16.Ієрархія потреб.

Потреба - це природний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і викликає прагнення змінити такий стан речей. Потреби - це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" - інтересів, бажань, цілей та ін. Потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.

Так, відомий англійський економіст А.Маршалл класифікував потреби за парним критерієм:

-первинні (наприклад, потреба в їжі) та вторинні (наприклад, в освіті);

-абсолютні, або безумовні (наприклад, потреба в одязі) та відносні, обумовлені абсолютними потребами (в обладнанні для виготовлення одягу);

-вищі (наприклад, потреба в духовному розвитку) та нижчі (фізіологічні);

-позитивні і негативні (наприклад, потреба в наркотиках);

-нагальні (невідкладні) та відстрочені;

-загальні (їжа, одяг) та особливі, які виникають під впливом традицій та звичок, які склалися в суспільстві (національна кухня);

-звичайні та надзвичайні, обумовлені наприклад природними катаклізмами;

-індивідуальні та колективні;

-приватні та державні (наприклад, потреба в обороні). Також, широко відома класифікація потреб, яку здійснив американський соціолог А.Маслоу: Фізіологічні потреби (їжа, вода, одяг, житло), Потреби в безпеці і захисті (гарантії доходу, забезпеченості роботою, захищеності в старості та при втраті працездатності, охорона здоров’я і навколишнього середовища, Соціальні потреби (соціальні контакти, духовна близькість тощо), Потреби в повазі до себе та в певному соціальному статусі, Потреби в самовираженні та самореалізації. Таким чином, Маслоу розділив потреби на нижчі і вищі. До першої групи належать потреби фізіологічні, без задоволення яких неможливе саме життя людини. Як у всіх живих істот, так і в людини, вони обумовлені обміном речовин - необхідною передумовою існування кожного організму. Потім індивід потребує безпеки для себе, своєї сім'ї. До вищих потреб відноситься прагнення належати до певного кола людей, відчувати їхню підтримку. Задоволення цієї потреби викликає прагнення завоювати визнання, повагу, підняти свій престиж в очах навколишніх. Найвища потреба - прагнення самореалізуватися.

17. Економічні інтереси.

Ек інтерес – форма вияву ек потреби, у свідомлене прагнення ек субєктів задовольнити їх, обєкивний спонукальним мотив ек діяльності.

Потреба->Інтерес-> Діяльність .

Субєкти ек інтересів : індивід, дом господарство, колектив, держава .

Обєкти : ек блага (товари послуги інформація). За обєктами класифікуються на майнові, фінансові, інтелектуальні.

За часовою ознакою: поточні, перспективні.

За важливістю: головні, другорядні.

Субєкти ек відносин виражають спецефічні ек інтереси:

1) ек інтерес домогосподарств : максималізація корисних благ з урахуванням існуючих цін та доходів.

2) ек інтерес підприємців: максималізація прибутку, зниження витрат, підвиження конкурентноспроможності продукції.

3) ек інтерес держави : реалізація потреб суспільства вцілому. Всі ці інтереси дуже суперечливі між собою тому спосіб їх узгождення є дуже важливим.

Можна навести такі приклади:а) субординоване підпорядкування одних іцнтересів іншим, як в командно адміністративній ек: державний інтерес- колективний – особистий б) координоване узгодження різнобічних інтересів усіх субєктів : інтерес споживача( головний)- інтерес виробника – державний – інтерес споживача – як у ринковій економіці.

Саме взаємодія потреб та інтересів субєктів є рушійною силою ек розвитку. Економічні інтереси можна класифікувати насамперед за суб’єктами реалізації їх як державні, групові та особисті. В структурі інтересів виділяють виробничі (пов’язані з організацією виробництва) і невиробничі (пов’язані з задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена суспільства). Має місце складне переплетіння, взаємодія економічних інтересів. Значною мірою інтереси виступають як соціальні протилежності.