80. Грошовий вимір вартості товару.

Гроші не просто вимірюють вартість, а представляють її в русі, переході від одного суб'єкта економічної діяльності до іншого, в оплаті за отримання певних речей і послуг, тобто є купівельним засобом (засобом придбання необхідного товару). З появою кредитних відносин стає можливим спочатку отримати товар, а розрахуватись за нього пізніше. У такому випадку гроші стають засобом платежу (засобом покриття наявних зобов'язань). Функція купівельного та платіжного засобів інтегрується у функцію засобу обігу. Адже через ці функції товари приводяться в реальний рух.

Важливою є також така функція грошей як засіб збереження вартості. Хоча при цьому різні автори називають її по різному -- засіб утворення скарбів, засіб заощадження, засіб нагромадження. Але суть цієї функції одна й та сама -- збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді, коли гроші тимчасово випадають з обігу.

Узагальнюючи усе вищенаведене основні функції та підфункції грошей можна викласти таким чином:

1. Міра вартості:

а) засіб вираження вартості;

б) засіб уособлення одиниці вартості (масштаб цін);

2. Засіб обігу:

а) купівельний засіб;

б) засіб платежу;

3. Засіб збереження вартості чи засіб нагромадження.

81. Сутність і функції ринку.

Ринок – арена угод та контрактів між рівноправними партнерами, пануючим є ек інтерес. Ця категорія є центральною в ек науці протягом тривалого часу. Це поняття постійно ускладнюється та уточнюється

Функції ринку: ринок виконує ряд фу-ій. 1) Інформаційна – надання інформації про супс потреби. Про попит на товари, ціну, якість. є основою для прийняття тих чи інших рішень

2) регулююча – іде перерозподіл ресурсів, згідно з платоспроможним попитом, встановлюється структура пропозиції, вирівнюються прибутки підприємців.

3) інтегруюча – зводить в єдине ціле самостійне рішення вільних товаро виробників відбираючи з них найбільш ефективні для досягнення мети суспільства

4) стимулюча – стимулює зниження витрат в-ва, впровадження нової техніки і технології, раціональне використанння обмеж ресурсів, забеспечення високої якості товарів та послуг.

82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин.

Суб’єкти ринку -практично всі учасники суспільного виробництва (держава, державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх обєднання; іноземні фірми та громадяни; різні установи та організації; громадяни України).

Головними суб'єктами ринкової економіки є домогосподарства та підприємства. Крім того, ще одним суб'єктом економіки є держава, проте у випадку характеристики ринкової економіки роль держави є незначною, а тому при вивченні цього типу економіки її (державу) іноді взагалі не розглядають.

Домогосподарства -- це той суб'єкт економіки, який являє собою сім'ю, що складається з однієї чи кількох осіб, яка самостійно веде свою діяльність. В межах економіки домогосподарство виступає основним постачальником всіх економічних ресурсів, в обмін на які воно саме отримує гроші, що витрачаються на придбання тих товарів, які задовольняють потреби осіб, що складають відповідне домогосподарство.

Підприємство -- це другий суб'єкт ринкової економіки, який являє собою виробника товарів. В межах економіки підприємство виступає основним постачальником тих товарів, які задовольняють потреби домогосподарств. В обмін на ці товари підприємство отримує від домогосподарств гроші, що витрачаються на придбання тих економічних ресурсів, які дають можливість здійснювати процес виробництва товарів.

Держава - це той суб'єкт змішаної ринкової економіки, який являє собою політичну організацію, що наділена правом примусу по відношенню до всіх інших суб'єктів економіки. В межах економіки держава виступає: 1) збирачем податків з домогосподарств та підприємств, 2) монопольним виробником та постачальником суспільних благ, які задовольняють потреби всіх суб'єктів економіки; 3) покупцем тих економічних ресурсів, які дають можливість здійснювати процес виробництва суспільних благ; 4) суб'єктом, який може надавати підприємствам чи домогосподарствам певні дотації чи допомоги за наявності певних умов. Саме завдяки цьому держава має можливість модифікувати функціонування ринкової економіки, спрямовуючи її на вирішення тих проблем, які вважає найважливішими.

Основними об'єктами ринкових відносин є всі види товарів, що постачаються на ринок. До них відносяться: 1) споживчі товари; 2) засоби праці; 3) робоча сила або праця; 4) земля та інші природні ресурси; 5) нерухомість: виробничі будівлі та житло; 6) грошово-кредитні ресурси.