
- •1.Місце макроекономіки в системі наук
- •2.Обєкт макроекономіки
- •3.Методи макроекономіки
- •4.Історія розвитку макроекономіки
- •5.Макроекономіки і мікроекономіка:спільне і відмінне
- •6.Снр як нормативна база макроекономічних обчислень
- •7.Основні макроекономічні показники
- •8.Номінальний та реальний ввп
- •9.Номінальний та реальний внп
- •10.Рух та розподіл національного продукту
- •11.Циклічність як форма економічного розвитку
- •12.Суть та структура економічного циклу
- •13.Зайнятість як економічна категорія
- •14.Безробіття та його наслідки
- •15.Інфляція як соціально-економічне явище
- •16.Інляція попиту і інфляція витрат.Очікувана і неочікувана інфляція
- •17.Підходи до проблеми «безробіття та інфляція» в кенісіанстві та монетаризмі
- •18.Антиінфляційні заходи
- •19.Неокласична модель економічного зростання
- •20.Неокенісіанська модель економічного зростання
- •21.Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •22.Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори впливу на сукупний попит
- •23.Нецінові фактори впливу на сукупний попит
- •24.Сукупна пропозиція .Вплив товарних цін на товарну пропозицію
- •25.Кейнісіанстка та класичні моделі сукупної пропозиції
- •26.Сукупний попит-сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •27.Функція споживання
- •28.Функція заощадження
- •29.Інвестиційна функція
- •30.Мультиплікатор видатків
- •31. Вплив автономних видатків на ввп
- •32. Номінальна та реальна відсоткові ставки
- •33. Податок на прибуток і чиста прибутковість інвестицій
- •34. Сукупні видатки і рівноважний ввп
- •35. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-інєкції»
- •36. Сукупні видатки і потенційний ввп
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база дре
- •38. Необхідність і сутність державного регулювання економіки
- •39. Економічні функції держави.
- •40. Ринок позичкового капіталу та його роль у забезпеченні рівноваги між заощадженнями та інвестиціями
- •41. Дискреційна фіскальна політика
- •42. Мультиплікатор податків
- •43. Автономна фіскальна політика
- •44. Ефект гальмування автономної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет
- •46. Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету
- •47. Фактичне, потенційне та циклічне бюджетне сальдо
- •48. Державний борг та ефекти витіснення
- •49. Механізм функціонування грошового ринку
- •50. Банківська система та грошова політика
- •51. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •52. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках
- •53. Вплив монетарної політики на економіку
- •54.Заходи щодо стабілізації грошово-кредитної системи в України
- •57. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •58. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор видатків
- •59. Міграція робочої сили та її особливості
- •60. Сутність та особливості міжнародної валютної кредитної системи
5.Макроекономіки і мікроекономіка:спільне і відмінне
Макроекономіка є складовою частиною сучасної економічної теорії. Вона має багато спільного з мікроекономікою. Обидві зосереджують свою увагу на проблемах, які породжуються функціонуванням ринкуОтже, ринок є спільним об’єктом вивчення для мікро- і макроекономіки. Відмінність між мікро- і макроекономікою полягає у рівнях дослідження. мікроекономіка досліджує поведінку первинних господарських ланок, окремих індивідуальних суб’єктів, таких як споживач, фірма, виробник, покупець, продавець, їх взаємодію, в результаті якої встановлюються ринкові ціни до макроекономіки на окремі товари, формується ринковий попит, розподіляються ресурси між окремими галузями та сферами діяльності, і в кінцевому результаті формуються доходи кожного економічного суб’єкта; макроекономіка вивчає функціонування ринкової системи в цілому, аналізує сукупні наслідки індивідуальної діяльності окремих ринкових агентів для суспільства. Так, наприклад, деякі фірми з метою отримання максимального прибутку можуть підвищити ціни на свою продукцію, а інші - навпаки - знижують їх. Макроекономіка вивчає це явище, його наслідки для економіки в цілому, шукає шляхи пом’якшення негативного впливу безробіття на життя суспільства. Відмінність існує також і в самому підході до аналізу. В мікроекономіці ми вивчали як мікроекономічні суб’єкти - споживач і фірма - оптимізують свої рішення з метою отримання найбільшої вигоди. Макроекономіка досліджує фактичний стан ринкової економіки в цілому, концентруючи увагу на домінуючих тенденціях економічного життя. Вона намагається знайти відповідь на такі глобальні питання: ■ чому в одних країнах спостерігається тенденція до швидкого зростання економіки, а в інших - спад виробництва? Як це вплине на економічні процеси в цілому світі? Які чинники зумовлюють економічне зростання? ■ чому в одних країнах ціни швидко зростають, а в інших зберігають стабільність, або зростають незначно? Що є дійсною причиною інфляції? ■ чому мільйони людей не можуть знайти роботу і живуть на межі голодної смерті? Що є причиною безробіття? Відмінності між мікро- і макроекономікою стосуються також цільових функцій. Якщо цільові функції мікроекономічних суб’єктів – максимізація сукупної корисності для споживача та максимізація економічного прибутку для фірми – чітко визначені і відносно нескладно формалізуються, то у макроекономіці єдиної цільової функції просто не існує.
6.Снр як нормативна база макроекономічних обчислень
Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР базується на відповідних методологічних принципах, серед яких основними є :
1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, яка приносить доход суб’єктам цієї діяльності, як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.
2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.
3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться у постійному кругообороті, а кругооборот ― це безперервний потік “доходи-витрати”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи і т.д.
Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість ― характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість (ДВ) як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту. А повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг включає крім ДВ також і проміжне споживання.