землі та нерухомості.
- •89.Ринок товарів і послуг.
- •90. Ринок капіталу.
- •92. Ринок інновацій(і)
- •93.Міжнародні ринки
- •96. Національний дохід (нд)
- •97. Валовий внутрішній продукт
- •98.Споживання та заощадження.
- •99. Національне багатство
- •100.Доходи населення. (д н)
- •101.Податки(п)
- •102.Державний бюджет
- •103.Інфляція
- •104.Соціальна політика.
- •105. Відтворення людського ресурсу-л.Р
- •106. Держава в системі суспільного відтворення.
- •107. Інтернаціоналізація(інт) і глобалізація(гл) ек процесів
- •.Сутність економічного мислення.
106. Держава в системі суспільного відтворення.
Зараз немає держави, яка б не втручалась в економіку – різниця лише у ступені такого втручання, його формах та методах. Держава може втручатися в економіку прямо(через фінансування розвитку держ сектору, науки, культури, освіти, соц. захисту населення) чи опосередковано(через систему правових та економічних регуляторів). Активне втручання держави в сусп. відтворення викликане:
1-необхідністю підтримання умов саморегулювання економіки, забезпечення ефективності функціонування ринку(держава захищає ринок від монополізації, від знищення конкуренції, тому що при послабленні конкуренції ефективність суб’єктів господарювання знижується);
2-тим, що певна ек діяльність є невигідною для суб’єктів господарюв (будівницто шляхів, електростанцій, комунальне обслуговув будинків, санітарний контроль тощо);
3-необхідністю певного перерозподілу доходів, підвищенням доступу населення до деяких товарів і послуг (виплата пенсій, стипендій, дотацій, різних допомог)
Існує пряма залежність між ек діяльн держави і рівнем розвитку ринку: чим вищий цей рівень, тим сильніше і багатосторонніше держава впливає на ринк механізми і регулятори. Держава перетворюється в єдиний і головний координуючий, регулюючий центр господарсько-фінансової системи.
107. Інтернаціоналізація(інт) і глобалізація(гл) ек процесів
Інт. ек процесів – це об’єктивний ек процес виник-ня і розвит. зв’язків між нац. госп-вами різних країн, що охоплює всі сфери сусп відтвор, все господ. життя країн. Найбільш значущою організац. за глибиною інт. процесів є ЄС. Глобаліз. – це нова категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капітал. та роб. силою, що виходить за межі держ. кордонів із 60–х років ХХст. Набуває форм постійн. і неухильн. міжнарод. переплетіння нац. економік. Відбувається надзвичайно складн. процес девальвації ек. ролі нац. держ, нац. економік загалом. Світ. господ. поступово перетвор-ся на функціонально–цілісну та структурну інтегровану систему. Характер міжнарод. ек відносин набуває рис транснаціональних глобал. ек відносин, що мало або зовсім не піддаються держ регулюванню і впливу. У інт-ії ек проц-ів велику роль відіграють транснаціональні корпорації (ТНК). Спочатку це були просто великі монополії, згодом - міжнарод монополії, і нарешті ТНК як носії глобал ек відносин. Вони є важлив. інструмент. поглиблення, інт-ії. всіх сфер ек відносин, концентрац. капіталу, на освоєнні та поширенні в світов. масштабах новітніх технолог, сучасного менеджм, соц. новацій, комунікаційних зв’язків. У процесі глобалізац посилюється роль інституцій світової ек, що спрямовують ек діяльн у певне річище, форм-ть сприятливе середов. для інт-ії ек зв’язків, регулюють міжнарод ек діяльн в інтересах забезпечення соц–ек прогресу, сталого розвитку світ-ої ек, подолання глибокої ек диференціації між окремими країнами. Особливе місце в мережі міжнарод організацій, які сприяють поглибленню інтернаціоналізаційних процесів та глобалізації ек відносин займають Міжнародний валютний фонд(МВФ); Міжнародна торгівельна організація (СОТ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
