- •1.Місце макроекономіки в системі наук
- •2.Обєкт макроекономіки
- •3.Методи макроекономіки
- •4.Історія розвитку макроекономіки
- •5.Макроекономіки і мікроекономіка:спільне і відмінне
- •6.Снр як нормативна база макроекономічних обчислень
- •7.Основні макроекономічні показники
- •8.Номінальний та реальний ввп
- •9.Номінальний та реальний внп
- •10.Рух та розподіл національного продукту
- •11.Циклічність як форма економічного розвитку
- •12.Суть та структура економічного циклу
- •13.Зайнятість як економічна категорія
- •14.Безробіття та його наслідки
- •15.Інфляція як соціально-економічне явище
- •16.Інляція попиту і інфляція витрат.Очікувана і неочікувана інфляція
- •17.Підходи до проблеми «безробіття та інфляція» в кенісіанстві та монетаризмі
- •18.Антиінфляційні заходи
- •19.Неокласична модель економічного зростання
- •20.Неокенісіанська модель економічного зростання
- •21.Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •22.Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори впливу на сукупний попит
- •23.Нецінові фактори впливу на сукупний попит
- •24.Сукупна пропозиція .Вплив товарних цін на товарну пропозицію
- •25.Кейнісіанстка та класичні моделі сукупної пропозиції
- •26.Сукупний попит-сукупна пропозиція як модель економічної рівноваги
- •27.Функція споживання
- •28.Функція заощадження
- •29.Інвестиційна функція
- •30.Мультиплікатор видатків
- •31. Вплив автономних видатків на ввп
- •32. Номінальна та реальна відсоткові ставки
- •33. Податок на прибуток і чиста прибутковість інвестицій
- •34. Сукупні видатки і рівноважний ввп
- •35. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-інєкції»
- •36. Сукупні видатки і потенційний ввп
- •37. Кейнсіанська теорія як теоретична база дре
- •38. Необхідність і сутність державного регулювання економіки
- •39. Економічні функції держави.
- •40. Ринок позичкового капіталу та його роль у забезпеченні рівноваги між заощадженнями та інвестиціями
- •41. Дискреційна фіскальна політика
- •42. Мультиплікатор податків
- •43. Автономна фіскальна політика
- •44. Ефект гальмування автономної фіскальної політики та необхідність її доповнення дискреційною політикою
- •45. Фіскальна політика та державний бюджет
- •46. Крива Лаффера про залежність між податковими ставками і податковими надходженнями до бюджету
- •47. Фактичне, потенційне та циклічне бюджетне сальдо
- •48. Державний борг та ефекти витіснення
- •49. Механізм функціонування грошового ринку
- •50. Банківська система та грошова політика
- •51. Грошово-кредитне регулювання економіки
- •52. Модель is-lm як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках
- •53. Вплив монетарної політики на економіку
- •54.Заходи щодо стабілізації грошово-кредитної системи в України
- •57. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •58. Гранична схильність до імпорту та складний мультиплікатор видатків
- •59. Міграція робочої сили та її особливості
- •60. Сутність та особливості міжнародної валютної кредитної системи
4.Історія розвитку макроекономіки
Макроекономіка є однією з наймолодших економічних наук. За загальним визначенням своєї зрілості вона досягла в 30-і роки ХХст., у період світової економічної кризи.
Але свій початок макроекономіка бере ще у XVIст. У 1576 році француз Жан Боден обгрунтував зміну рівня цін (тобто інфляцію) результатом зміни співвідношення між кількістю грошей та товарів.
Макроекономічну спрямованість також мали дослідження англійських економістів В. Петті і Г.Кинга, які біля 300-т років тому вперше у світовій практиці здійснили розрахунки й дали оцінку національного доходу Англії і Франції.
Подальшого розвитку макроекономічний аналіз набув у XVIIIст. у працях французької школи фізіократів. Основоположник цієї школи Франсуа Кене розробив макроекономічну модель господарського кугообороту, так звану “Економічну таблицю” . Ця таблиця відображала загальну картину кругообороту товарів і послуг для основних секторів економіки і класів суспільства і давала уявлення про механізм функціонування економіки в цілому. Ф.Кене був одночасно і економістом, і лікарем. Тому модель господарського кругообороту він побудував за аналогією з циклом кровообігу людини. За аналогією з людським організмом Ф.Кене поділяє суспільство на три класи:продуктивний (селяни), 2) заможний (землевласники), 3) безплідний (ремісники).
Згідно з класичною теорією здатність ринку до саморегулювання забезпечується за допомогою механізму ціноутворення. Представник цієї теорії - Адам Сміт. Сміт розглядає дві ціни: 1) природну, що покриває витрати і дає середню норму прибутку, 2) ринкову, тобто фактичну ціну, за якою товар продається на ринку.Згідно із вченнями Сміта, ринок через ціновий механізм автоматично забезпечує досягнення макроекономічної рівноваги.
Протилежний підхід до оцінки регулюючих можливостей ринку пропонує марксистська ідея. К.Маркс розробив дві моделі господарського кругообороту - моделі простого та розширеного відтворення. Він дійшов висновку, що в умовах постійного нагромадження капіталу норма прибутку має тенденцію до зниження. Ця обставина, на думку Маркса, позбавляє капіталістів бажання перетворювати неспожиту частину додаткової вартості в інвестиції. Внаслідок цього процес господарського кругообороту гальмується, скорочується виробництво, виникає криза, відбувається зубожіння людей, що зрештою руйнує капіталістичну ринкову систему.
Виникла необхідність в новій макроекономічній теорії. Її засновником став англійський економіст Джон Мейнард Кейнс, а його теорія дістала назву кейнсіанської. Кейнс вперше висунув ідею про те, що ринкова рівновага - це ще не благо для економіки. Він довів, що в ринковій економіці може бути “рівновага за неповної зайнятості” і що для її усунення необхідне втручання держави. До основних важелів такого втручання Кейнс відносив фінансову і грошову політику, а об'єктом впливу вважав сукупний попит.
Проте в період нової світової економічної кризи 70-х років ХХ ст. виявилось, що державне втручання в економіку не завжди дає очікуваний результат і що вплив держави на сукупний попит у період економічного спаду не забезпечує збільшення виробництва, а лише породжує інфляцію.