- •1.Місце макроекономіки в системі наук
- •2.Обєкт макроекономіки
- •3.Методи макроекономіки
- •4.Історія розвитку макроекономіки
- •5.Макроекономіки і мікроекономіка:спільне і відмінне
- •6.Снр як нормативна база макроекономічних обчислень
- •7.Основні макроекономічні показники
- •8.Номінальний та реальний ввп
- •9.Номінальний та реальний внп
- •10.Рух та розподіл національного продукту
- •11.Циклічність як форма економічного розвитку
- •12.Суть та структура економічного циклу
- •13.Зайнятість як економічна категорія
- •14.Безробіття та його наслідки
- •15.Інфляція як соціально-економічне явище
- •16.Інляція попиту і інфляція витрат.Очікувана і неочікувана інфляція
- •17.Підходи до проблеми «безробіття та інфляція» в кенісіанстві та монетаризмі
- •18.Антиінфляційні заходи
- •19.Неокласична модель економічного зростання
- •20.Неокенісіанська модель економічного зростання
- •21.Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •22.Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори впливу на сукупний попит
- •23.Нецінові фактори впливу на сукупний попит
- •24.Сукупна пропозиція .Вплив товарних цін на товарну пропозицію
- •25.Кейнісіанстка та класичні моделі сукупної пропозиції
- •26.Сукупний попит-сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •27.Функція споживання
- •28.Функція заощадження
- •29.Інвестиційна функція
- •30.Мультиплікатор видатків
- •31. Вплив автономних видатків на ввп
- •32. Номінальна та реальна відсоткові ставки
- •33. Податок на прибуток і чиста прибутковість інвестицій
- •34. Сукупні видатки і рівноважний ввп
- •35. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-інєкції»
- •36. Сукупні видатки і потенційний ввп
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база дре
- •38. Необхідність і сутність державного регулювання економіки
- •39. Економічні функції держави.
- •40. Ринок позичкового капіталу та його роль у забезпеченні рівноваги між заощадженнями та інвестиціями
- •41. Дискреційна фіскальна політика
- •42. Мультиплікатор податків
- •43. Автономна фіскальна політика
- •44. Ефект гальмування автономної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет
- •46. Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету
- •47. Фактичне, потенційне та циклічне бюджетне сальдо
- •48. Державний борг та ефекти витіснення
- •49. Механізм функціонування грошового ринку
- •50. Банківська система та грошова політика
- •51. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •52. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках
- •53. Вплив монетарної політики на економіку
- •54.Заходи щодо стабілізації грошово-кредитної системи в України
- •57. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •58. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор видатків
- •59. Міграція робочої сили та її особливості
- •60. Сутність та особливості міжнародної валютної кредитної системи
15.Інфляція як соціально-економічне явище
Інфляція — це багатопланове соціально-економічне явище, яке характеризує співвідношення між кількістю паперових грошей, обсягом вироблених товарів та послуг і темпами зростання рівня цін. Інфляційний процес означає знецінення грошей стосовно золота, товарів та іноземних валют.
Зростання цін потребує додаткового випуску паперових грошей, що порушує пропорційність і переповнює фінансові канали знеціненими грошима.
Виникнення й існування інфляції зумовлено багатьма причинами:
— помилкова грошова політика держави, що призводить до надлишків грошової маси в обігу;
— монополізація ринків, яка обумовлює існування монопольних цін, знецінення грошей;
— мілітаризація економіки, що негативно впливає на державний бюджет, призводить до його дефіциту і додаткової емісії грошей;
— збільшення державного боргу;
— зростання витрат держави на дотації нерентабельним підприємствам, списання їх боргів;
— зростання внутрішніх цін порівняно зі світовими в умовах спаду вітчизняного виробництва;
— помилкова податкова політика стримує інвестиції, розвиток бізнесу, перешкоджає збільшенню пропозиції щодо інфляційного попиту.
Інфляція буває двох типів — відкрита і прихована.
Відкрита (цінова) інфляція передбачає тривале й нерівномірне зростання цін на товари і фактори виробництва більш як на 3,5% за рік. Відкриту інфляцію можна класифікувати за різними критеріями.
За темпами інфляційного процесу:
— природна, або повзуча, за якої темпи зростання цін становлять 3—3,5% за рік;
— галопуюча з річними темпами зростання цін у межах 20-200%;
— гіперінфляція, коли ціни щоденно зростають на 1—20%, а за рік — більш як на 1000%.
За ступенем розбіжності у зростанні цін за різними товарними групами:
— збалансована інфляція, коли ціни різних товарних груп відносно одна одної не змінені;
— незбалансована інфляція, коли співвідношення цін товарних груп змінюється різною мірою.
Прихована інфляція передбачає державний контроль за цінами, їх регулювання відносно рівня доходів і пропозиції товарів та послуг. Держава адміністративними заходами стримує виявлення інфляції і таким чином занижує її реальний рівень. Формами прихованої інфляції є:
— інфляція якості, коли відбувається зниження якості товарів і послуг при постійному рівні цін чи їх збільшенні або зменшенні;
— інфляція доходів, коли відбувається переважне зростання доходів підприємств і населення порівняно з виробництвом товарів та послуг;
— дефляція, коли держава скорочує кількість грошей відносно їх необхідного обсягу для обслуговування обігу ВВП.
16.Інляція попиту і інфляція витрат.Очікувана і неочікувана інфляція
Інфляція означає зростання загального рівня цін (або, іншими словами, це є падіння купівельної спроможності грошей, підвищення грошової вартості життя).
Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економіці, і вимірюється за допомогою індексів цін .Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась).
В економіці немає якогось одного виду інфляції, оскільки вона виникає під впливом багатьох факторів. Одні види інфляції зумовлює попит, інші — пропозиція. Тому й розрізняють два типи інфляції:
• інфляція попиту,
• інфляція пропозиції.
Інфляція попиту спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, намагаючись зрівноважити пропозицію і попит, зростають.
Інфляція, що виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, називається інфляцією витрат, або інфляцією пропозиції.Інфляція витрат пов'язана із скороченням сукупної пропозиції внаслідок дії несприятливих зовнішніх шоків - підвищенням цін на сировину, матеріали, підвищенням номінальної заробітної плати тощо, які сприяють зростанню витрат виробництва, падінню обсягів випуску і зайнятості, зростанню безробіття
Існує також очікувана і неочікувана інфляція. Очікувану інфляцію можна спрогнозувати на який-небудь період часу і вона, як правило, є прямим результатом діянь влади. В якості прикладу можна навести лібералізацію цін в Росії в 1992 р. і відповідний
прогноз росту цін напередодні — в грудні 1991 р. Неочікувана інфляція характеризується неочікуваним стрибком цін, що негативно відбивається на податковій системі і грошовому обігу. Неочікувана інфляція перерозподіляє багатство між різними групами людей. Вона звичайно сприяє боржникам і спекулянтам. Водночас вона шкодить кредиторам та групам людей з фіксованими доходами, власникам заощаджень.
